СТІВЕН КІНГ - 70

Літературний календар

26 вересня 2017 року виповнюється 70 років від дня народження Стівена Едвіна Кінга (1947), американського письменника

Письменник Стівен Кінг -  маестро американського жаху

«Король жахів» – Стівен Кінг - саме таке прізвисько отримав він давним-давно, і донині невпинно підтримує свою репутацію. У всьому світі було видано і розпродано близько 350 млн. примірників книг його авторства. Його талант визнаний не тільки вдячними шанувальниками творчості, але і різними літературними (і не тільки) організаціями. Підтвердження тому неймовірна кількість нагород, серед яких: Всесвітня премія фентезі, нагорода Британського товариства фентезі, премія Брема Стокера, премія О. Генрі, медаль «За видатний внесок в американську літературу» та ін.

Народився письменник у Портленді 21-го вересня 1947 року. Батько Стівена Дональд Едвард спочатку мав польську прізвище Спенскі, яку змінив на звучну більш по-американськи – Кінг. У віці 2-х років Стівен залишився без батька, оскільки той безслідно пропав, однак багато років опісля рідним вдалося дізнатися, що він просто знайшов собі іншу жінку, з якою завів сім’ю і жив до самої смерті.

Майбутній письменник, будучи ще дитиною, мав дуже слабке здоров’я, можливо це було результатом постійних переїздів, а, можливо, і його природжених даних. Кір, фарингіт, ускладнення якого стали причиною вушної інфекції – все це доставляло масу больових відчуттів хлопчикові. Щоб хоч якось відвернути сина від болю, його мати запропонувала йому почати писати маленькі розповіді. Таким чином, в 12 років Стівен Кінг написав свій перший дитячий розповідь – «Містер Хитрий Кролик». Крім цього хлопець пристрасно любив читати і дивитися фільми. Першими фільмами жахів, які вразили свідомість Стівена, були «Істота з чорної лагуни» і «Бембі».

Незважаючи на те, що письменник є автором таких чудових книг як «Зелена миля», «Доктор сон», «Сяйво», «Керрі», «Лють» та ін., Які принесли йому неймовірну популярність, він до сьогоднішнього дня відзначається хорошими людськими якостями. Приклад тому, його «лояльність» до студентів кінематографістам. Ще з 70-их років він почав дозволяти бажаючим (звичайно, з його відома) молодим режисерам екранізувати один з його коротких оповідань. Щоправда, напередодні студент повинен підписати контракт, згідно з яким його фільм не надійде у широкий прокат, поки не буде затверджено самим Стівеном Кінгом.

Ось такий він – маестро американського жаху, який прославився на весь світ.

  

 «Сяйво» Стівена Кінга - один із кращих творів письменника. Хто б міг подумати, що невеликий роман може викликати стільки емоцій. Написаний простою мовою, без будь-яких вичурностей і надмірностей, «Сяйво» може змусити читача відчувати страх вже з другого розділу. Однак, не дивлячись на це, неможливо зупиниться, щоб не прочитати все на одному диханні.

“Сяйво”. У цього шикарного готелю в горах — лиха слава. Колись там сталася страшна трагедія. Тому взимку в його стінах лишаються тільки привиди… Але цього разу опинитися тут не пощастило одній звичайній родині — батько Денні найнявся доглядачем пансіонату. Саме в готелі п`ятирічний Денні дізнався, що він «сяє»: хлопчик може бачити справжніх його мешканців і знає, що ховається за дверима кожного із сотні порожніх номерів… Але йому відкриваються не тільки жахливі події, які сталися тут у минулому. Він може передбачити, яка страшна небезпека чекає на його близьких…

“Керрі”. Маленьке провінційне містечко в Новій Англії відразу стає “мертвим містом”. На вулицях лежать трупи, над будинками бушує смертоносне полум’я. І весь цей кошмар вогняного Апокаліпсису – справа рук однієї людини, дівчини Керрі, жалюгідної, заляканої дочки дивакуватої вдови. Довгі роки  в Керрі дрімав талант телекінезу, щоб одного разу прокинутися.

“Мертва зона”. Молодий вчитель на ім’я Джоні запрошує свою дівчину в парк атракціонів. У дитинстві він отримав травму голови, але потім і не згадував про неї. Але, повертаючись додому, він потрапляє в автомобільну аварію і впадає в кому на п’ять років. І батько, і його дівчина втратили надію. Його повернення чекала тільки одержима релігійними ідеями мати. Джонні прокинувся цілком здатним продовжувати життя. Але от тільки дитяча травма голови разом із другою травмою, пробудила надприродні здібності його мозку — ясновидіння. Джонні тепер може побачити багато недоступного звичайним людям під час коротких «осяянь». Але при цьому одна ділянка мозку для нього закрита — він не пам’ятає деякі географічні об’єкти, дати і числа. Використовуючи свій дар Джонні допомагає знайти серійного вбивцю і попереджає про пожежу на випускному балу, рятуючи десятки життів

“Зелена миля”. У в’язниці «Холодна гора» блок смертників називають Зеленою Милею. Там бачили різних ув’язнених, але одного разу на Милю привозять Джона Коффі — величезного негра, який нібито вчинив страшний злочин — жорстоко вбив двох маленьких дівчаток. І ось головному герою Полу Еджкомбу та іншим співробітникам блоку належить дізнатися, що не все буває таким, яким здається. Трапляється що той, хто за ґратами, може бути кращим за того, хто зовні. А смерть може стати бажаним порятунком від тяжкого тягаря життя..

 

 

Електронні ресурси:

Стівен Кінг Біографія. Книги [Електронний ресурс] . – Режим доступу:: http://www.ukrlit.net/author/tkach.html. - Назва з екрану

Стівен Кінг Біографія. Книги [Електронний ресурс] . – Режим доступу: https://www.bookclub.ua/ukr/read/king/ . – Назва з екрану

Білецька Н. Стівен Кінг: що читати письменникам-початківцям [Електронний ресурс] . – Режим доступу:  https://starylev.com.ua/club/blog/stiven-king-shcho-chytaty-pysmennykam-pochatkivcyam

Різник Ксенія. Що почитати. Вітаємо короля: 10 найпопулярніших книг Стівена Кінга [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://blog.yakaboo.ua/10-найкращих-книг-стіва-кінга/  . – Назва з екрану

Пр. бібліотекар Л. Даниленко

О.' ГЕНРІ - 155

ЛІТЕРАТУРНИЙ КАЛЕНДАР

11 вересня 2017 року виповнюється 155 років від дня народження О'Генрі – відомого американського прозаїка

О. Генрі (Вільям Сідней Портер)

американський письменник, майстер новел

(1862—1910)

Народився Вільям 11 вересня 1862 року в Гринсборо штату Північна Кароліна. Після закінчення школи у своїй біографії О. Генрі почав навчатися фармацевтиці. Працював за фахом. Після цього став касиром і бухгалтером в одному з банків Остіна. Наступний життєвий етап – втеча і трирічне перебування у в’язниці через звинувачення у розтраті коштів.

Перебуваючи в ув’язненні з 1898 по 1901 рік, Портер написав кілька літературних творів. Тоді ж взяв псевдонім – О. Генрі (іноді підписувався як Олів’є Генрі).

Перше оповідання було опубліковане в 1899 році («Різдвяний подарунок Діка-Свистуна»). Перша книга «Королі і капуста» була надрукована в 1904. Серед інших відомих творів письменника: «Чотири мільйони» (1906), «Серце Заходу» (1907), «Шляхетний шахрай» (1908), «Шляхи долі» (1909), «Точні справи» (1910) та інші. Майже все життя О. Генрі присвятив написанню коротких оповідань з несподіваними поворотами сюжету. Лише в кінці біографії О. Генрі зайнявся романами.

Помер 5 червня 1910 року. Через кілька років після смерті письменника була заснована премія О. Генрі.

О.` Генрі -  майстер короткої оповіді – письменник – гуморист, чуйний до реалій життя  Америки того часу, він створював власний романтичний міф про "маленьку людину". Літературна спадщина О. Генрі включає 273 новели й один роман "Королі і капуста". Ретельно написані, перейняті любов'ю до "маленького американця", його новели відрізняються цікавим сюжетом і  парадоксальною розв'язкою. О. Генрі мав талант письменника, у своїх коротких і динамічних творах він дарував віру в добро і людяність.

"Маленька людина" — герой новелістики О. Генрі. Новела — воістину національний жанр американської літератури. Значний внесок у його пожвавлення наприкінці ХІХ — початку ХХ століття вніс письменник О. Генрі. Він твердо і назавжди віддав свої симпатії "маленькій людині" Америки. Герої його оповідань – клерки і продавщиці, бурлаки і невизнані художники, поети й акторки, ковбої і фермери, авантюристи і біржові маклери. Їхні життєві ситуації описані захоплююче і співчутливо. За словами письменника, найбільша книга — це повсякденне життя, в якому уважний погляд виявляє романтичне і повсякденне, смішне і сумне. Життя — не трагедія і не комедія, у ній вигадливо змішалося і те, й інше. Це визначило гуманістичну і демократичну природу творчості О. Генрі. Традиційно новели письменника поділяють на декілька циклів.

Нью-йоркський цикл (близько 150 новел, збірники "Чотири мільйони", "Палаючий світильник", "Голос великого міста"). Його тема – життя величезного чотирьохмільйонного міста Нью-Йорк. Про скарби душ цих "маленьких людей", задавлених злиднями, – його зворушливі розповіді ("Пурпурне плаття", "Останній лист", "Персики", "З любові до мистецтва").

Другий цикл новел О. Генрі містить близько 100 творів (збірник "Серце Заходу"). О. Генрі зібрав написані в різний час оповідання про прерії та ковбоїв. До новел цього типу відносяться "Найвище зречення", "Відродження Каліоппи", "Зникнення Чорного Орла", "Викуп", "Санаторій на ранчо", "Серце і хрест".

Третя група новел — це розповіді про південь США, батьківщину письменника (таких новел 28). У них представлені персонажі з різних прошарків суспільства, що створюють свого роду "гумористичну енциклопедію" американського життя. Особливе місце серед них займає тип "шляхетного шахрая". Він репрезентований переважно в образах Джеффа Пітерса  та Едді Таккерса, а також в інших персонажах ("Подружнє життя як точна наука", "Вождь червоношкірих", "Звертання Джиммі Валентайна", "Джефф Пітерс як персональний магніт").

Письменник зробив значний внесок у розвиток жанру американської новели. Це перш за все реалістичний  опис життя великого міста, побуту і психології "маленької людини". Різноманітні жанри його творів: новела – сатира, новела – анекдот, новела – гротеск, новела – пародія, новела пригодницька, романтична новела.

 

 

Новела (оповідання), цей давній жанр світової літератури, який з’явився в епоху Відродження, як невелике оповідання, нерідко з гумористичним чи сатиричним забарвленням, що передавало “новини дня” (звідси назва жанру), набув в Америці другої половини ХІХ ст. особливо сприятливих умов для свого розвитку. Швидкі темпи зростання промислового виробництва, наявність масових журналів, відсутність інших засобів інформації сприяли широкому розповсюдженню мистецтва оповідання.

Особливості малої форми - її рухливість, гнучкість, здатність відгукуватися на важливі події часу - також допомагали утвердженню новели в літературі США. У новелі раніше і повніше, ніж в інших формах, виявилися національна своєрідність американської прози, особливості національного характеру, місцевого колориту. У ній знайшли розвиток традиції народного оповідання, фольклорного гумору і сатири

Електронні джерела:

О. Генрі Біографія. Твори [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.zarlit.com/biography/genry.html. - Назва з екрану

О. Генрі Біографія [Електронний ресурс] . – Режим доступу:  https://sites.google.com/site/ohenry1862/biografia . - Назва з екрану

О. Генрі Останній листок [Електронний ресурс] /Чтиво . – Режим доступу:  http://chtyvo.org.ua/authors/O_Henry/Ostannii_lystok_zb/ . – Назва з екрану

Американський письменник О. Генрі [Електронний ресурс] /Школьник Украины . – Режим доступу: https://shkolnik.in.ua/tvory/o-genr.html . - Назва з екрану

Добро і світло в новелах О. Генрі [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://osvita.ua/school/lessons_summary/in_lit/3408/ . – Назва з екрану

О. Генрі - майстер американської новели. Життєвий і творчий шлях. Цикли новел та їх особливості (на прикладі новел "Дари волхвів", "Вождь червоношкірих", "Серце Заходу", "Останній листок", "З любові до мистецтва") [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://pidruchniki.com/12590605/literatura/genri_mayster_amerikanskoyi_noveli_dari_volhviv . - Назва з екрану

Пр. бібліотекар ЦБ  Л.М. Даниленко

Іван Микитенко - 120

Літературний календар

6 вересня 2017 року виповнюється 120 років від дня народження Івана Кіндратовича Микитенка  українського прозаїка, драматурга

 

ПИСЬМЕННИК ІЗ КАГОРТИ РОЗСТРІЛЯНОГО ВІДРОДЖЕННЯ

Микитенко Іван Кіндратович 

(1897­ 1937) 

Народився  6  вересня  1897  р. в родині селянина ­середняка,  що проживала у  містечку Рівному Херсонської губернії (нині Кіровоградська  область). Тут учився  в двокласній міністерській школі, по закінченні якої в 1911 p. вступив до Херсонського  військово ­фельдшерського училища.  «Тут  він  стає актаним учасником художньої самодіяльності. Навіть виявляє помітну ініціативу в організації нових гуртків –  драматичного, хорового, музичного. Починає писати одноактні п’єси...» – пише про його студентські роки  Микола Каляка.

У грудні 1914  p. сімнадцятилітнього  Микитенка  відправляють на  фронт. Він  брав участь у діяльності революційного полкового комітету, обраний його членом в дні  Лютневої революції. Через  три роки, тяжко хворий, із  обмороженими  ногами, повернувся  з  фронту. Одужавши, брав  активну участь  у боротьбі з  тифом в селах  Єлисаветградщини, завідував лікпунктом у с. Нечаївці. У 1922  pоці Нечаївський комітет  незаможників направляє І. Микитенка на  навчання  до Одеського медичного інституту. В Одесі він  став  членом літературного  об’єднання  «Потоки Октября». Незабаром у місцевих газетах з’являються перші його  публікації (вірші, фейлетони, нариси і статті). Випробовує себе і в прозі, насамперед у  жанрі «малих форм»  —  новелах, оповіданнях. У ці ж роки  надруковані оповідання  (цикл «Етюди червоні»), що увійшли до першої прозової збірки «На сонячних гонах»  (1926) та п’єса «У боротьбі» (1926).

Не залишаючи навчання, І. Микитенко працює на  посаді завлітчастиною Одеської укрдерждрами, а згодом керує письменницькою філією «Гарт».Наприкінці 1926 р. був викликаний до Харкова, де 1927 р. закінчив Харківський  медінститут і брав активну участь у підготовці Всеукраїнського з’їзду. 1933  р. з’являється  перша  книга  роману «Ранок», присвячена  темі  перевиховання «важких» підлітків, недавніх безпритульних. «Ранок»  —  найбільший прозовий твір  письменника,  роман, задуманий як  значне  епічне  полотно, не  був завершений (була написана тільки перша книга).

Останні роки життя виступав переважно в жанрі драматургії. Загинув І. К. Микитенко 1937 р., ставши жертвою сталінських репресій. Реабілітований у 1956 р.

Твори 

Микитенко І.К. Твори : в 4 т. / упоряд., пiдгот. текстiв та примiт. О. I. Микитенка . - ­ К. : Днiпро, 1982

Т.1. Оповiдання  й  повiстi;  Поезiї /  вступ. ст. Є. С. Шаблiовського;  ред. тому  М. З. Шамота. – 471 с.

Т.2. Голуби миру; Ранок / ред. тому Д.Т.Вакуленко. – 485 с.

Т.3. П’єси / ред. тому О.Коломiєць. – 479 с. 

Т.4. П’єси; Публiцистика; Про себе  i свою творчiсть; Листи  /  ред. тому  С. А. Крижанiвський. ­ 558 с.

Довідкові видання 

1. Микитенко Іван  Кіндратович [Текст] //  Український  радянський енциклопедичний словник : в 3 т. / редкол. А.В. Кудрицький (відп. ред.) [та ін.]. Т.2. – 2­ге вид. –  К. : Голов. ред. УРЕ, 1986. – С.391.

2. Іван  Микитенко [Текст] //  Письменники  Радянської України. 1917­1987  :  біобібліогр. довід. / авт.­упоряд. В.К. Коваль, В.П. Павловська. – К. : Рад. письменник, 1988. – С.402.

3. Микитенко Іван [Текст]  // Енциклопедiя  українознавства  :  в 11  т. /  голов. ред. В. Кубiйович. Т.4. – К. : Глобус, 1995. – С. 1527­-1528.

4. Микитенко Іван  [Текст]  // Українська літературна енциклопедія. — Т. 5. — К.: УЕ, 1995. — С. 352—353.

Електронні джерела:

Іван Микитенко. Твори [Електронний ресурс]/Чтиво [сайт] . – Режим доступу: http://chtyvo.org.ua/authors/Mykytenko/ . – Назва з екрану

Іван Микитенко. Твори [Електронний ресурс]/Українці в світі [сайт] . – Режим доступу: http://www.ukrainians-world.org.ua/ukr/peoples/64434f914b2a2d8b/ . – Назва з екрану

Степанова О. Нерепресований і неповернутий Іван Микитенко [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://uc.kr.ua/2017/07/18/nerepresovanyj-i-nepovernutyj-ivan-mykytenko/ . – Назва з екрану

Ясень М. Іван Микитенко: письменник, який мав особисту зброю [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://veche.kiev.ua/journal/3257/ . – Назва з екрану
Підготувала: пр. бібліотекар ЦБ Л.М. Даниленко

Моріс Метерлінк - 155

ЛІТЕРАТУРНИЙ КАЛЕНДАР

Моріс Полідор Марі Бернар Метерлінк —

бельгійський письменник, драматург, філософ, лауреат Нобелівської премії в галузі літератури (1911 р.)

(до 155 річчя від дня народження письменника)

(1862-1949)

Моріс Метерлінк народився 29 серпня 1862 року в Генті, в родині заможного юриста. З дитинства цікавився літературою і поезією, але батьки наполягли на юридичній освіті. Отримавши в 1885 році диплом юриста, Моріс їде в Париж для вдосконалення в юриспруденції. Півроку, проведені в Парижі, він цілком присвячує літературі.

Повернувшись в Гент, Метерлінк працює юристом і продовжує заняття літературою. Він починає друкуватися в паризьких виданнях, отримуючи хвалебні рецензії критиків. П'єса-казка «Принцеса Мален» була віднесена впливовим французьким критиком Мірбо до шедеврів, а її автора він порівняв з Шекспіром. Натхненний похвалою, Метерлінк залишає юридичну практику і цілком присвячує себе літературі.

Схильний до метафори і символізму, Метерлінк пише в основному казки і п'єси, де герої говорять мало, короткими, багатозначними фразами, де багато залишається у підтексті . Особливо вдаються йому п'єси для ляльок-маріонеток — на відміну від живих акторів, ляльки можуть зіграти символ, передати архетип його героїв.

У 1895 році Моріс зустрів Жоржетту Леблан, актрису і співачку, яка стає його супутницею, секретарем та імпресаріо, оберігає його спокій, убезпечує від сторонніх. У 1896 році вони їдуть в Париж. У ці роки Метерлінк пише метафізичні есе і трактати, які увійшли до збірки «Скарб смиренних», «Мудрість і доля» і «Життя бджіл», де проводиться аналогія між активністю бджоли і людською поведінкою.

Найпопулярніша п'єса драматурга, «Синій птах», вперше була поставлена Станіславським в Москві в 1908 році; згодом вона з успіхом була представлена на сценах Лондона, Нью-Йорка, Парижа, завоювавши популярність не тільки своєю казковою фантазією, але й алегорично.

У 1911 році Метерлінка була присуджена Нобелівська премія «за багатогранну літературну діяльність, особливо за драматичні твори, відзначені багатством уяви і поетичною фантазією».

Під час Першої світової війни Метерлінк намагався записатися в бельгійську цивільну гвардію, але не був прийнятий через вік. У цей час його відносини з Леблан зіпсувалися, і після війни вони розлучилися. У 1919 році він одружився на Рене даон — актрисі, яка грала в  у виставі «Синій птах».

В останні роки життя Метерлінк писав більше статей, ніж п'єс; з 1927 по 1942 роки вийшло 12 томів його творів, найбільш цікавим з яких є «Життя термітів» (алегоричне засудження комунізму і тоталітаризму).

Помер Моріс Метерлінк 6 травня (за деякими джерелами — 5 травня) 1949 року від серцевого нападу.

З Метерлінком пов'язане народження нового театру, де головна увага зосереджена на складному та прихованому душевному житті. Зовнішня дія замінена внутрішньою. Відкриття Метерлінка виявилися важливими для драматургів наступного покоління.

Поезії Метерлінка відомі в Україні з 1899 р. завдяки перекладам П. Грабовського. Леся Українка першою звернулася до драматургічної спадщини Метерлінка, переклавши 1900 р. драму «Неминуча»; у статті «Утопія в белетристиці» використала, попередньо переклавши, філософське есе Метерлінка «Оливне гілля». У різні часи окремі твори М. перекладали М. Вороний, М. Терещенко, М. Рильський, Є. Тимченко, М. Загірня, Н. Кобринська, М. Антонюк, П. Долина, В. Миляєв, Ф. Крушинський, Н. Андріанова, І. Ставничий. В основу поеми «По дорозі в Казку» Олександра Олеся (1908), за свідченням П. Филиповича, покладено сюжет драми М. «Сліпці». За мотивами «Синього Птаха» І. Кочерга написав драму «Пісня в келиху» (1910). Про творчість Метерлінка писали І. Франко, О. Кобилянська, В. Стефаник, І. Нечуй-Левицький, М. Коцюбинський, Ю. Кміт, М. Євшан, О. Білецький, М. Рильський, М. Семенко, О. Кульчицький, М. Вороний, К. Трочинський та ін. Підтекст п'єси М. «Смерть Тентажіля» досліджував Я. Мамонтов. П'єси Метерлінка («Синій Птах», «Монна Ванна») йшли в ряді українських театрів.

 

Електронні ресурси:

Блакитний птах світової літератури: Моріс Метерлінк  [Електронний ресурс] . – Режим доступу: https://www.slideshare.net/nbkidskiev/ss-14878753

Світогляд – Моріс Метерлинк (1862-1949) [Електронний ресурс] . – Режим доступу:  http://lessons.com.ua/svitoglyad-moris-meterlink-1862-1949/

Моріс Метерлінк Блакитний птах [Електронний ресурс] : П'єса /  (пер. Дмитро Чистяк) . – Режим доступу: http://chtyvo.org.ua/authors/Meterlink/Blakytnyi_ptakh/

Моріс Метерлінк Неминуча [Електронний ресурс]: (Драма в одній дії) / Переклад Лесі Українки. – Режим доступу: http://ae-lib.org.ua/texts/maeterlinck__lintruse__ua-lu.htm

Моріс Метерлінк Синій птах [Електронний ресурс] // Літературне місто. Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.

Теорія символістського театру М. Метерлінка [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://allref.com.ua/uk/skachaty/Teoriya_simvolists-ogo_teatru_M%7C_Meterlinka . – Назва з екрану

2000607 01 Аудиокнига. Метерлинк Морис "Синяя птица" [Електронний ресурс] . – Режим доступу:  https://www.youtube.com/watch?v=vpdptbZnUfQ

Підготувала Л.М. Даниленко