вівторок, 12 грудня 2017 р.

Калейдоскоп японської літератури

Калейдоскоп японської літератури «Слухай пісню вітру…»



Коли ми говоримо про японську поезiю, то нiби доторкаємося до чарiвного світу з власними законами. Немає японця, який би не знав напам’ять хоча б кiлька хоку (нова поетична форма - японський трирядник хоку), творцем якого є японський поет 17 столiття Мацуо Басьо (1644-1694).  Поезiя Басьо - лiтопис його життя, а бiльшiсть його творів з’явились унаслiдок багаторiчних мандрiв. Це вiдображення його подорожнiх вражень та роздумів: милування квітами і краєвидами, оспівування краси місяця і сакури. Але через yci його твори проходить думка: «Вдивляйтеся у звичайне - i побачите несподiване; вдивляйтесь у непривабливе - i побачите привабливе; вдивляйтеся в просте - i побачите складне; вдивляйтеся в мале ­ i побачите велике. Вдивляйтеся, вслухайтеся, не проходьте повз. Головне ­- побачити прекрасне i не залишитися байдужим.!».
Сьогодні продовжують бути популярними такі майстри художньої прози, як Акутогави Рюноске, Кобо Абе, Ясунарі Кавабати, Кендзабуро Ое, сучасний і дуже модний серед молоді Харукі Муракамі. Бібліотекарями підготовлені короткі огляди їх творчості.
Запрошуємо до знайомства та перегляду творів авторів японської літератури!


Акутаґава Рюноске (1892 - 1927) японський письменник періодів Мейдзі і Тайсьо. Творчість Акутаґави мала величезний вплив на пізнішу японську літературу. У 1935 році, в пам'ять про загиблого письменника, японський драматург Кікуті Кан заснував Премію імені Акутаґави, призначену для підтримки молодих талантів у японській літературі. Першим лауреатом став Ісікава Тацудзо. За кількістю художніх перекладів Акутаґава займає одне з перших місць серед японських письменників.


Шедевральна розповідь Акутагави Рюноске «Ворота Расемон». У цій маленькій мініатюрі автору вдалося зобразити трагічний шлях людини до злочину. Акутагава тут, як і в багатьох інших своїх творах, лише відсторонено оповідає, ведучи героя непомітно по його шляху, не перериваючи розповідь абстрактними міркуваннями морально-етичного спрямування. Автор ніби байдужий, як сама природа може бути байдужою по відношенню до людського життя. Однак людина завжди і всюди, за будь-яких обставин, кожну секунду робить вибір на непростому шляху свого життя. Слуга, що виявилася дощовим вечором під воротами Расемон. Ворота мають погану славу в цьому місті, де панує хаос і запустіння. І тому страшні не самі ворота, а страшне місто і люди в нім. Люди, здатні на крадіжку, вбивство, розпусту. А ці величезні ворота, колись важливі для міста, стали втіленням зла, притулком гріха і місцем злочину. Вони – той кордон, перейшовши через якуий виявляєшся по іншу сторону праведного і просто правильного життя. І саме знаходячись під цими воротами, слуга намагається намітити дороги свого життя. Але його роздоріжжя глибоке драматично: або бути злодієм або загинути з голоду і холоду…

Кобо Абе (справжнє ім'я Кіміфуса, в китайській транскрипції - Кобо) (1924-1993) - один із найталановитіших письменників Японії ХХ століття. Його творчість відзначається філософським поглядом на сучасні проблеми, умінням вирізняти найголовніше, найсуттєвіше, проникати в саму сутність речей. У творах Кобо Абе знайшли відбиток не тільки проблеми японців, а й проблеми всієї земної цивілізації другої половини ХХ століття. Перше оповідання Кобо Абе «Шляховий знак у кінці вулиці» з'явилося у 1948 році. Повість «Стіна. Злочин. Карума», опублікована в 1951 році, принесла авторові визнання публіки і вищу літературну премію Японії - премію Акутаґави. У 1962 році Кобо Абе отримав ще одну премію - газети «Іоміурі» за роман «Жінка в пісках». Великий успіх письменника у читачів пояснюється багатогранністю його таланту, великою майстерністю митця, вмінням зосередитися на найболісніших питаннях сучасності. Кобо Абе створив власну театральну студію («Студію Абе»), де здійснював постановки своїх п'єс, оскільки пробував свої сили (і досить вдало) не тільки в прозі, а й в драматургії та режисурі. Кобо Абе ввійшов у літературу як засновник жанру роману-параболи.
Роман «Жінка в пісках».

Звичайнісінький собі японець середніх літ і середнього зросту їде у відпустку позбирати улюблених жучків — і не повертається. А все тому, що його посадовили до пісочної ями й все, що йому залишається робити, — це продовжувати копати. Ніхто про те не знає, нікому йому допомогти, ніхто не визволить. Тут немає дат й імен, бо, власне, таке ж може статися з будь-ким, хіба ні? Химерний світ села, що живе по вуха й вище (буквально) в піску, насправді не такий вже й дикий і незвичний. Кого не засмоктували обставини, з яких не видно сонця, не чутно моря, є лишень пісок, який липне, скрипить на зубах, сиплеться в їжу, літає в повітрі… І, можливо, опинившись дуже далеко поза звичною зоною комфорту, легше зрозуміти, що є штучним, а що — істинним. Чи це робота, дім, школа, співробітники, рутина з день у день, натягнуті посмішки… А, може, це простий світ, де є тільки сонце і пісок, спрага і робота, усе просте, усе справжнє. Кожному вибирати самому. Можна говорити, що вся ця повість — про нездоланні зовнішні обставини і боротьбу з ними.

Популярні твори Ясунарі Кавабата (1899-1972). Його герої, охоплені ностальгією за минулим, намагаються воскресити колишні цінності та ідеали. Недаремно древня столиця Японії - Кіото - незмінно перебуває у центрі художньої оповіді Ясунарі Кавабата. Кіото стає своєрідним символом протесту проти загазованих та отруєних промисловими викидами японських міст. Ясунарі Кавабата - один із визначних прозаїків ХХ століття, якому в 1968 році була вручена Нобелівська премія .У своїх повістях Ясунарі Кавабата порушує проблеми моралі й краси, намагаючись врятувати суспільство ХХ століття від бездуховності.. Талановита таємнича повість «Тисячокрилий журавель» (1949) завоювала премію Академії мистецтв Японії.


В основі його творчості лежить традиційне японське уявлення про прекрасне. Роман «Давня столиця» (1961) — це історія випадкової зустрічі двох дівчат-близнят Тіеко й Наеко, розлучених долею невдовзі після народження. Цей твір — своєрідний гімн колишній столиці Японії з її храмовими садами й парками.
«Стугін гори» (1954) — психологічний сімейний роман, герой якого, старий Сінґо, прагне збагнути себе і поведінку своїх не зовсім удачливих дітей. Роман цікавий і тим, що досить розгорнуто трактує проблему старості. Пізніше, у повісті «Сплячі красуні» (1960), ця тема стає визначальною. Старий Егуці, керуючись бажанням під кінець життя повернутись у молодість, вчащає до будиночка «сплячих красунь», де, піддавшись спокусі, наче воскресає на якийсь час, аж поки несподі­вана смерть однієї дівчини знову не повертає його на грішну землю.

Досить юним увійшов у японську літературу Кендзабуро Ое (1935), але вмілим майстром пера. Актуальність проблематики, пластичний психологічний стиль молодого автора були помічені відзнакою найвищої літературної премії Акутаґави. Сильний вплив на Ое мали твори Ф. Достоєвського. Ще років з двадцять тому він зізнався в інтерв'ю, що «Братів Карамазових» перечитав 12 разів. Майже всі його твори про молодь. Вихід роману «Футбол 1860 року» став подією всеяпонського масштабу. За 1967 рік твір витримав 11 видань і отримав премію Танідзакі. У 1973 році він був удостоєний найпрестижнішої премії Японії імені Номи Сейдз за роман «Обійняли мене води до душі моєї», на створення якого у письменника пішло шість років.
У 1994 році К. Ое був удостоєний Нобелівської премії "за створення уявного світу, що поєднує реальність і міф". Його твори - одні з найвагоміших серед тих, що мають антиутопічну тенденцію в світовій літературі.
У 2016 році видавництво "Фоліо" презентувало книгу Кендзабуро Ое, яка містить два романи:"Особистий досвід" та "Обійняли мене води до душі моєї". Про враження від цих двох творів я і спробую розповісти нижче.


«Особистий досвід» - складний роман про вибір. Якщо втікати, то як довго? Якщо залишитися, то чи це не кінець усім мріям?  "Я думала про мультивсесвіт." - говорить якось Хіміко до Птахи. Їй хочеться вірити, що існує безкінечно багато світів, де все склалося інакше: де її чоловік не помер, де дитина Птахи народилася здоровою... І на цю теорію легко купитися, бо якщо є безкінечно багато світів, то від нашого вибору тут небагато залежить. Тому можна робити все. "Надзвичайно спокусливе зображення пекла", хіба ні?  "Я граю в гру, яку програв від самого початку."  Втім, потім в цій історії з'являються інші слова: спершу - "надія", потім - "терпіння". І коли роман закінчується стає зрозуміло, як ніколи - від одного єдиного рішення залежить все.
«Обійняли мене води до душі моєї» "Щойно я отримав сигнал. Сигнал про Китове дерево. Тому я маю чимдуж бігти, навіть не переводячи дух." Це історія про маленького хлопчика Дзіна, який спершу постійно намагався померти, а тепер вивчив голоси практично всіх птахів; це ж історія чоловіка, який оголосив себе повіреним китів і дерев та вірив, що вони є вищими істотами, а люди просто нічого не тямлять...
Це потім виявилася зовсім інша історія. Про підлітків з такої собі Команди Вільних Мореплавців, що крали автомобілі, бо їх занадто багато і вони мають бути у спільній власності; крали зброю; судили своїх, не вірили іншим і так і не змогли сформувати... мету свого бунту. Для цього їм спершу і знадобився Оокі Ісана - власне той самий повірений китів і дерев, який поселився зі своїм сином у бункері.
«Щойно я репетирував свою смерть»  У романі чимало оригінальних персонажів: Приплюснутий, Лиходій, Бой, Такакі, Інаго... Вони могли би стати головними героями окремих романів, адже їхні життєві драми не менш глибокі, аніж в Ісани. Коли дізнаєшся їхні історії, хочеться відкласти читання і спершу обдумати їх, зрозуміти...  
Химерна і красива історія про зло. Історія, яка врешті обертається так, що просто не розумієш - а де була та точка неповернення? Коли Оокі Ісана вирішив, що для того, щоб захищати китів і дерев потрібно стріляти в людей? Коли ці діти виросли непомітно для себе і перетворилися на справжніх злочинців? Що їх спонукало мріяти про шхуну і безкрає море, де не буде більше нікого? Що ще могло статися під Китовим деревом? І чи це та революція, якої вони хотіли?


Харукі Муракамі (1949) — популярний сучасний японський письменник і перекладач, народився 1949 року в Кіото, давній столиці Японії, у родині викладача класичної філології. Дід Харукі – буддійський священик, батько – викладач класичної японської словесності. Однак найбільший вплив на формування світогляду майбутнього письменника справило портове місто Кобе, в передмісті якого минуло його дитинство. Ще в часи політики сакоку (самоізоляції) цей порт був для японців вікном у світ. Юний Муракамі часто бував у порту, купував у букіністів книжки, завезені американськими моряками. Читання західної літератури виховало в ньому потяг до модернізації, оновлення літератури, розширення тематичних обріїв та нехтування традиціями. Космополітичні переконання хлопця спровокували конфлікт із батьком. Муракамі йде з дому. Згодом він братиме участь у знаменитих студентських бунтах, потім триматиме джазовий бар. Муракамі – чи не перший японський автор, творчість якого тісно пов’язана із Заходом. Ідеться не тільки про його любов до західної літератури і музики, не тільки про нарочито неяпонський стиль його прози. Муракамі – чи не перший японець, який подивився на Японію збоку. Тривале життя на Заході, постійні подорожі та переїзди наклали свій відбиток на його стиль. За його ж словами, він поглянув на Японію очима європейця.
Першими творами Харукі Муракамі стали книги, що увійшли в «Трилогію Щура», за яку письменник отримав кілька нагород, в тому числі дві премії імені Номи. Всього автор опублікував вже 14 романів, 12 збірок оповідань, 2 книги документальної прози і кілька перекладів. Чотири його роману екранізовані.
З 1981 року -  став професійним письменником. Відомі твори: повість «Слухай пісню вітру» — перша частина «Трилогії Щура» (Пацюка) (1979-80), повість «Пінбол–1973» — друга частина «Трилогії Щура»,  роман «Полювання на овець» — третю частину «Трилогії Щура», збірки оповідань — «Повільною шлюпкою до Китаю», «Хороший день для кенгуру, «Світлячок, спалити сарай та інші історії», роман «Країна Чудес без гальм і Кінець Світу» (1985) - отримав за нього премію «Танідзакі»;  книга дитячих казок «Різдво Вівці», збірка оповідань «Смертельний жар каруселі з конячками».
З 1986 року Муракамі  мандрує по Італії, Греції, по островах Егейського моря. Далі переїжджає до Лондона, потім до США, Каліфорнії. Відвідує Китай та Монголію. 1994-95 року в Токіо вийшли 3 томи роману «Хроніки заводного птаха». У Японії сталися відразу дві трагедії: землетрус у Кобе і заринова атака секти «Аум Сінрікьо». 1997 року опублікував документальний двотомник про заринову атаку в токійському метро — «Підземка» і «Край обітований».1999 року опублікував роман «Мій улюблений sputnik». У 2000-му випустив збірку оповідань «Усі божі діти можуть танцювати». Січень 2001-го — переїхав у будинок на березі моря в м. Оїсо, де і живе донині.
У вересні 2002-го опублікував свій десятий художній роман, двотомник «Кафка на пляжі». У лютому 2003 року випустив новий переклад роману Селінджера «Над прірвою в житі». Далі мандрує до острова Сахалін, до Ісландії. 2004 року опублікував роман під назвою «Післятемрява». У 2009 році в продаж у Японії надійшов новий роман письменника — «1Q84». У вересні 2010 року у світ вийшов переклад книги Муракамі «Про що я говорю, коли говорю про біг».
У квітні 2013 року в Японії тиражем 500 тисяч примірників вийшов новий роман Харукі Муракамі «Безбарвний Цкуру Тадзакі та роки його прощі». Вже через тиждень продажів тираж книги було збільшено до 1 мільйона примірників.
Харукі Муракамі є володарем премії Номи — головної літературної премії Японії. Він лауреат літературної премії Франца Кафки (2006), в 2009 році отримав престижну премію з літератури оргкомітету Єрусалимського книжкового ярмарку. У 2012 році Муракамі став лауреатом премії Японського фонду. Ім’я Муракамі неодноразово фігурувало в списках можливих кандидатів на Нобелівську премію з літератури.
Твори письменника різнопланові. Їх не можна звести до якоїсь конкретної теми. Але серед головних проблем виділимо тему любові і смерті, духовного і культурного зубожіння японського суспільства, музики та їжі. У автора своєрідне бачення світу і речей. Його книги ні за стилем, ні за характером опису дійсності не схожі на твори інших письменників.

«1Q84» — новий роман Харукі Муракамі — побачив світ у Японії 28 травня 2009 року й увесь його стартовий наклад був розкуплений ще до кінця дня. Незвична назва твору — пряма алюзія на роман-антиутопію Джорджа Орвелла «1984». Віра і релігія, кохання й секс, зброя і домашнє насилля, вбивство за переконанням і суїцид, втрата себе й духовна прірва між поколіннями батьків і дітей — усе це майстерно переплетено у детективному сюжеті роману, де події відбуваються у двох паралельних реальностях: Токіо 1984-го і Токіо, за висловлюванням головної героїні Аомаме, «незрозуміло якого (1Q84)» року.


Його перу належать романи «Слухай пісню вітру», «Китайський більярд 1973», «Погоня за вівцею», що разом з «Танцюй, танцюй, танцюй» склали тетралогію, об’єднану спільним героєм, який є часткою ланцюга таємничих подій. Молодий журналіст стає важливою ланкою в долях багатьох людей, пов’язаних єдиним комутатором — ЧОЛОВІКОМ-ВІВЦЕЮ, який дає малозрозумілу пораду…
«Танцюй! Не переставай танцювати! Навіщо танцювати — не думай. Не шукай у цьому якогось змісту. Змісту немає. Як почнеш про це думати — ноги зупиняться… Твій контакт зі світом обірветься. Зникне назавжди… А тому не зупиняйся. І не переймайся тим, що це може здатися тобі дурістю. Стеж за ритмом і танцюй… Сил не шкодуй. І боятися нема чого. Ми розуміємо, ти втомлений. Втомлений і переляканий. Таке в житті буває з кожним… Танцюй!.. Іншої ради нема. Ти мусиш це робити…
Поки звучить музика — танцюй!»
Запрошуємо до знайомства та перегляду творів авторів японської літератури!


Пр. бібліотекар ЦБ Л.М. Даниленко

понеділок, 11 грудня 2017 р.

Краєзнавчі новинки_2017_11

Презентовано новинки краєзнавчої літератури

В Доманівській центральній районній бібліотеці для категорії юнацтво – учнів Доманівського НВК, ЗОШ №2  презентовано новинки краєзнавчої літератури, це: 


Кухар-Онишко Н. О. Корифеї українського театру на Миколаївщині [Текст] : [наук.-попул. вид.] / Н. О. Кухар-Онишко. - Миколаїв : Вид-во Ірини Гудим, 2016. - 64 с. : іл.  - (Південна бібліотека) (Забуті сторінки історії). - Бібліогр.: с.61-62. - Пам'яті вчителя і вченого Олександра Савовича Кухар-Онишка присвячується
            Книга розповідає про театральну історію Миколаївщини та корифеїв українського театру - історія родини Тобілевичів, з якої вийшли видатні діячі українського мистецтва: драматург і актор І.Карпенко-Карий, актори М.Садовський і П.Саксаганський, відома актриса і співачка М.Садовська-Барілотті. Всі вони продовжували славну справу зачинателя українського театру М.Кропивницького і принесли невмирущу славу рідній сцені.
Розрахована на широке коло користувачів.

Цікаві історії для підлітків:


Славна О.Я. Замовити Боса [Текст] : майже реальна історія : для дітей старшого шкільного віку / О. Славна. - Миколаїв : Іліон, 2015. - 44 с. . - (Південна бібліотека).
Тимофій Орлик, тринадцятилітній мешканець приморського міста, вештаючись із підлітками по недобудовах, випадково знаходить чорне цуценя з біло-жовтими лапками, і попри заборону батьків заводити будь-яких тварин приносить його додому, в однокімнатну квартиру. Відтоді і почалися у підлітка та його Босика негаразди.
Майже реальна історія героя кінологічної школи, грози наркоділків, на прізвисько Бос заснована на реальних життєвих фактах, що були викладені в одному з періодичних видань.
Повість адресована дітям старшого віку.
Авторка книги - Ольга Славна (Червякова, Ольга Ярославівна; 1959-) - письменниця, режисер, співачка. Народилася на Миколаївщині (у Вознесенському районі), ще школяркою вражала своїх однолітків поетичними творами, а нині вона — автор збірок віршів та оповідань «Послухай музику життя», «Пригоди Ярика, або Чарівна Мушля» та ін.


Бардина Е. «КамOSвет» или записка из таинственного прошлого» [Текст]. Николаев: Издательство Ирины Гудым, 2015. – 160 с., ил. . - (Південна бібліотека)
Нова книга «КамOSвет» или записка из таинственного прошлого» молодої перспективної письменниці та журналістки Євгенії Бардіної - це дитячий історичний детектив про місто Миколаїв, його скарби та таємниці, і звичайно, дружбу. Головні герої книги — миколаївські хлопчаки Каміль та Святослав та їх друзі.
Ілюстрації до дитячої книги - дебют молодої миколаївської художниці Світлани Чабанової.

Книги видано в рамках обласної Програми підтримки вітчизняного книговидання, книгорозповсюдження та популяризації української книги в Миколаївській області на 2011-2015 рр. (продовжено до 2017 р.)


Чижова Л.Я. Зворотний відлік (від війни до війни) [Текст]:Низка новел/ Л.Я. Чижова. – Миколаїв: Іліон, 2016. – 32 с.
Автору книги довелося стати свідком і учасницею багатьох подій. Із пережитих зустрічей, знайомств, розлук і втрат склалися новели цієї книги. А назви новел: Марія. Денис. Алік. Павло. Роман. Олексій. Назар.
У вирі життєвих подій - долі одного невеликого сімейства та велике любляче, зранене серце Матері, у якої війни забрали всіх рідних.
Книга видана за підтримки Благодійного фонду Ігоря Бриченка «Крокуємо з турботою».
Для тих, кому не байдужа доля країни.

Матеріали для додаткової інформації:

Крижановська Н.Є. Феномен «театру корифеїв» в культурному житті південноукраїнського регіону [Електронний ресурс] / Н.Є. Крижановська . - Режим доступу: http://mdu.edu.ua/wp-content/uploads/2015/03/152.pdf . - Назва з екрану
Стаття присвячена дослідженню діяльності представників українського театрального мистецтва другої половини ХІХ – початку ХХ ст. на території Півдня України. Особлива увага надається видатним діячам, уродженцям Миколаївщини - Тобілевичам.
«Життя і сцена» [Електронний ресурс] : Віртуальна книжкова виставка/ Миколаївська обласна бібліотека для дітей ім. В.О. Лягіна: сайт . - Режим доступу: http://laginlib.org.ua/book-galaxy/t_koryfeev/index.php . - Назва з екрану
Віртуальна книжкова виставка на сайті  Миколаївської обласної бібліотеки для дітей ім. В.О. Лягіна про театральну історію Миколаївщини та корифеїв українського театру.
 
Захоплюючий світ Ольги Славної [Електронний ресурс] : Повідомлення/ Миколаївська обласна бібліотека для юнацтва: сайт. - Режим доступу: http://unbib.mk.ua/index.php/2009-06-02-17-23-57/34-2009-06-02-17-14-16/2009-2016-10-01-12-41-03.html . - Назва з екрану
Повідомлення про презентацію та прем'єру книги «Замовити Боса» миколаївської письменниці Ольги Славної в Миколаївській обласній бібліотеці для юнацтва, на яку завітали учні Першої української гімназії імені М. Аркаса.

Евгения Сергеевна Бардина [Електронний ресурс] / Николаев Литературный: Литературно-художественный интернет-журнал. - Режим доступа:  http://litnik.org/index.php/detskaya-literatura/evgeniya-bardina . - Название с экрана
Журналистка Евгения Бардина презентовала свой детектив для подростков, основанный на истории и легендах Николаева [Електронний ресурс] /- Режим доступа: https://inshe.tv/video/2015-12-04/73005/ . – Название с экрана

Людмила Якiвна Чижова [Електронний ресурс] /Людмила Чижова Зворотний відлік: Низка новел // Николаев Литературный: Литературно-художественный интернет-журнал. - Режим доступа: http://litnik.org/index.php/proza/lyudmila-chizhova-2 . - Название с экрана
Чижова Л. Судьбы [Електронний ресурс] /Людмила Чижова Марiя (життя-буття): новела //«Южная правда», № 95 (23567). – Режим доступа: http://www.up.mk.ua/mainpage/show_item/12762 . - Название  с экрана
Книга новел Людмили Чижової «Зворотний відлік (від війни до війни)» - протест проти жорстокості, неправди та бездуховності, які породжують війни.
У виріі життєвих подій - долі одного невеликого сімейства та велике любляче, зранене серце Матері, у якої війни забрали всіх рідних.
Чи є на світі матері щасливі?
Напевне є. Та хто - не пригадаю...
Коли з роками все переживеш,
То серце з болю й жалю завмирає,
Бо кожна з нас,
Як та земля святая...
Новела Людмили Чижової Марiя (життя-буття).

Цікавих Вам знайомств з книгами!!!

Пр. бібліотекар Доманівської центральної бібліотеки Л.М. Даниленко



вівторок, 7 листопада 2017 р.

Тракало В_роман "КОЛОНІЯ"

ПРЕЗЕНТАЦІЯ КНИГИ

Доманівська центральна районна бібліотека презентує нове видання роману-епопею українського прозаїка  Василя Тракало про тернистий шлях нашого народу від 1920-років і до проголошення незалежності України у 1991 році та до сьогодення.
Про автора:

Тракало Василь Йосипович (24.09.1956, смт Товсте Заліщицького району Тернопільської області), український журналіст, публіцист, громадський діяч, письменник. .
У 1979 році закінчив факультет журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Працював у редакціях газет Буковини, першим заступником генерального директора Тернопільської державної телерадіокомпанії. З 1991 року - головний редактор Бучацької районної газети "Нова доба". В 2002 році отримав звання заслуженого журналіста України. У 1994 році став лауреатом премії "Золоте перо", нагороджений почесним знаком НСЖУ (2006) та золотою медаллю української журналістики НСЖУ (2009). Член Національних спілок журналістів (1984) та письменників України (2004). Член правління обласної організації Національної спілки журналістів України. Друкувався у центральній і зарубіжній пресі, в журналах "Сучасність" та "Дзвін". Лауреат літературно-мистецької премії імені Братів Богдана і Левка Лепких (2006) та першої премії Нью-Йоркського Українського Вільного Університету - фонду Воляників-Швабінських (2001). Власний кореспондент тернопільської обласної газети "Свобода". Депутат Бучацької районної ради.
Василь Тракало — автор оповідань, документальних повістей «Банкір», «Три кола пошани» (1990), роману «Колонія» (1998), публікацій у журналах «Сучасність», «Дзвін», «Тернопіль», в українській та закордонній пресах.

Тракало В. Колонія [Текст]: роман: нове видання / В. Тракало; ред. С.Чорна, М. Нестеренко; худ. Є. Удін. – К.: Дніпро, 2016. - 832 с.

Випущено на замовлення Державного комітету телебачення і радіомовлення України за програмою «Українська книга 2016 року»
Роман «Колонія» перша книга українського прозаїка. Через долі багатьох галицьких родин автор показує тернистий шлях нашого народу до волі від 1920-х років і до проголошення незалежності України у 1991 році. Події у творі розгортаються не тільки в Україні, а й у Польщі, Німеччині, Росії, Сполучених Штатах Америки, Канаді. Документальні архівні матеріали лише підсилюють інтерес до роману.
Дія роману "Колонія" в основному відбувається в містечку Жнилівці, прообразом якого, безсумнівно, послужило рідне письменникові Товсте, хоч деякі події, про які мовиться у творі, особливо в його останніх розділах, чимось нагадують також Бучач. Крім того, герої епопеї діють в США, Канаді, Німеччині, Росії, Польщі - майже по всьому світу. Документальні архівні матеріали лише підсилюють інтерес до роману. В. Тракало за роман "Колонія" удостоєний Всеукраїнської літературно - мистецької премії імені братів Лепких та першої премії Українського вільного університету в Нью-Йорку.

Підготувала: Л.М. Даниленко, пр. бібліотекар ЦБ

Книги Проекту "Україна"_17

 Книги Проекту «Україна»Для тих, хто вивчає історію зацікавлять книги серії Проект «Україна».Знайомтесь з новими виданнями:

Проект "Україна", 1917-1920 рр. Постаті

Солдатенко В.Ф. Проект "Україна", 1917-1920 рр. Постаті [Текст] / В.Ф. Солдатенко; передм. Д.В. Табачник - Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2013. -  510, с. : іл., фот.  - (Проект "Україна")
У цій книзі подані короткі матеріали про тих, хто стояв біля витоків відродження нації, розробляв платформу Української революції, керував її втіленням в життя, очолював політично-координаційний центр національної державності, — М. Грушевського, B.Винниченка, М. Міхновського, Д. Дорошенка, П.Христюка, C. Голубовича, М. Порша та багатьох інших. Всі вони залишили достатньо рельєфний слід у житті нації. їх прізвища фігурували в сотнях і тисячах важливих, іноді — справді доленосних документів, а від позицій, вчинків і дій багато в чому залежав вектор розвитку великого європейського народу на одному з переламних рубежів вітчизняної історії.

Проект «Україна». Галерея національных героїв

Хорошевський, А.Ю. Проект "Україна". Галерея національних героїв [Текст]. / Андрій Хорошевський. - Харків  ТОВ Бібколектор, 2012. - 409 с. : портр. -  (Проект "Україна")
У цій книзі представлені нариси про найяскравіших особисто стей минулого та сучасності, які народилися на Україні і своєю працею та талантом прославляли цю країну і вплинули на хід її історії. Разом з життєписами знаменитих діячів культури, науки, військової справи, спорту (Т. Шевченка, Г. Сковороди, М. Башкирцевої, Є. та Б. Патонів, братів Кличків та багатьох інших) подані нариси про людей, чиї імена досі незаслужено перебувають в тіні, – І. Паскевича, І. Гудовича, Г. Гамова, І. Буяльського. А між тим вони неабияк сприяли розвитку науки, культури, були великими фахівцями військової справи, отже своє місце в «Галереї національних героїв» займають по праву.

Проект «Україна». Відомі історії нашої держави

Яневський Д. Б. Проект «Україна». Відомі історії нашої держави [Текст]. - Харків : Фоліо, 2016. - 287 с. : іл.. -  (Проект "Україна")
У новій книжці телеведучого, журналіста, доктора історичних наук Данила Яневського розповідається про те, що відбувалося на землі, яка зараз називається Україною, починаючи з середини X ст. до об'єднання 1386 року Королівства Польського та Великого князівства Литовського (до складу якого входила сучасна Правобережна Україна), а потім — до ліквідації полкової системи Гетьманщини та утворення 1781 року Київського намісництва, яке охоплювало всю територію сучасної України від Дніпра до Збруча.
У книжці автор висловлює свій власний погляд на історію України і підкреслює, що історія Русі-України — це складова історії країн Центральної та Східної Європи.
Данило Борисович Яневський — український історик, редактор, телеведучий, радіоведучий. Заслужений журналіст України (2005), доктор історичних наук (2008).
Яневський Данило Борисович [Електронний ресурс] . – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%94%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BB%D0%BE_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87     

«Україна». Австрійська Галичина

Проект «Україна». Австрійська Галичина [Текст] /упоряд. Та передм. М. Р. Литвин; худож. Оформлювач  О.А. Гугалова. – Харків: ЛА «Час читати», 2016, - 410 с: іл.. -  (Проект "Україна")
Ця книга -  діалог істориків, географів, літературознавців, письменників і публіцистів про час і простір підавстрійської Галичини від кінця XVIII ст. до Першої світової війни, розпаду Дунайської монархії. Насамперед показано історичну спадщину «довгого» XIX ст. У цей час у складі Австро-Угорської монархії Галичина стала нафтовим Клондайком та Ельдорадо — одним із світових центрів видобутку «чорного золота». В кінці XIX — на початку XX ст. до неї була прикута увага багатьох політиків і міжнародних компаній: на певний час край став об’єктом конкуренції між представниками великого капіталу. У столиці Галичини з’явилася перша на українських землях газета, запущено дирижабль, залізничний потяг і трамвай, на базі дрогобицької нафти винайдено гасову лампу. Там з’явилися перші українські партії, наукові товариства, студентські об’єднання, кооперативні структури, парамілітарні і скаутські організації, бальнеологічні курорти, футбольні та хокейні команди.
Карпатський край кінця XIX — початку XX ст. став П’ємонтом не лише для українців, але й поляків, які здобули неоцінений управлінський досвід у Галицькому сеймі і Віденському парламенті; батьківщиною для галицьких євреїв, які теж бажали політичних свобод, національно-державного усамостійнення. Така подорож в австрійську/підавстрійську Галичину дозволить краще зрозуміти трагедію і велич історії не лише цього краю з кінця XVIII ст. до Першої світової війни, але й всієї України. України, яка завжди прагнула єднання, миру, господарського і культурно-освітнього і поступу..

Проект «Україна». Жертва УПА. Місія Романа Шухевича

Яневський Д. Б. Проект «Україна». Жертва УПА. Місія Романа Шухевича [Текст] /Д. Яневський. – Харків: Факт, 2013, - 283 с: іл.. -  (Проект "Україна")
Нове документальне дослідження доктора історичних наук, відомого телеведучого та журналіста — для громадян України, а також політиків, героїв численних біллбордів, журналістів та кандидатів в народні депутати. Проаналізувавши десятки тисяч сторінок документів, мемуарів, спеціальних досліджень та артефактів з колекції Українського Національного Музею (Чикаго, США), автор відновив реальну історію УПА, з'ясував її чисельність, місця та час народження, імена Головних командирів. На думку автора, історія УПА — це історія збройного спротиву частини українського народу комуністичній диктатурі, історія реального, а не вигаданого Голокосту українців, історія найбільшої антропологічної катастрофи в історії Європи за останню тисячу років».

Проект «Україна». 30 червня 1941 року, акція Ярослава Стецька

Яневський Д. Б. Проект «Україна». 30 червня 1941 року, акція Ярослава Стецька [Текст] /Д. Яневський. – Харків: Факт, 2013, - 283 с.. -  (Проект "Україна")
Дослідження доктора історичних наук, журналіста, телеведучого Данила Яневського - для тих українців, які мають бажання дізнатися, чим було проголошення Акта відновлення Української держави: звитяжним вчинком українських патріотів, інтригою німецьких спецслужб чи частиною детально продуманого плану націоналістів. Проаналізувавши відомі на сьогодні документальні публікації, спеціальні дослідження, архівні матеріали фондів Українського Національного Музею (Чикаго) та Наукового Товариства імені Т. Шевченка (Нью-Йорк), автор малює альтернативну до існуючої картину створення Організації українських націоналістів, її ролі та місця в історії передвоєнної Європи, з'ясовує її чисельність, відновлює імена реальних керівників та натхненників, творців та погребенників ОУН, форми їхньої «співпраці» зі спецслужбами різних країн, джерела фінансування. У центрі документального розслідування - питання про легітимність Акта 30 червня 1941 р., обставини його народження та проголошення, політичний вплив на український національний рух за умов німецької окупації

Загублена історія втраченої держави

Яневський Данило Загублена історія втраченої держави [Текст] /Д. Яневський; Художн.-оформлювач І.В. Осіпов. – Харків: Фоліо 2016, - 252 с.. -  (Проект "Україна")
Нова книга журналіста, телеведучого, доктора історичних наук є навчальним посібником для політиків, журналістів, політологів та любителів з написання, переписування та удосконалювання Конституції України. На думку автора, вони — поза політичним зафарбуванням — не мають поняття, яку країну заповзято взялися розбудовувати і якою керувати. Агресивне невігластво, неповага до опонентів та партнерів, клептоманія, безвідповідальність та принципова безпринципність — це головні риси сучасного українського політика. Країна колосальної та незбагненної культурної традиції, її громадяни, яких зневажливо називають "населенням", є лише ресурсом для задоволення їх первинних рефлексів, задовольнити які можна лише викоріневши засадничі поняття: «БОГ», «ПРАВО», «ЗАКОН», «СОВІСТЬ», «КУЛЬТУРА», «ЛЮДИНА», «ОТЧИНА».

Три войны России с Украиной

Антонов-Овсеенко Антон Антонович  Три войны России с Украиной /Антон Антонов-Овсеенко; Художн.-оформтель Е.А.Гугалова. – Харьков: Фолио 2016, - 346 с.. -   (рос. мовою)
Автор книги - российский историк и журналист Антон Антонов-Овсеенко, внук известного революционера В.А. Антонова-Овсеенко и сын писателя-диссидента - основателя музея истории ГУЛАГа в Москве А.В. Антонова-Овсеенко.
В издании речь идет о трех войнах Украины с Россией: о первой в 1917-1920 гг., о второй в 1939-1954 гг. и о третьем, современном конфликте, который начался в 2014 году. Автор анализирует несколько исторических попыток российских властей захватить территорию независимой Украины на протяжении последних ста лет.
Современный военный конфликт на востоке Украины возник не в одночасье: он стал продолжением тлевших столетиями острых противоречий между Киевом и Москвой. В процессе "собирания земель" на протяжении многих веков Россия пыталась подчинить своему влиянию соседние территории и особенно - территорию Украины. Для оправдания этого постоянного давления во все времена использовался и используется сейчас один и тот же тезис: территория Украины нужна России в качестве буферной зоны для защиты от нападений с Запада. Соображения о том, хотят ли сами украинцы быть таким буфером безопасности, в расчет никогда не принимались ранее и не принимаются теперь. Однако отличие в этом вопросе прошлых времен от нынешних заключается в том, что если угрозы России со стороны Запада ранее были вполне реальными, то теперешние утверждения о новых угрозах Запада целиком надуманны. Поэтому очень важно разобраться с тем, что происходило между Украиной и Россией в течение последней, как минимум, сотни лет, - чтобы понять то, что происходит сейчас.

Підготувала: Л.М. Даниленко, пр. бібліотекар ЦБ

середа, 18 жовтня 2017 р.

Вітчизна пам'ятає

Присвячено захисникам Вітчизни

Вітчизна пам’ятає – народ шанує

В Доманівській центральній районній бібліотеці  до Дня Захисника України підготовлено огляд літератури «Захисники Вітчизни – кращі Батьківщини сини», де представлені книги з нових надходжень, це С. Лойко «Аеропорт», Б.Гуменюк «Блокпост», Є. Положій «Іловайськ» та нове Миколаївське видання «Миттєвості війни», яка нещодавно поповнила краєзнавчу скарбничку нашої бібліотеки. 


 
Миттєвості війни. - Миколаїв: Ілліон, 2016. - 492 с.
Книга «Миттєвості війни», у якій увічнено пам’ять учасників антитерористичної операції, жертв воєн та політичних репресій, стала переможцем обласного конкурсу «Краща миколаївська книга».
Книга «Миттєвості війни» підготовлена в рамках Комплексної програми увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв воєн та політичних репресій у Миколаївській області. До книги увійшли біографічні нариси про військовослужбовців, які загинули під час протистояння російській агресії в Криму та на сході України. А також спогади учасників антитерористичної операції, нариси про бойовий шлях військових підрозділів, що дислокуються на Миколаївщині, волонтерський рух. До видання увійшли данні про учасників АТО з Миколаївщини, відзначених посмертно державними нагородами.
  Про книгу: Івашко О. Усі «Миттєвості війни» — в одній книжці. /Олена Івашко. - 25 жовтня 2016. -(ПАМ’ЯТЬ). - Режим доступу:  http://ukurier.gov.ua/uk/news/usi-mittyevosti-vijni-v-odnij-knizhci/
У розділі «Вітчизна пам’ятає» – дані про нашого земляка  Кучмія Івана Сергійовича 1992 року народження, с. Богданівка Доманівського району Миколаївської області. Солдат 28-ї окремої механізованої бригади. Указом Президента  України №473/2015 від 13 серпня 2015 року за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальні цілісності України, вірність військовій присязі посмертно нагороджений орденом за мужність» ІІІ ступеня.


Кучмій Іван Сергійович [Електронний ресурс] . – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Кучмій_Іван_Сергійович
Кучмій Іван Сергійович [Електронний ресурс] /Український меморіал. – Режим доступу: https://ukraine-memorial.org/ua/biography/kuchmiy-ivan-sergiyovich/
Кучмій Іван Сергійович [Електронний ресурс] : Миколаївські Герої АТО, які загинули під час виконання бойових завдань /Миколаївський Обласний центр пошукових досліджень та редакційно-видавничої діяльності. – Режим доступу: http://www.ocpdtarvd.mk.gov.ua/index.php?option=com_content&view=category&layout=blog&id=174&Itemid=339&limitstart=56
Кучмій Іван Сергійович [Електронний ресурс] : Книга пам’яті полеглих за Україну. – Режим доступу: http://memorybook.org.ua/14/kuchmiy.htm
Доманівщина прощалася з Іваном Кучмієм [Електронний ресурс] /Доманівська РДА. – Режим доступу: http://domanivka.mk.gov.ua/?c=news&id=1109
Новітні герої Доманівщини [Електронний ресурс] І.С. Кучмій та ін. /Відділ освіти Доманівської РДА. – Режим доступу: http://domanivka-rvo.edukit.mk.ua/Files/downloads/№36_20_серпня.pdf

Підготувала: Л.М. Даниленко