У другу неділю травня українці традиційно відзначають
День матері. У 2018 році свято припало на 13 травня.
День матері відзначається у другу неділю травня в
більшості країн Європи, в Канаді, Китаї і Японії. У 2000 року до списку цих країн
приєдналася й Україна. Ще до Другої світової війни його відзначала українська
діаспора в Канаді, а також на Галичині. Свято було засновано в одному зі штатів
США в 1910 році. Її ініціатором була молода американка Анна Джервіс, яка рано
втратила матір. Протягом трьох років вона зверталася в безліч державних
установ, політикам і чиновникам, поки, нарешті, не була почута.
У США і Австралії існує традиція носити в цей день на
одязі квітку гвоздики. Причому колір має значення, так кольорова гвоздика
говорить про те, що мати людину жива, а білі квіти приколюють до одягу в
пам'ять про минулих матерів.
Але, незважаючи на відмінності в культурах і традиціях, у
всіх країнах світу в День матері прийнято дякувати мам, радувати їм подарунки
та увагу.
Образ матері в культурі українського народу є найбільш
яскравим і поетичним. Він відображений у народній творчості, молитвах, піснях,
віршах, прозових творах тощо. В образі матері втілено ідеал жінки як уособлення
найвищих моральних цінностей: доброти, самовідданості, любові, працьовитості,
милосердя, турботливості, ніжності тощо. Жінка, як символ самого Життя, була
об’єктом поклоніння в українців ще з часів Трипільської культури. Ставлення до
матері формувалося через побутові традиції (звертання на “Ви”, вшанування
породіллі, підкорення дітей слову і волі матері, дотримання впродовж всього
життя обов’язків по відношенню до матері тощо). Образ Матері-жінки нерозривно
пов’язаний з берегинею – заступницею роду, бо головною функцією сім’ї є
народження дітей і їх виховання, передавання наступним поколінням культури,
традицій, мови, досвіду попередніх поколінь. Її образ – розсудливої, доброї і водночас
суворої господині – яскраво змальований у класичній літературі. Тема матері –
одна з наскрізних у творчій спадщині українських поетів та письменників, які
присвячують свої твори материнській любові й відданості, материнській печалі й
величчі.
До світлого материнського образу звертаються у своїх творах
Тарас Шевченко, Іван Франко, Василь Симоненко, Андрій Малишко, Борис Олійник та
багато-багато інших.
ПРОПОНУЄМО ПОЗНАЙОМИТИСЬ ІЗ КНИГОЮ-ЗБІРКОЮ ПРО МАТІР:
Книга про матір [Текст] : українські поети XIX-XXI ст./Передм.
О.О. Омельченка; Упорядн. В.Л. Чуйко. – К.: Криниця, 2003.- 319 с.
У цій унікальній за змістом антології вперше тематично
підібрані та об’єднані поетичні твори 232-х українських поетів, що присвячені
українській матері, яка на важких роздоріжжях історії самовіддано бореться за
добро і світло в житті своїх дітей, за продовження роду, а значить за
збереження і відродження української нації.
Дорогоцінна своїм духовним наповненням, Книга про Матір
була прихильно зустрінута багатонаціональною громадськістю України, викликала
велике зацікавлення в широких читацьких колах. Вона слугує консолідації нашого
суспільства довколо святого поняття Мати на засадах добротворення, любові і
демократично-гуманістичних основах Буття людини.
Прищеплювати високі почуття любові до Вітчизни, до рідної
землі, до матері як наставниці душі і хранительки Життя саме цій меті служить
Книга про Матір.
Вірші із книги:
МУРАТОВ ІГОР
МАТИ Й СОНЦЕ
Хтось та має встати першим.
В небі перше встало сонце,
На землі ж найперша — мати.
Сонце небо відкриває,
Відчиняє мати вікна —
Вдвох тепло і світло творять.
Сонце йде понад землею,
По землі проходить мати,
Руки й промені ласкаві
Для добра господарюють.
Сонце гріє нас безмовно,
І без слів кохає мати,
І не відають утоми
Два наставники взірцеві,
Два мовчазні —
Мати й Сонце.
ВІРА КИТАЙГОРОДСЬКА
Ся пряжа точиться як мед,
Тонка і сива – вереснева.
Се мамин сад. Його портрет –
Невідлітаючі дерева.
Там тихо точиться життя,
Як мед терпкий з кленових чашок.
Там підночовує сльота
У білих головах ромашок.
Се наш приют. І наш причал,
І наш вертеп. І наші гони.
Світ довго плакав і кричав –
Шукав там рейки і вагони.
Та правда лиш у сім саду,
У сім єдинім Назареті,
Де мамин образ у роду
На нескінченному портреті.
****
Пісня "Рідна мати моя" у виконанні Дмитра Гнатюка: