День вишиванки 2017

День вишиванки: сучасність і історія свята

Вперше День вишиванки запропонувала відзначати одна зі студенток факультету історії Чернівецького національного університету у 2006 році. Її надихнув знайомий, який постійно носив вишиванку. Того року у вишиванки вдяглися кілька студентів та викладачів Чернівецького університету, тепер це свято набуло міжнародних масштабів.

Дата поки що не офіційна, це відносно нове народне свято. Але масштаби поширення традиції носити вишиванку вражають: такого розмаїття вишиванок, як у третій четвер травня, ви не побачите ніде.

День вишиванки в Україні у 2017 році припадає на 18 травня. У це свято українці одягаються у вишиванки та прогулюються своїми містами.

Всесвітній день вишиванки відзначається щороку у третій четвер травня. День вишиванки не має ніякого політичного підґрунтя, свято покликане популяризувати українську культуру і традиції.

На День вишиванки у містах та селищах організовують марші у вишиванках, цікаві конкурси та заходи

Історія вишивки та традиції

Історія вишивки на теренах України має не одну тисячу років. Особливого ж значення набула в останні кілька століть. Переважно, вишивали дівчата. До весілля готували спеціальну скриню, у якій роками збирали посаг. Найбідніша дівчина мала 30-40 сорочок, середнього достатку 50-70 сорочок, а багата – 100 і більше.

За повір'ям, сорочку для немовляти мала вишити мати або бабуся. Під час тонкої роботи майстрині співали пісень і молилися. Вірили, що так сорочка стає оберегом. Сорочки для жінок пряли тільки з конопель або льону. Вважалося, що ці рослини захищають майбутню матір і її ще не народжене дитя.

У вишивці сакральне значення має все — від ниток, походження тканини до орнаменту, кількості стібків і кольору. Найдавнішою є вишивка білим по білому. Але рукоділлю передувала довга процедура. Нитки вибілювали 3 роки.

Вишиванка вважається оберегом від усього лихого, що може статися в людському житті. Вона є символом краси та міцного здоров’я, а також щасливої долі. В Україні вишиванка теж символізує і родинну пам’ять, вірність та любов у сім’ї. Експерти вважають, що український народ намагається закодувати щастя, долю, життя та волю в орнаменті вишиванок.

Кожен регіон мав свої візерунки. 

Мали вишивальниці й своє свято – День Варвари 17 грудня. В цей день не можна було ні прибирати, ні прати, ні глину місити, а тільки вишивати.

У 19-му столітті Іван Франко почав поєднувати вишиванку з європейським костюмом і започаткував своєрідну моду. Сучасники згадували: "Де б він не з'являвся, неодмінно привертав увагу своїм піджаком та вишиваною сорочкою поміж пишних комірців та краваток".

У кінці 19 століття про український традиційний одяг заговорила вся Європа, яку важко чимось здивувати. В 1876 році Олена Пчілка видала альбом українських вишивок. Українські орнаменти зачарували тамтешніх модниць, а в самій Україні розпочалися перші наукові дослідження вишивки.

Сьогодні ж дівчата не повинні вишивати собі вишиванку до весілля – її можна легко придбати. Але традиція вишивати також відроджується. Майстрині комбінують різні орнаменти та візерунки, популярною є квіткова вишивка. Та й сам крій сорочки змінився — йде в ногу з часом. Якщо в давнину переважно вишивали червоними, чорними та білими нитками — сьогодні палітра набагато більша.

Крім Дня вишиванки, українці все частіше вдягають національний одяг на інші великі свята, державні та релігійні, – День Незалежності, День Конституції чи День прапора, Великдень, Різдво.

ВИШИВАНКА – національна святиня, бо символізує собою і несе в собі духовне багатство, високу мудрість і традиційний зв’язок багатьох поколінь-зв’язок, що не переривається віками. Вишиванку передають з роду в рід, зберігають як безцінну реліквію. За формою – це біла вишита сорочка, виготовлена з лляного чи конопляного полотна домашньої роботи.

У Доманівці районне свято вишиванки пройшло у Доманівському районному навчально-виховному комплексі.

У Доманівській центральній районній бібліотеці підготовлено виставку-огляд «Майстерня української вишивки».

Поцікавтесь:

10 ЦІКАВИНОК ПРО УКРАЇНСЬКІ ВИШИВАНКИ [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.uamodna.com/articles/10-cikavynok-pro-ukrayinsjki-vyshyvanky/. – Назва з екрану

Вишиваночка – сила у традиціях [Електронний ресурс] . – Режим доступу:  http://vishivano4ka.com.ua/ua/ . – Назва з екрану

 Схеми для вишиванки та рушників. Українські орнаменти [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.planeta.co.ua/ua/ornament.php?page=2 . – Назва з екрану

Українська вишивка. Схеми вишивок різних регіонів [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://vyshyvanka.livejournal.com/139917.html . - назва з екрану

Майстерна вишиванка [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://maysterna-vishivanka.com.ua/ . - Назва з екрану

Підготувала: Л, Даниленко

День сім'ї

15 травня -  Міжнародний день сім’ї

Сім’я - берегиня людських цінностей

Сім’я як основний елемент суспільства була і залишається берегинею людських цінностей, культури та історичної спадкоємності поколінь, чинником стабільності і розвитку. Завдяки сім’ї міцніє і розвивається держава, зростає добробут народу! У всі часи по відношенню держави, а також по становищу сім’ї в суспільстві судили про розвиток країни. Це тому, що щасливий союз сім’ї і держави - необхідна запорука процвітання і добробуту її громадян.

З сім’ї починається життя людини, тут відбувається формування її як громадянина. Вона - джерело любові, поваги, солідарності та прихильності, то, на чому будується будь-яке цивілізоване суспільство, без чого не може існувати людина. Благополуччя родини - ось мірило розвитку і прогресу країни.

 Встановлення цього дня покликане звернути увагу громадськості різних країн на численні проблеми сім’ї . Коли зневажаються основні права однієї сім’ї - єдність всієї людської сім’ї, членами якої вони є, перебуває під загрозою.

Будучи одним із основних інститутів суспільства, першою сходинкою соціалізації людини, сім’я розвивається та видозмінюється разом із навколишнім світом, по-своєму реагуючи на вимоги часу, відповідаючи на громадські потреби і сама формує їх.

Сім’я як основний елемент суспільства була і залишається берегинею людських цінностей, культури та історичної спадкоємності поколінь, чинником стабільності і розвитку. Завдяки сім’ї міцніє і розвивається держава, зростає добробут народу!

У всі часи по відношенню держави, а також по становищу сім’ї в суспільстві судили про розвиток країни. Це тому, що щасливий союз сім’ї і держави - необхідна запорука процвітання і добробуту її громадян.

З сім’ї починається життя людини, тут відбувається формування її як громадянина. Вона - джерело любові, поваги, солідарності та прихильності, то, на чому будується будь-яке цивілізоване суспільство, без чого не може існувати людина. Благополуччя родини - ось мірило розвитку і прогресу країни.

 Сучасні українські сім’ї дуже різні. Проте більшість з них потребують захисту і підтримки з боку держави. У свою чергу, сім’ї несуть відповідальність державного рівня за виховання дітей — нових членів нашого суспільства. За короткий час змінилося дуже  багато: сімейні цінності, пріоритети. Тому сучасні українські сім`ї дуже  відрізняються від сімей початку минулого століття.

Експерти та соціологи запевняють, що  нині модель української сім`ї наближається до європейської та американської. Особливо це стосується шлюбного віку, який зростає.  Молоді люди не поспішають одружуватись. Середній вік одруження чоловіків становить 30 років, жінок — 27. Стало «модно» не реєструвати шлюб, як кажуть у народі, жити на віру. Втрачено традицію багатодітності родин, навіть не зважаючи на соціальну допомогу

В Україні більшість сімей — неповні. Статистика каже, що понад два мільйони з них складається переважно з матері (їх  понад 76,3%) і в таких сім’ях виховується 1,5 мільйона дітей. На десятьох жінок припадає 11-12 народжених дітей.

З сім’ї починається життя людини, тут відбувається формування його як громадянина. Сім’я – джерело любові, поваги, солідарності та прихильності, того, на чому будується будь-яке цивілізоване суспільство, без чого не може існувати людина. Благополучні сім’ї – це міра розвитку і поступу держави.

Історія свята

У 1989 році Асамблея ООН проголосила 1994 рік Міжнародним роком сім'ї. Мета — поглиблення розуміння питань родини, об'єднання можливостей різних країн для вирішення всіх найсерйозніших питань, пов'язаних із сім'єю. Запровадження свята було викликано стурбованістю світової спільноти сучасним положенням родини та її значенням у процесі виховання покоління, що підростає.

Отже, 20 вересня 1993 року відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН було запроваджено Міжнародний день сім'ї, який відзначається щороку 15 травня. 

Підтримка української родини є важливим державним пріоритетом. В Україні розроблена стратегія демографічного розвитку . Діє Науково-дослідний Державний Інститут розвитку сім’ї та молоді.

Міцна родина, віра в Бога, повага до матері та батька – споконвічні цінності українського народу! Дружна сім’я є головною складовою частиною життя та успішності кожної людини.

Цікаві факти зі світу сім’ї :

 • 70 % українців вважають сім’ю найбільшою цінністю в житті.

 • Вагітна жінка має повторювати малечі, що вона її дуже любить та чекає – під час вагітності формуються як тіло, так і душа людини, її емоції та пам’ять.

 • 30 % вагітних жінок не відмовляють собі у бокалі сухого вина. Але і маленька порція алкоголю в майбутньому може призвести до порушення уваги та проблеми з пам’яттю. А регулярне вживання алкогольних напоїв веде до алкогольного синдрому малюка (маленька вага при народженні, деформації обличчя, малий розмір голови, низький коефіцієнт розумового розвитку).

 • Вагітні жінки, що активно палять, страждають від депресій наносять велику шкоду здоров’ю немовля: дітки ростуть гіперактивними, страждають від постійних істерик та скандалів, відстають від інших дітей в розвитку. Дитина народжується раніше від строку.

 • 95 % жінок народжують дітей на 2 тижня раніше або пізніше нарахованого строку.

 • 85 % вагітних жінок страждають від дефіциту вітамінів, внаслідок чого імунітет немовля слабшає.

 • В числі позитивних рис характеру для майбутнього дитини, батьки вважають: 55 % - впевненість у собі, 20 % - вміння рахуватися з іншими, 11 % - почуття гумору, 8 % - амбіційність, 6 % - рішучість.

 • З 18-місячного віку дитина розуміє прості пояснення батьків щодо небезпеки.

 • До 5-ти років словниковий запас дитини складає близько 2500 слів – це 18 % лексикону дорослих.

 • Немовля має спати 16 годин. Ніколи не треба будити сплячу дитинку – це руйнує її біоритми.

 • Дитяче ожиріння назвали «хворобою ХХІ століття». Головними винуватцями недуги є неякісне і незбалансоване харчування та малорухливий спосіб життя.

 • Працююча жінка приділяє увагу своїй дитині в середньому 12,5 хвилин на добу.

 • Більшість татусів лякають такі питання: «Я вже не потрібен коханій», «А якщо щось трапиться», «А він (малюк) завжди буде з нами в кімнаті?!», «Малюк такий маленький!», «Я не упораюсь», «Дитина буде неконтрольованою».

 • 70 % батьків враховують, що шльопати дитину – гарний виховний прийом, і тільки 30 % ніколи не підіймають руку на малечу.

 • В суспільстві, де діти не отримають ласку, рівень насильства серед дорослих збільшується в декілька разів.

• На 90 % знижує травматизм дітей використання дитячих автомобільних крісел.

Книги в домашньому колі

Радимо познайомитись:

Твоя домашня бібліотека від А до Я[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://biblio.lib.kherson.ua/domashnya-biblioteka.htm. - Назва з екрану

Бібліотека в будинку. Як облаштувати домашню бібліотеку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.vue.com.ua/inter-ier/mebli/492-biblioteka-v-budynku-yak-oblashtuvaty-domashniu-biblioteku.html . - Назва з екрану

Домашня бібліотека [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dom-vash.com/ua/house-library.html . - Назва з екрану

Домашня бібліотека: чи потрібні сучасній людині книги?. [Електронний ресурс] /Ваш дом. – Режим доступу: http://megasite.in.ua/50305-domashnya-biblioteka-chi-potribni-suchasnijj-lyudini-knigi.html. - Назва з екрану

Створення домашньої бібліотеки [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://ladyvlife.xyz/vidnosini/psihologija-2/5836-stvorennja-domashnoi-biblioteki.html . - Назва з екрану

Ревізія домашньої бібліотеки [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://ladyvlife.xyz/vidnosini/psihologija-2/5789-revizija-domashnoi-biblioteki.html . - Назва з екрану

Картотека домашньої бібліотеки [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://ladyvlife.xyz/vidnosini/psihologija-2/5571-kartoteka-domashnoi-biblioteki.html . - Назва з екрану

Розпродаж книг з домашньої бібліотеки [Електронний ресурс] . – Режим доступу: https://board.lutsk.ua/topic/152429-rozprodazh-knig-z-domashnoyi-biblioteki/ . - Назва з екрану

10 способів змінити домашню бібліотеку [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://chytay-ua.com/blog.php?id=328 . - Назва з екрану

All My Books - каталогізатор для домашньої бібліотеки [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.ebook-ua.org/node/226. - Назва з екрану

Книги – моя життєдайна сила! (гостьовий пост) [Електронний ресурс] /Бібліотечний автобан. – Режим доступу: http://bibliote4nyj-autoban.blogspot.com/2015/04/blog-post_27.html . - Назва з екрану

Письменник Тарас Прохасько показав свою домашню бібліотеку. – Режим доступу: https://dzerkalo.media/pismennik-taras-prohasko-pokazav-svoyu-domashnyu-biblioteku/  . - Назва з екрану

3 важливі книги для молодих батьків [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://tvoymalysh.com.ua/uk/mom-territory/on-a-note/5056-3-vazhlivi-knigi-dlya-molodih-batkiv.html . - Назва з екрану

  

День матері: з історії свята

Поки в світі буде слово, поки в світі будуть Люди — буде Мати на землі

ДЕНЬ МАТЕРІ : З ІСТОРІЇ СВЯТА

Інформаційний колаж

 Матір – продовжувачку роду, шанували в усі часи. Одним з найдавніших свят, присвячених матері, вважається фестиваль на честь богині Реі, дружини бога Кроноса та матері численних богів і богинь, який відзначали навесні в Стародавній Греції.

 Приблизно в 250 році до н.е. в Римі почали відзначати релігійне свято, присвячене богині-матері Кібеле (Cybele), яке тривало три дні – з 15 по 18 березня.

 На початку 17 століття в Англії в четверту неділю Великого посту стали святкувати неділю матері (Mothering Sunday) – свято всіх матерів Англії. У цей день було прийнято провідувати мам і приносити їм у подарунок спеціальний торт, який так і називався «материнський торт». Традиція вітати матерів тортом, прикрашеним 12 кульками марципана, збереглася у Великобританії і до наших часів.

 Однак міжнародним святом День матері став завдяки США. У 1907 році молода американка Анна Джервіс з Філадельфії, у якої передчасно померла її власна мати, атакувала державні і законодавчі органи США листами з проханням започаткувати день вшанування матерів. Через три роки її наполегливість принесла результат – у 1910 році штат Вірджинія першим визнав День Матері офіційним святом. А ще через чотири роки, у 1914 році, Президент Вудро Вільсон оголосив День матері офіційним святом всіх штатів Америки і з тих пір в США його відзначають щорічно.

Поступово друга неділя травня стала святом мам ще для 23 країн світу, а понад 30 країн обрали для нього інші дні.

У 1928 році вперше День матері відсвяткував Союз українок Канади, а в 1929 році свято прийшло до Галичини. Організатором торжеств була Олена Кисилівська, редактор тижневика “Жіноча доля”. Також 1929 «Союз українок» зініціював впровадження цього свята на Тернопільщині. Товариства «Просвіта», «Рідна школа», «Пласт», «Сокіл» та ін. організовували концерти, конференції, фестивалі по всій Галичині.

У 1939 свято заборонила радянська влада.

З 1990 року завдяки зусиллям громадських організацій, зокрема Союзу українок, свято Матері повернулось в Україну. Святкування Дня матері в Україні введене в 1999 році указом президента. Відзначається свято кожної другої неділі травня.

Так, є в році день, коли всі славлять жінку, говорять теплі й приємні слова, дарують квіти, листівки, подарунки. Чому? Тому що у жінок дуже багато достоїнств, вони завоювали собі право вибирати будь-яку професію, тому що можуть робити все не гірше чоловіків. Але причина не в цьому. Є така місія на землі, яка цілком належить жінці: стояти у колиски, боротися з будь-якими негараздами, захищаючи вогник нового життя, вводити маленьку людину в світ і допомагати їй зробити там перші кроки.

 Усе бере від матері початок –

Найвищого закону в цьому суть,

І ми у цьому лиш малий додаток,

Осмисли це, пізнай і не забудь.

Усе від жінки народилось в світі:

І плин життя, й пекучий біль журби;

Від жінки зростають діти,

Й найкраще свято ранньої весни…

Від жінки мусило колись зачатись

Усе навкруг живуще, я і ти,

Бо біля витоків життя стояла мати,

Стоїть й стояти буде на віки. «Ангел на Землі».  Р.Завадович

Ми живемо на дивовижній планеті дбайливих мам. На ній завжди світить сонце, на ній живуть добрі, ласкаві й веселі мами, які завжди пам’ятають, що найголовніше призначення жінки – бути матір’ю.

Матір  відкриває перед дитиною великий світ, рідну землю. У  його  вуста  вона  вкладає  рідну  мову, що увібрала  багатства  розуму,  думки  й  відчуття  поколінь. Вона  наповнює  його  життя  духовною  силою, допомагаючи  осягнути  вічні  цінності.

Жінка у всі часи була особливим витвором Всевишнього.  Це їй присвячувалися пісні й вірші, це вона дивиться зажуреними або веселими очима з полотен відомих художників, це заради неї вершилися подвиги і розв’язувалися війни. Жінка – загадкове створіння… А що ми найбільше цінуємо в жінці? Що робить її Жінкою?  Краса? Принадливість? Розум? Ділові якості? Ні… Материнство!!!

Інсценізація «Коли Бог творив Маму».  (Бруно Ферреро. Сорок казок у пустелі. – Свічадо, 2000)

 Одного разу Бог вирішив створити…маму.

Шість днів та ночей він роздумував і експериментував. Та ось з’явився ангел і каже:

— Ти стільки часу витрачаєш на неї!

— Так… Але чи ти читав вимоги замовлення? Вона повинна складатися з 180 рухомих частин, які можна було б при потребі замінити, її поцілунок має лікувати все — від зламаної ноги до розчарування в коханні, також вона мусить мати шість пар рук.

Ангел похитав головою і недовірливо запитав:

— Шість пар рук?

— Не в руках проблема, — відповів Бог, — а в трьох парах очей, що вона повинна мати.

— Аж стільки! — скрикнув ангел.

Бог ствердно кивнув. Потім додав:

— Одну пару, щоб бачити через зачинені двері, коли питає: “ Що ви там робите, діти? ”, навіть якщо вона вже знає, що вони роблять. Іншу пару на потилиці, щоб бачити те, чого не мала бачити, але що має знати. Ще іншу пару, щоб таємно сказати синові, який потрапив у халепу: “Розумію, сину, і люблю тебе”.

— Господи, — сказав ангел, — вже пізно, йди відпочивати.

— Не можу, — відповів Господь. — Вже майже закінчую.

Ангел поволі обійшов навколо моделі матері.

— Надто ніжна, — сказав, зітхаючи.

— Але витривала! — відповів Господь із запалом. — Ти не можеш уявити собі того, що може зробити чи перетерпіти мати.

— Вміє думати? — спитав ангел.

— Не тільки думати, а вміє також дуже добре користуватися своїм розумом і пристосовуватися до обставин.

Тоді ангел схилився над моделлю і доторкнувся пальцем до її обличчя.

— Тут щось стікає, — сказав здивовано.

— Так, це — сльоза, — відповів зі смутком Бог.

— А для чого вона? — спитав ангел.

— Щоб висловити радість, смуток, розчарування, біль.

— Господи, Ти — справді геній! — вигукнув захоплено ангел.

Тихим меланхолійним голосом Бог прошепотів:

— Правду кажучи, це не я створив… ту… сльозу.

Геращенко В.

Мамо моя рідна і єдина

Мамо моя рідна і єдина,

Ластівко добра і теплоти,

Я для тебе був і є дитина,

І для мене найдорожча ти.

Доки в грудях буде серце битись,

Втратити тебе я так боюсь.

Я на тебе хочу надивитись,

За здоров’я Богу помолюсь.

 Скільки ти зазнала горя й муки

 У своєму нелегкім житті!

Я цілую ці дбайливі руки,

Мозолисті, вмілі, золоті.

Хай поля-лани зерняться житом

І вруняться колосом без меж,

Скільки я на світі буду жити,

Ти в моєму серці не помреш!

Доки в грудях буде серце битись,

Втратити тебе я так боюсь.

Я на тебе хочу надивитись,

І чомусь ніяк не надивлюсь.

Традиції святкування Дня матері в різних країнах

В Австралії й США існує одна цікава традиція. У це свято прийнято носити на одязі квіточку гвоздики. Причому колір гвоздики має важливе значення. Червона квітка говорить про те, що мати жива, а біла — що мами вже немає в живих.

В Австрії День матері нагадує 8 березня: у школах проводять ранки, діти вчать вірші та майструють вироби, дарують мамам букетики весняних квітів. А в австрійських ресторанах з’являються спеціальні страви до Дня матері.

В Італії традиційним презентом, який підносять діти своїм мамам, є солодощі.

А от у Канаді існує звичай готувати для мами сніданок і приносити його в ліжко, даруючи квіти і невеликі символічні подарунки. Також матері і бабусі звільняються у цей день від традиційного обов'язку мити посуд — це з задоволенням роблять за них діти і онуки.

У Франції святкують цей день в останню неділю травня. Традиційно матері отримують від дітей торт, який схожий на букет квітів. Завершується святкування традиційним сімейним обідом.

У Великобританії цього дня дякують матерям за всю любов і турботу, яку вони дарують своїм дітям. У цей день британці дарують квіти, серед яких троянди, гвоздики і хризантеми є найбільш популярними. Ще у Великобританії в цей день існує традиція пекти мигдальний торт.

День Матері в Мексиці має фіксовану дату і відзначається 10 травня кожного року. У цей день в церкві проходять спеціальні меси. Після яких роздають «тамалес» і «atole» (страви з кукурудзяного борошна та начинки, що готують в кукурудзяному листі) — традиційну їжу для всіх матерів. Традиція дарувати подарунки з цієї нагоди вікова. Діти старшого віку купують дорогі подарунки для своїх матерів, у той час як молодші готують якісь вироби своїми руками, підписують вітальні листівки.

В Японії День матері святкують у другу неділю травня. Місцеві жителі дарують жінкам в цей день гвоздики. І, хоча японці завжди славились не найпривітнішим ставленням до жінок, вони розуміють, що центральною фігурою традиційної сім'ї завжди була, є і буде жінка.

Та найбільше, напевно, люблять це свято жителі турецького міста Афйон-Башмакчі — вони святкують його 52 рази на рік, кожної п'ятниці. Ця традиція виникла не випадково. Раніше дівчата, що вже вийшли заміж і пішли з рідного дому, кожної п'ятниці відвідували своїх матерів. Звичай зберігся й до сьогодні. Всі заклади у цей день закриті, окрім магазинів, які радо вітають жінок.

День Матері в Іспанії відзначають взагалі 8 грудня. І має воно скоріше релігійне значення, бо пов'язане із вшануванням Матері Марії. Щоб зробити цей день особливим для матерів, діти купують цукерки і квіти .

Як бачимо, різні країни дотримуються різних традицій святкування Дня матері, мають різні дати, навіть місяці, та наміри у всіх однакові — віддати данину матері.

 Підготувала: Л.М. Даниленко

Залюблені у рідний край

Доманівська центральна районна бібліотека 

пропонує переглянути 

ВІРТУАЛЬНУ ВИСТАВКУ

"Залюблені у рідний край"

Також можна переглянути на:

https://youtu.be/GWUn0Bq8pqI

Всесвітній день книги

23 квітня ― Всесвітній день книги та авторського права

                   Книга - це джерело освіти, знання і якщо збагачення, то збагачення культурного і душевного.                          Рильський М.

Щоб підготувати людину духовно до самостійного життя, треба ввести її у світ книг.                    Сухомлинський В. О.

Хто полюбить книгу, той далеко піде у своєму розвитку. Книга рятує душу від здерев’яніння.            Шевченко Т. Г.

У квітні 1995 р. Генеральна конференція ЮНЕСКО заснувала Всесвітній день книги і авторського права, який щорічно відзначається з 1996 року. Це данина поваги до книг та авторів. Головна мета свята – привернути увагу державних органів і читачів до книг як джерела отримання знань, мати доступ до духовних і матеріальних цінностей, розуміння краси і творчих досягнень людини. Адже книги – це вікно у світ культурного розмаїття, це міст, що з'єднує різні цивілізації у часі й просторі.

ЮНЕСКО обрала цю дату з огляду на її символічність для світової літератури. Причиною вибору саме цієї дати послужило те, що багато відомих письменників народились або померли 23 квітня. Наприклад, М. Сервантес, В. Шекспір, Л. Вега, М. Дрюон, М. Валеджо, В. Набоков… Сьогодні Всесвітній день книги святкують у 190 країнах світу.

Символічно день 23 квітня також був обраний завдяки традиції святкування Дня книги у Каталонії, де у День Святого Георга дарували троянду за кожну куплену книжку. Цього дня також прийнято було дарувати книгу близьким людям, тим, кого любиш.

Цього дня проводяться зустрічі з авторами, читання уривків із улюблених книг, різноманітні конкурси, акції на захист книги, фестивалі читання, розпродаж книг тощо. Деякі країни з нагоди цієї дати видають одне з найпопулярніших видань і роздають його безкоштовно.

В усьому світі цього дня купують, дарують, читають книжки. До речі, на батьківщині Сервантеса цю дату святкують конкурсом – безперервним читанням «Дон Кіхота». Читці змінюють один одного протягом 48 годин.

Кожного року за ініціативою ЮНЕСКО обирається Всесвітня столиця книги. Такими вже були Мадрид, Александрія, Нью-Делі, Антверпен, Монреаль, Турин, Богота, Амстердам, Бейрут, Любляна, Буенос-Айрес, Єреван. Вибір книжкових столиць – частина зусиль ЮНЕСКО з популяризації книг і читання.

Головне місто Республіки Гвінея в 2017 році перетвориться на центр паломництва книголюбів. ЮНЕСКО оголосило місто Конакрі Всесвітньою столицею книги.

 Експерти ЮНЕСКО на своєму черговому засіданні оцінили великий внесок Гвінеї в пропаганду літератури і боротьбу з безграмотністю населення. Протягом усіх 12 місяців в країні будуть проходити заходи, в яких візьмуть участь відомі автори книг, видавці, представники торговельних мереж. Мета подібного просвітницького марафону – віддати літературі, читанню належну увагу та посприяти поширенню цього захоплюючого методу підвищити свій інтелектуальний потенціал по всій планеті.

Конакрі – вже 17-а столиця книги. А найпершою був Мадрид. У 2001 році міжнародні організації, що об’єднують у своїй структурі відразу кілька головних книжкових секторів, а це зокрема асоціація видавців, Міжнародна федерація книгопродавців тощо, вирішили щорічно вибирати місто, яке стане впродовж цілого року уособленням книжкового царства, де будь-який друкований том буде на кшталт Святого письма.

Книга на сучасному етапі розвитку цивілізації залишається одним із найефективніших інструментів передачі інформації з усіх сфер людської діяльності. Писемність завжди була головним чинником у культурі кожного народу, відігравала провідну роль у його духовному розвитку, тісно поєднувала покоління. Книги покликані служити людям, а краса і мудрість, відтворена у друкованих рядках, неодмінно має стати на заваді жорстокості, несправедливості й насиллю, врятувати наш неповторний світ.

23 квітня 2017 року виповнюється 95 років від дня народження Василя Григоровича Большака

(1922 – 1988), українського письменника

Народився 23 квітня 1922 року в селі Безуглівці на Полтавщині (тепер Згурівського району Київської області).

Учасник радянсько-німецької війни. Служив старшим військовим фельдшером терапевтичного польового рухомого госпіталю, командиром санітарного взводу 60-ї армії.

Працював в Київській обласній газеті «Київська правда», Ізмаїльській обласній газеті «Придунайська правда», республіканській газеті «Колгоспне село», був відповідальним редактором журналу «Дніпро», головним редактором журналу «Україна». Був головою Державного комітету Ради Міністрів Української РСР по кінематографії, головним редактором журналу «Український театр».

Помер 18 грудня 1988 року у Києві.

Провідна тема творчості — життя колгоспного села. Автор книг нарисів, документальних повістей, романів: «На мирній землі» (1952); «Сила молода» (1957); «Поїдем за Десну» (1959); «Рідні простори мої» (1959); «Весна-красна» (1959); «Слово про подолянку» (1960); «Співати в гаю солов'ям» (1960); «Образа» (1962); «Глибокий яр» (1964); «Дітям не дозволяється» 1966; «Щедрик-ведрик» (1969); «Геліос — бог сонця» (1974); «Провідник в бездну» (1974); «Не журіться, професоре» (1978); «Осінь пахне медами» (1981); збірок гумору і сатири та інше.  

      Про нього:

Большак Василь [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=36789 /Енциклопедія сучасної України

Большак Юрій Слово про батька [Електронний ресурс]. - Режим доступу  http://gazeta.dt.ua/SOCIETY/slovo_pro_batka.html . – Назва з екрану   

25 квітня 2017 року виповнюється 110 років від дня народження Миколи Трублаїні  (Трублаєвського)

(1907 – 1941), українського письменника

Микола Трублаїні — український письменник-мариніст, автор творів для дітей та підлітків, журналіст.

 Хто з нас у дитинстві не мріяв про захопливі пригоди та мандрівки далекими незвіданими краями? Сільський хлопчина Микола Трублаєвський (який став відомим під псевдонімом Трублаїні), певно, не був винятком із загалу і, зачитуючись творами Жуля Верна та Джека Лондона, зіставляв себе з героями їх книг. А трохи підрісши, взявся втілювати свої мрії. І не зчувся, як сам став особистістю, життя якої гідне сюжету не одного пригодницького роману. На щастя, цей «романтик у словах і діях» (так часто називають Трублаїні) виявився талановитим письменником, на сторінках численних творів якого до сих пір живуть враження, отримані ним протягом короткого, але яскравого життя.

 Він став одним із перших українських письменників пригодницького жанру. Його твори є значним внеском у скарбницю української дитячої літератури. Повісті та оповідання письменника овіяні романтикою і поезією, вірою у перемогу, у досягнення мети. Герої творів письменника - звичайні люди, веселі, віддані своїй справі і рідному народові, сердечні до товаришів, відважні і дужі. Таким був і сам письменник Микола Петрович Трублаїні.

Підготувала: Л.М. Даниленко