ФРАНСУА ПРЕВО -французький класик

ФРАНСУА ПРЕВО –

французький класик літератури Просвітництва

-       1 квітня 2017 року виповнюється 320 років від дня народження

Антуана Франсуа Прево (1697 – 1763), французького письменника

Абат Прево́ (справжнє ім'я Антуан Франсуа Прево, фр. Antoine François Prévost, 1 квітня, 1697 — 25 листопада, 1763) — духовна особа, письменник 18 століття, автор і видавець декількох популярних романів і журналів. Автор відомого роману «Мано́н Леско́».

Батько — королівський прокурор Льєве́н Прево́ в провінційному містечку Еден, що неподалік від кордонів з Іспанією. Мати — Марія Дюкле́. Він — друга дитина з п'яти в забезпеченій буржуазній родині.

Здобув добру освіту в школі єзуїтів, де виявив добрі здібності. Освіту продовжив у відомому тоді училищі короля Генриха IV, центрі гуманітарних і богословських наук.

В роки молодих пошуків несподівано відмовився від кар'єри священика заради кар'єри вояка. Став солдатом, але не витримав муштри і став дезертиром. Майже рік витратив на те, щоби знову бути прийнятим до лав єзуїтів, але йому відмовили. Знову став військовим і програв велику суму грошей. Сплатити борг не мав чим, а обурений батько відмовив шалапуту-сину в допомозі. Так Антуан Франсуа вдруге став дезертиром і втік у Голландію. Мандри чужою країною розширили уяву про світ, але не дали ні захисту, ні матеріального прибутку.

Худ. Етьєн Жора. Конвой повій у монастир Сальпетрієр, звідки втік абат Прево.

Знову подався у монастир, а притулок неофіту надав бенедиктинський монастир Сен Вандрій біля міста Руан. У 1721 р. він став ченцем.

Молодий і нестримний в бажаннях чернець, що багато знав і багато мандрував, не міг задовольнитися монастирським життям. Починає писати і водночас міняє монастирі. За сім років чернечого життя змінив вісім монастирів. Зберігся лист, де Прево визнав " я ні в якій якості не здатен для чернечого життя. " Тим не менше у 1728 р. з друку вийшов його твір " Щоденник шляхетної особи, що залишила світ ". Але сталися зміни і в його духовній кар'єрі. Його таки висвятили на абата у 1726 р. Це не завадило нестримному в бажаннях абату піти на скандал з очільниками і в черговий раз втекти з монастиря. Був виписаний ордер на арешт. Але Антуан Франсуа встиг емігрувати в Англію.

П'ять років перебував у еміграції, жив у Англії і Голландії як світська людина. Мав декілька любовних романів і сам створив декілька романів в літературі.

Серед створеного — журнал « За та Проти», який він друкував сім років у 1733-1740 рр. Видання мало чималу популярність, сильно розвинуло літературні здібності автора, але не принесло матеріального прибутку і незалежності. Він знову надумав повернутися у Францію.

Захист вельможних меценатів, які шанують його літературні здібності — надав можливість повернутися в Париж. Його захистив французький кардинал Буассі. А принц Конде дарував йому номінальну посаду секретаря, але без матеріального утримання.

Він знову став духовною особою у 1754 р., тепер в паризькому передмісті Сен Фірмен.

Помер 25 листопада 1763 року від крововиливу у мозок.

Вибрані твори

«Філософські мандри Монкаля»

«Історія Маргарити Анжуйської»

«Історія Вільгельма Завойовника, короля Англії»

«Роберт лед»

«Щоденник шляхетної особи, що залишила світ»

«Історія кавалера де Гріє та Манон Леско»

Скандальний твір

 

Порт Гавр, ескіз декорації, ІІІ акт вистави «Манон Леско»,Турин, 1893 р.

«Історія кавалера де Гріє та Манон Леско» стала найвідомішим і найскандальнішим твором абата. Ймовірно, створена ще за часів його перебування в еміграції, книга була надрукована вперше в сьомому томі «Щоденників шляхетної особи». Але видання, не пов'язане сюжетом з «Щоденниками шляхетної особи», отримало власне і довге життя. Духовна влада Франції заборонила книгу в країні. Але її друкували і поширювали таємно. Вимушеним визнанням книги став коментар тодішньої «Паризької придворної і міської газети»: «Роман створений з такою майстерністю і так захоплююче, що навіть добропорядні особи співчувають шахраю та повії».

Сюжет роману буде використаний для опер Массне та Обера, для опери Пуччіні та балету Галеві.

 

 Текст книги "Шодерло де Лакло. Небезпечні зв'язки; Абат Прево. Манон Леско". – Режим доступу:  http://iknigi.net/avtor-shoderlo-laklo/94881-shoderlo-de-laklo-nebezpechn-zvyazki-abat-prevo-manon-lesko-shoderlo-laklo/read/page-43.html