понеділок, 14 травня 2018 р.

МАТИ - БЕРЕГИГЯ РОДУ І НАРОДУ



У другу неділю травня українці традиційно відзначають День матері. У 2018 році свято припало на 13 травня.                  
День матері відзначається у другу неділю травня в більшості країн Європи, в Канаді, Китаї і Японії. У 2000 року до списку цих країн приєдналася й Україна. Ще до Другої світової війни його відзначала українська діаспора в Канаді, а також на Галичині. Свято було засновано в одному зі штатів США в 1910 році. Її ініціатором була молода американка Анна Джервіс, яка рано втратила матір. Протягом трьох років вона зверталася в безліч державних установ, політикам і чиновникам, поки, нарешті, не була почута.
У США і Австралії існує традиція носити в цей день на одязі квітку гвоздики. Причому колір має значення, так кольорова гвоздика говорить про те, що мати людину жива, а білі квіти приколюють до одягу в пам'ять про минулих матерів.
Але, незважаючи на відмінності в культурах і традиціях, у всіх країнах світу в День матері прийнято дякувати мам, радувати їм подарунки та увагу.
Образ матері в культурі українського народу є найбільш яскравим і поетичним. Він відображений у народній творчості, молитвах, піснях, віршах, прозових творах тощо. В образі матері втілено ідеал жінки як уособлення найвищих моральних цінностей: доброти, самовідданості, любові, працьовитості, милосердя, турботливості, ніжності тощо. Жінка, як символ самого Життя, була об’єктом поклоніння в українців ще з часів Трипільської культури. Ставлення до матері формувалося через побутові традиції (звертання на “Ви”, вшанування породіллі, підкорення дітей слову і волі матері, дотримання впродовж всього життя обов’язків по відношенню до матері тощо). Образ Матері-жінки нерозривно пов’язаний з берегинею – заступницею роду, бо головною функцією сім’ї є народження дітей і їх виховання, передавання наступним поколінням культури, традицій, мови, досвіду попередніх поколінь.  Її образ – розсудливої, доброї і водночас суворої господині – яскраво змальований у класичній літературі. Тема матері – одна з наскрізних у творчій спадщині українських поетів та письменників, які присвячують свої твори материнській любові й відданості, материнській печалі й величчі.
До світлого материнського образу звертаються у своїх творах Тарас Шевченко, Іван Франко, Василь Симоненко, Андрій Малишко, Борис Олійник та багато-багато інших.

ПРОПОНУЄМО ПОЗНАЙОМИТИСЬ ІЗ КНИГОЮ-ЗБІРКОЮ ПРО МАТІР:
Книга про матір [Текст] : українські поети XIX-XXI ст./Передм. О.О. Омельченка;  Упорядн.  В.Л. Чуйко. – К.: Криниця, 2003.- 319 с.

У цій унікальній за змістом антології вперше тематично підібрані та об’єднані поетичні твори 232-х українських поетів, що присвячені українській матері, яка на важких роздоріжжях історії самовіддано бореться за добро і світло в житті своїх дітей, за продовження роду, а значить за збереження і відродження української нації.
Дорогоцінна своїм духовним наповненням, Книга про Матір була прихильно зустрінута багатонаціональною громадськістю України, викликала велике зацікавлення в широких читацьких колах. Вона слугує консолідації нашого суспільства довколо святого поняття Мати на засадах добротворення, любові і демократично-гуманістичних основах Буття людини.
Прищеплювати високі почуття любові до Вітчизни, до рідної землі, до матері як наставниці душі і хранительки Життя саме цій меті служить Книга про Матір.
Вірші із книги:
МУРАТОВ ІГОР
МАТИ Й СОНЦЕ
Хтось та має встати першим.
В небі перше встало сонце,
На землі ж найперша — мати.
Сонце небо відкриває,
Відчиняє мати вікна —
Вдвох тепло і світло творять.
Сонце йде понад землею,
По землі проходить мати,
Руки й промені ласкаві
Для добра господарюють.
Сонце гріє нас безмовно,
І без слів кохає мати,
І не відають утоми
Два наставники взірцеві,
Два мовчазні —
Мати й Сонце.


ВІРА КИТАЙГОРОДСЬКА

Ся пряжа точиться як мед,
Тонка і сива – вереснева.
Се мамин сад. Його портрет –
Невідлітаючі дерева.

Там тихо точиться життя,
Як мед терпкий з кленових чашок.
Там підночовує сльота
У білих головах ромашок.

Се наш приют. І наш причал,
І наш вертеп. І наші гони.
Світ довго плакав і кричав –
Шукав там рейки і вагони.

Та правда лиш у сім саду,
У сім єдинім Назареті,
Де мамин образ у роду
На нескінченному портреті.

****
Пісня "Рідна мати моя" у виконанні Дмитра Гнатюка:
Пісня про матір: https://www.youtube.com/watch?v=DDUypniFjig

Раїса Кириченко - Дорога до матері


Назарій Яремчук - Чуєш, мамо

 Міла Нітіч «Пісня про матір»
«Пісня про маму» Ніна Матвієнко
https://www.youtube.com/watch?v=vT7vhWoNpvU

Немає коментарів:

Дописати коментар