ПАВЛО СКОРОПАДСЬКИЙ

ОСТАННІЙ ГЕТЬМАН УКРАЇНИ - ПАВЛО СКОРОПАДСЬКИЙ

15 травня 2018 року виповнюється 145 років від дня народження гетьмана Української Держави. До цієї ювілейної дати в Доманівській центральній районній бібліотеці підготовлено сторінку історичного календаря «Павло Скоропадський – останній гетьман України», історичну довідку «Гетьманат П. Скоропадського. Українська держава під владою П.Скоропадського», інформаційний буклет «Легендарна особистість - Павло Петрович Скоропадський» та перегляд літератури.

Український громадський, політичний і військовий діяч Павло Петрович Скоропадський 29 квітня 1918 року у Києві був проголошений гетьманом України на Всеукраїнському з’їзді хліборобів та протягом семи з половиною місяців стояв на чолі Української  Держави.

Гетьманська держава здобула широке визнання в світі. Дипломатичні відносини з нею встановили Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія, Туреччина, Данія, Персія, Норвегія, Швеція, Італія, Швейцарія, Ватикан, а згодом дефакто 30 держав.

Нова влада багато зробила для поступу науки, освіти, культури. Універсалом його Ясновельможності було створено Українську Академію наук, першим її президентом став В. І. Вернадський. Було також засновано два державні українські університети – в Києві та Кам’янці-Подільському, 150 українських гімназій, Національний архів, Національну бібліотеку тощо.

Народився Павло Скоропадський 15 травня 1873 р. у німецькому курортному містечку Вісбаден. Дитячі роки пройшли в сімейному маєтку Тростянець у Полтавській губернії (нині - Чернігівщина). Після закінчення Пажеського корпусу у Петербурзі отримав звання корнета, став офіцером Кавалергардського полку, де виконував обов’язки командира ескадрону. Деякий час Скоропадський навчався в Сорбонні.
Кар’єра П. Скоропадського була стрімкою і блискучою. «Його мила від природи вдача була доброю для нього зброєю, що помагала йому виходити щасливо з тяжких у ті часи ситуацій», - згадував один із фронтових соратників Павла Петровича.

Після вступу військ Директорії до Києва Скоропадський деякий час перебував у місті, але невдовзі таємно виїхав до Німеччини. Протягом двох років жив у Швейцарії. Згодом поселився у м. Ванзеє біля Берліна. Був співорганізатором численних філій гетьманських осередків у багатьох країнах світу. Зусиллями П. Скоропадського у 1926 р. створено Український науковий інститут при Берлінському університеті.

Помер Павло Скоропадський у квітні 1945 року у Баварії, похований у м. Меттен (Баварія).

Після смерті гетьмана дружина Олександра Скоропадська взяла на себе керівництво рухом. Гетьманич Данило очолив верховний провід Союзу гетьманців-державників у 1948 році. Після його загадкової смерті у 1957-му керманичем організації стала Марія Скоропадська. 1959-го, коли не стало і її, керівництво рухом перебрала гетьманівна Єлизавета, яка теж була його провідником до кінця життя, до 1976 року. Відтоді обов’язки старшого в роду Скоропадських перейшли до наймолодшої доньки Олени. Її зусилля спрямовані передусім на поширення інформації про життя й діяльність батька – гетьмана Павла Скоропадського та сприяння науковим дослідженням з історії їхнього роду.
Джерело: Реєнт О. Павло Скоропадський К., 2008; інтернет-джерела

ІСТОРИЧНИЙ ПОРТРЕТ П. СКОРОПАДСЬКОГО НА СТОРІНКАХ КНИГ:

Реєнт, Олександр. Павло Скоропадський [Текст]/ Реєнт, Олександр. - К.: Альтернативи, 2003. - 304 с.

Реєнт, Олександр Петрович. Усі гетьмани України [Текст]: Легенди. Міфи. Біографії / Реєнт, Олександр Петрович, Коляда, Ігор Анатолійович; Слово до читача від авторів. - Харків : Фоліо, 2008. - 415 с.

Савченко Віктор Павло Скоропадський [Текст]. - Харків: Фоліо, 2008. – 380 с. – (Історичне досьє)

Савченко Віктор Павло Скоропадський [Текст].  – Харків: Фоліо, 2013. – 128 с. – (“Знаменитi українцi») 

Нова книжка відомого історика В. Савченка присвячена Павлу Скоропадському, останньому гетьману України, діяльність якого пов'язана з бурхливими подіями епохи Громадянської війни. Кавалергард і генерал, найбагатший поміщик, плоть від плоті вищого світу Петербурга, що успішно робив кар'єру й особисто знав імператора, він волею долі стає диктатором України. Оцінювати гетьмана Скоропадського можна і як «лиходія», і як «праведника», але саме своєю неоднозначністю він і цікавий. Лев Троцький називав його українським Бонапартом, генерал Денікін - другим Мазепою. Ким же він був насправді? Відповідь на це запитання допоможе знайти книжка, при написанні якої автор використав архівні матеріали, документальні джерела, спогади учасників подій

Яневський Д. Б. Проект «Україна». Грушевський. Скоропадський. [Текст].– Харків: Прапор, 2012. – 921с.

    

 

Павло Скоропадський. Спогади. Кінець 1917 - грудень 1918. – К..: Наш Формат, 2016. -  454 с.

Йшов четвертий рік світової війни. Втомлений подіями генерал-лейтенант російської імператорської армії Павло Петрович Скоропадський, нащадок старовинної старшинської фамілії, ще не знав, що стане гетьманом незалежної Української Держави. Епоха перемін, яку самовбивчо наближали революціонери всіх мастей, перетворилася на апокаліпсис, війну всіх проти всіх, але Скоропадському стало духу взяти на себе невдячну ношу державного будівництва. Спроба закінчилася цілковитим і очікуваним провалом, але окремі починання гетьмана дотривали до наших днів: саме йому Україна завдячує, наприклад, Академією наук. У цих пронизливих спогадах постають буремні роки революції і громадянської війни та особиста драма Скоропадського, який за влучними словами Вячеслава Липинського, став українцем, тільки переставши бути гетьманом. Але, на жаль, було вже пізно: Україну охопив червоний морок з півночі. 

************

Молодша дочка П. Скоропадського Олена Отто-Скоропадська

(1919-2014)

Підготувала Л. Даниленко