ІВАН КУЧУГУРА-КУЧЕРЕНКО – ОДИН З ПЕРШИХ
НАРОДНИХ АРТИСТІВ-БАНДУРИСТІВ
7 липня 2018 року - 140 років від дня
народження
Кучугури-Кучеренка І. І. (1878-1937),
українського кобзаря
Серед неповторних
особистостей в історії музичного українського мистецтва особливе місце посідає
талановитий майстер кобзарської справи Іван Іович Кучугура-Кучеренко.
Народився він1878 року в
селі Мурафі Богодухівського повіту Харківської губернії, за іншими даними – у
1869 році.
В дитинстві Іван
перехворів віспою і втратив зір. У юному віці у нього вже проявився неабиякий
музичний слух з чудовим голосом. Рання смерть батька, родинна нужда не дала
можливості вилікувати хворобу очей, і на все життя він залишився слабовидящим,
тому ходив з поводирем. Вже в 12 років він навчився грати на бандурі. А в
30-річному віці починає подорожувати по Україні і Росії, знайомить публіку зі
скарбами пісенної творчості українського народу. Його могли чути в ті роки у
Києві, Москві, Петербурзі, Ростові, Мінську, Одесі, Полтаві, Дніпрі (тоді –
Катеринославі).
Серйозний вплив на
майстерність гри Кучугури-Кучеренко мав Гнат Хоткевич. А на запрошення Миколи
Лисенка кобзар у 1908-1910 роках викладав у студії бандуристів Київської
музично-драматичної школи. Кучеренко був надзвичайно талановитий, адже в ті
консервативні до всього українського часи йому було присвоєно в числі найперших
митців в Україні звання народного артиста спочатку УНР, а потім і УРСР.
Кучугура-Кучеренко знав
вісім дум, серед яких майстерно виконував «Олексія Поповича», «Думу про плач
невільників», «Хмельницький і Барабаш»,
«Про смерть Хмельницького». В його репертуарі було також близько 300 пісень.
Він автор пісні «На високій дуже кручі» (присвяченій Тарасу Шевченку). У
співавторстві з Гнатом Хоткевичем вони склали думу про тяжке життя кобзарів.
Всі, хто пам’ятав
зустрічі з цим кобзарем згадували, що це була надзвичайно обдарована людина.
Мав високий зріст, вродливе обличчя, довгі пишні вуса, а голос – бархатного
тембру, баритон. Все це дуже пасувало Івану Кучугурі-Кравченку як бандуристові.
У нього було дві бандури
(одна налаштована на мінорний, а друга – на мажорний лад). Кучугура-Кучеренко
співав про життя народу – злидні, горе. Очевидці переповідали, що коли
доводилося їм сидіти в перших рядах глядачів, то бачили, як переживав кобзар,
коли співав яку-небудь трагічну пісню. «По його щоках текли сльози, а він
співав… Гучно лунав, чаруючи всіх присутніх його красивий оксамитовий голос.
Виконання ним пісень «Та не жури мене, моя мати, бо я й сам журюся», «Ой пущу я
кониченька в сад» доводили людей до сліз. З великим піднесенням звучала у
виконанні Івана Кучугури-Кучеренка історична пісня «Ой у полі могила з вітром
говорила».
А ще Кучугура-Кучеренко
був значним майстром музичних інструментів (самостійно робив бандури). І в
цьому ремеслі він мав чимало учнів із середовища зрячих аматорів. Видатний
співак і бандурист вмів доводити до свідомості слухачів велич та красу
українських народних, історичних, жартівливих пісень.
Попри його заслуги перед
Україною і любов народу до бандуриста, його, як і тисячі інших
українців-інтелігентів, як і його вчителя, соратника та побратима Гната
Хоткевича, у 1937 році заарештували «за участь в контрреволюційній діяльності».
За вироком «особливої трійки» від 24 листопада 1937 року Івана
Кучугуру-Кучеренка було страчено. Є свідчення, що похований він у Харкові, в
братській могилі на Польському меморіальному цвинтарі.
На концерті в Ахтирці,
1915 р. Зліва направо : Іван Зозуля, Петро Древченко, Іван-Кучугура-Кучеренко, Олександр
Гамалія (Левін), Павло Гащенко
Харківська “панотцівська
трійця”: Петро Древченко, Іван Кучугура-Кучеренко, Павло Гащенко
На високій дуже кручі
(Пісня про Шевченка)
Слова і музика: Іван
Кучеренко-Кучугура
На високій дуже кручі,
Над самісіньким Дніпром,
Спить Шевченко в
домовині |
Непробудним вічним
сном. |(2)
Любий сину України,
Наш Тарасе дорогий,
Тебе в світі вже
немає, |
А в серцях ти все живий! |(2)
Твоя кобза ще не вмерла,
На ній струни всі
дзвенять,
І про твою вічну
славу |
Всі народи
гомонять. |(2)
Своє слово ми здержали
І зробили, як бажав:
Над Дніпром цим
поховали, |
Щоб ти вічно там
лежав. |(2)
На високій дуже кручі,
Скільки видно над
Дніпром,
Спить Шевченко в
домовині |
Непробудним вічним
сном. |(2)
_____________________________
Акорди:
Em H7 Em H7 Em Em H7 Em H7 Em
На ви_со____кій ду_же
кру__чі,
G
C G D7 G
Над самісіньким Дніпром,
G C
G G7 Em H7 Em |
Спить Шевченко в
до_мо_ви___ні |(2)
G Am Em H7
Em H7 Em |
Непробудним вічним сном.
Електронні джерела:
Кобзар Іван Кучугура-Кучеренко. Корифей кобзарського мистецтва [Електронний ресурс] / В. Мішалов. – Режим доступу: http://khotkevych.info/fond/2013/04/12/kobzar-ivan-kuchuhura-kucherenko/.
– Дата звернення: 3.07.18. - Назва з
екрану.
Іван Кучугура-Кучеренко був першим народним артистом з-поміж бандуристів [Електронний ресурс] / Н.Костюк. – Режим доступу: http://visnik-press.com.ua/archives/17330
. – Дата звернення: 3.07.18. - Назва з
екрану.
Той, хто зберіг традицію. Харківський кобзар Петро Древченко [Електронний ресурс] / К.Черемський. – Режим доступу: http://khotkevych.info/fond/2013/10/01/toj-hto-zberih-tradytsiyu-harkivskyj-kobzar-petro-drevchenko/.
– Дата звернення: 3.07.18. - Назва з
екрану.
Іван Кучугура-Кучеренко [Електронний ресурс] / Енциклопедія сучасної України. Культура/К; М.П.
Чабан. – Режим доступу: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=52486. – Дата
звернення: 3.07.18. - Назва з екрану.
Підготувала: Л. Даниленко
Немає коментарів:
Дописати коментар