Українському бандуристу - 140

ІВАН КУЧУГУРА-КУЧЕРЕНКО – ОДИН З ПЕРШИХ НАРОДНИХ АРТИСТІВ-БАНДУРИСТІВ

 

7 липня 2018 року - 140 років від дня народження

Кучугури-Кучеренка І. І. (1878-1937), українського кобзаря

Серед неповторних особистостей в історії музичного українського мистецтва особливе місце посідає талановитий майстер кобзарської справи Іван Іович Кучугура-Кучеренко.

Народився він1878 року в селі Мурафі Богодухівського повіту Харківської губернії, за іншими даними – у 1869 році.

В дитинстві Іван перехворів віспою і втратив зір. У юному віці у нього вже проявився неабиякий музичний слух з чудовим голосом. Рання смерть батька, родинна нужда не дала можливості вилікувати хворобу очей, і на все життя він залишився слабовидящим, тому ходив з поводирем. Вже в 12 років він навчився грати на бандурі. А в 30-річному віці починає подорожувати по Україні і Росії, знайомить публіку зі скарбами пісенної творчості українського народу. Його могли чути в ті роки у Києві, Москві, Петербурзі, Ростові, Мінську, Одесі, Полтаві, Дніпрі (тоді – Катеринославі).

Серйозний вплив на майстерність гри Кучугури-Кучеренко мав Гнат Хоткевич. А на запрошення Миколи Лисенка кобзар у 1908-1910 роках викладав у студії бандуристів Київської музично-драматичної школи. Кучеренко був надзвичайно талановитий, адже в ті консервативні до всього українського часи йому було присвоєно в числі найперших митців в Україні звання народного артиста спочатку УНР, а потім і УРСР.

Кучугура-Кучеренко знав вісім дум, серед яких майстерно виконував «Олексія Поповича», «Думу про плач невільників»,  «Хмельницький і Барабаш», «Про смерть Хмельницького». В його репертуарі було також близько 300 пісень. Він автор пісні «На високій дуже кручі» (присвяченій Тарасу Шевченку). У співавторстві з Гнатом Хоткевичем вони склали думу про тяжке життя кобзарів.

Всі, хто пам’ятав зустрічі з цим кобзарем згадували, що це була надзвичайно обдарована людина. Мав високий зріст, вродливе обличчя, довгі пишні вуса, а голос – бархатного тембру, баритон. Все це дуже пасувало Івану Кучугурі-Кравченку як бандуристові.

У нього було дві бандури (одна налаштована на мінорний, а друга – на мажорний лад). Кучугура-Кучеренко співав про життя народу – злидні, горе. Очевидці переповідали, що коли доводилося їм сидіти в перших рядах глядачів, то бачили, як переживав кобзар, коли співав яку-небудь трагічну пісню. «По його щоках текли сльози, а він співав… Гучно лунав, чаруючи всіх присутніх його красивий оксамитовий голос. Виконання ним пісень «Та не жури мене, моя мати, бо я й сам журюся», «Ой пущу я кониченька в сад» доводили людей до сліз. З великим піднесенням звучала у виконанні Івана Кучугури-Кучеренка історична пісня «Ой у полі могила з вітром говорила».

А ще Кучугура-Кучеренко був значним майстром музичних інструментів (самостійно робив бандури). І в цьому ремеслі він мав чимало учнів із середовища зрячих аматорів. Видатний співак і бандурист вмів доводити до свідомості слухачів велич та красу українських народних, історичних, жартівливих пісень.

Попри його заслуги перед Україною і любов народу до бандуриста, його, як і тисячі інших українців-інтелігентів, як і його вчителя, соратника та побратима Гната Хоткевича, у 1937 році заарештували «за участь в контрреволюційній діяльності». За вироком «особливої трійки» від 24 листопада 1937 року Івана Кучугуру-Кучеренка було страчено. Є свідчення, що похований він у Харкові, в братській могилі на Польському меморіальному цвинтарі.

 На початку ХХ століття харківська кобзарська традиція була чи найпоширенішою серед народних співців. Найвідомішими були Петро Древченко, Гнат Гончаренко, Павло Гащенко, Степан Пасюга, Григорій Кожушко, Іван Кучугура-Кучеренко, Макар Христенко, Єгор  Мовчан та інші

На концерті в Ахтирці, 1915 р. Зліва направо : Іван Зозуля, Петро Древченко, Іван-Кучугура-Кучеренко, Олександр Гамалія (Левін), Павло Гащенко

Харківська “панотцівська трійця”: Петро Древченко, Іван Кучугура-Кучеренко, Павло Гащенко

На високій дуже кручі

(Пісня про Шевченка)

Слова і музика: Іван Кучеренко-Кучугура 

На високій дуже кручі,

Над самісіньким Дніпром,

Спить Шевченко в домовині  |

Непробудним вічним сном.   |(2)

Любий сину України,

Наш Тарасе дорогий,

Тебе в світі вже немає,    |

А в серцях ти все живий!   |(2)

Твоя кобза ще не вмерла,

На ній струни всі дзвенять,

І про твою вічну славу     |

Всі народи гомонять.       |(2)

Своє слово ми здержали

І зробили, як бажав:

Над Дніпром цим поховали,  |

Щоб ти вічно там лежав.    |(2)

На високій дуже кручі,

Скільки видно над Дніпром,

Спить Шевченко в домовині  |

Непробудним вічним сном.   |(2)

_____________________________

Акорди:

Em H7 Em H7 Em  Em H7 Em H7 Em

На ви_со____кій ду_же кру__чі,

 G           C G  D7 G

Над самісіньким Дніпром,

G            C    G G7 Em H7 Em |

Спить Шевченко в до_мо_ви___ні  |(2)

 G Am Em H7  Em H7   Em         |

Непробудним вічним сном.

Електронні джерела:

Кобзар Іван Кучугура-Кучеренко. Корифей кобзарського мистецтва [Електронний ресурс] / В. Мішалов. – Режим доступу: http://khotkevych.info/fond/2013/04/12/kobzar-ivan-kuchuhura-kucherenko/. – Дата звернення: 3.07.18. -  Назва з екрану.

Іван Кучугура-Кучеренко був першим народним артистом з-поміж бандуристів [Електронний ресурс] / Н.Костюк. – Режим доступу: http://visnik-press.com.ua/archives/17330 . – Дата звернення: 3.07.18. -  Назва з екрану.

Той, хто зберіг традицію. Харківський кобзар Петро Древченко [Електронний ресурс] / К.Черемський. – Режим доступу: http://khotkevych.info/fond/2013/10/01/toj-hto-zberih-tradytsiyu-harkivskyj-kobzar-petro-drevchenko/. – Дата звернення: 3.07.18. -  Назва з екрану.

Іван Кучугура-Кучеренко [Електронний ресурс] / Енциклопедія сучасної України. Культура/К; М.П. Чабан. – Режим доступу: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=52486. – Дата звернення: 3.07.18. -  Назва з екрану.

Підготувала: Л. Даниленко