УКРАЇНКА, ЩО ПІДКОРИЛА ПАРИЖ
23 листопада виповнилось 160 років від дня народження
Башкірцевої Марії (1858-1884), французької художниці українського походження,
майстра жанрового живопису.
Вона стала однією з перших українок і першою жінкою-художницею,
чиї картини потрапили до Лувру. Аби залишити свій слід в історії мистецтва, їй
знадобилося всього 24 роки життя. Так, у Парижі, біля входу в Люксембурзький
палац, стоїть статуя «Безсмертя», на
постаменті якої написані імена видатних людей, що їх замолоду скосила смерть.
Серед них - не французьке прізвище:
«Башкирцева». "Кар’єра" її почалась у 1877 році, коли вона переїхала
до Парижу. Тут Марія поступила до академії Жуліана, де і навчалася живопису.
Працювала вона наполегливо і вже через рік отримала золоту медаль майстерні.
Після цього художниця почала демонструвати свої картини на відомих французьких
салонах. Викладачі дивувалися, що в такому юному віці їй вже вдалось стати
професіоналом (на той час Марії було лише 19 років).
Народилась Марія у селі Гавронці, в Полтаві, у сім’ї землевласника і дочки
полковника-аристократа. До речі мати її походила з українізованої татарської
родини, досить давньої та шляхетної. Після розлучення батьків, почались мандри
Україною, а згодом і Європою. Про Україну дівчина пам’ятала небагато. Поїхала
вона звідси ще дитиною, гостювала лише раз. Але у щоденнику залишився запис:
"За красою саду, парку, споруд Диканька може позмагатися з віллами Боргезе
і Доріа в Римі... І це в Малоросії! Дуже шкода, що в світі навіть не підозрюють
про існування цього місця".
Однією з причин переїзду до іншої країни стала хвороба майбутньої
художниці. У 16-річному віці Марії поставили діагноз - туберкульоз. Дехто
вважає, що саме тому вона так багато працювала. Адже стільки хочеться сказати
та зробити, а часу так мало…
Померла дівчина у віці 26 років, похована у Парижі. Розповідають, що у її
мавзолеї досі зберігаються кілька її полотен, мольберт і скульптура. Коли Марію
ховали, вона була оточена білим кольором: одяг, труна, квіти, колісниця і коні
– все сніжно-біле. Прощаючись із нею, Мопассан (з яким вона листувалася деякий
час) сказав: "Це була єдина Троянда в моєму житті, чий шлях я всіяв би
трояндами, знаючи, що він буде таким яскравим і таким коротким!"
Між датами народження і смерті Марії —
дивовижно бурхливе духовне життя людини різнобічних обдаровань. Вона цікавилася
фізикою і хімією, літературою і лінгвістикою, знала кілька іноземних мов,
читала в оригіналі Гомера, Плутарха, Тіта Лівія, була музиканткою і співачкою.
Їй пророкували блискучу кар’єру оперної співачки.
Посмертна слава засяяла навколо імені Марії Башкирцевої завдяки її талановитим
картинам і щоденникові, який було перекладено в багатьох країнах Європи. Вона
лишила понад сто п'ятдесят картин і скульптур. Переважна більшість їх
зберігається у різних музеях Франції.
Щоденник, який вела Марія від
дванадцяти літ до останніх своїх днів,— то не тільки сповідь про сходження до
мистецьких вершин, враження про зустрічі з багатьма визначними людьми
(художниками Бастьєн-Лепажем, Робер-Флері, угорцем Мункачі, скульптором
Сен-Марсо, поетом Франсуа Коппе та ін.).
Дивитись картини на https://www.wikiart.org/uk/bashkirtseva-mariya-kostyantinivna
Немає коментарів:
Дописати коментар