МАКСИМУ РИЛЬСЬКОМУ – 125
«Поет — це людина, що палко любить слово, як найгострішу зброю… Поет любить слово. Але він — не слуга слова, він — його володар.» М. Рильський
19 березня 2020 року виповнюється 125 років від на
народження українського поета,
літературного та громадського діяча Максима Тадейовича Рильського. Близько
шістдесяти років тривала його діяльність
в українській поезії, в якій він посів одне з перших місць після Івана Франка і
Лесі Українки. Він був головою правління Спілки письменників України
(1943-1946), протягом двадцяти років – директором Інституту мистецтвознавства,
фольклору та етнографії АН УРСР. Був головою Українського і Міжнародного
комітетів славістів. Його твори були удостоєні високих державних нагород:
Ленінської премії (1960) – за книги «Троянди і виноград» та «Далекі небосхили»,
Державної премії СРСР (1943,1950) – за книги воєнних років «Слово про рідну
матір», «Світла зброя», «Світова зоря» і за переклад ««Пана Тадеуша» А.
Міцкевича.
Поет народився 19
березня 1895 р. в сім’ї українського культурного діяча, економіста та етнографа
Т. Рильського. Його дитячі роки минули в селі Романівка на Житомирщині (тепер
Попільнянського району). Він зростав у дружбі з селянськими дітьми і палкому,
як він сам писав, замилуванні природою. В 1908 р. Максим поступив до третього
класу гімназії у Києві. Великий вплив на формування його світогляду мав композитор
М. Лисенко, у якого мешкав гімназист.
Писати почав рано
– перший його вірш був опублікований уже в 1907 р., а через три роки побачила
світ дебютна збірка «На білих островах» (1910 р.).
З 1915 р. М.
Рильський – студент Київського університету, медичного факультету, через два
роки продовжить навчання на історико-філологічному, але революція, громадянська
війна змусили його перервати освіту і переїхати в село Вчорайше Ружинського
району, а потім у рідну Романівку, де він вчителюватиме у початковій школі аж
до осені 1923 р.
Пізніше, в Києві,
вже маючи відоме літературне ім’я, деякий час викладає стилістику і практику
перекладу в Українському інституті лінгвістичної освіти. У літературних колах
М. Рильський належав до групи «неокласиків». Цією обставиною спричинено, що
його теж не обминули репресії: 1931 р. він півроку пробув «під слідством» в
ув’язненні, доки не був звільнений "за відсутністю достатніх даних для
обвинувачення й суду».
Напружена
літературна праця М. Рильського тривала й у майбутні роки, хоча політичний
клімат тоталітарної держави обмежував творчу свободу й багато в чому деформував
тематику та ідейний зміст його поезії.
У роки Великої Вітчизняної війни його поезія почала
відроджуватись, зазвучала по-новому, справді натхненною мовою. Патріотичні
твори М. Рильського «Слово про рідну матір» і бгато інших гаряче сприймались і
на фронті, і в тилу. У повоєнні десятиліття у житті поета були трагічні часи.
Безжально несправедлива критика, відкрите політичне гоніння. Але були й роки високого
творчого піднесенн, які сам поет назвав добою свого «третього цвітіння», на
жаль, останнього, передзимного…
Творче
відродження поета припадає на пам’ятну «відлигу» в житті суспільства, що
почалася в середині 50-х років. Поетичні збірки цього останнього періоду в
житті М. Рильського «Троянти й виноград» (1957 р.), «Далекі небосхили» (1959
р.), «В затінку жайворонка» (1961 р.) та інші – гідно вивершують його творчу
біографію.
М. Рильський – один з найвидатніших в українській та
світовій літературі майстрів художнього перекладу з російської, польської та
французької літератур, які він досконало знав.У польській літературі його увагу
привертали великі романтики ХІХ ст. – А.Міцкевич, Ю. Словацький, Ю. Тувім, у
французькій – П. Корнель, Ж. Расін, Ж.-Б. Мольєр, Вольтер, В. Гюго та інші. А
ще були «Король Лір» та «Дванадцята ніч» в Шекспіра, численні зразки лірики Гете,
Гейне та сучасною українською мовою перекладено «Слово про Ігорів похід».
Вагому спадщину залишив М. Рильський в галузі літературно-художньої критики і
літературознавства та фольклористики, етнографії, мистецтвознавства,
лінгвістики.
Помер М.Т. Рильський
після тяжкої хвороби 14 липня 1964 року. Через усе життя проніс він синівську
вірність рідному краю, материнській пісні, друзям дитинства, з якими ріс,
вчився розуміти життя.
КНИГИ АВТОРА
Рильський
М. Т. Вибрані твори: у 2 томах Том 1: Вірші. Поеми. / Укладачі: Колесник В. Л.,
Панченко В. Є., Слободяник А. Я.; Вступна частина: Панченко В. Є. . -
Видавництво: К.: Видавництво «Укр. енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2005 . – 608
с.
Анотація: «Вибрані твори» М.Т. Рильського у двох томах –
перше з видань започаткованої видавництвом «Українська енциклопедія» імені М.
П. Бажана багатотомної серії «Бібліотека Української Літературної Енциклопедії:
вершини письменства», в якій випускатимуться кращі твори видатних майстрів
української та світової літератури, представлених в УЛЕ.
Анотація: «Вибрані твори» М.Т. Рильського у двох томах –
перше з видань започаткованої видавництвом «Українська енциклопедія» імені М.
П. Бажана багатотомної серії «Бібліотека Української Літературної Енциклопедії:
вершини письменства», в якій випускатимуться кращі твори видатних майстрів
української та світової літератури, представлених в УЛЕ.
У першому томі вміщено вірші та поеми, написані Максимом
Рильським у різні періоди творчої діяльності. Вони дають можливість осягнути
основні теми і мотиви поетичної спадщини митця, відчути неповторний світ
образів, дум і поривань автора, просвітлено-життєлюбний дух поета.
Том супроводжується ґрунтовною вступною статтею,
науково-енциклопедичними коментарями та примітками, бібліографією тощо.
Для широкого кола читачів
Немає коментарів:
Дописати коментар