Книга, яку знищили

Доманівська центральна районна бібліотека ПРРЕЗЕНТУЄ КНИГУ:

Тетяна Яблонська.Іван Драч. Книга, яку знищили:

книга, яку видали в Києві через 50 років

 

Тетяна Яблонська. Іван Драч. Книга, яку знищили /вступ. стаття та вірші І. Драча; ідея видання: Г. Атаян, І. Драч, Н. Прибєгa [та ін.]. – К.: Мистецтво, 2017. – 56 с.

Альбом «Тетяна Яблонська» з передмовою Івана Драча вийшов до 100-річчя від дня народження видатної української художниці. Ця книга – художня реконструкція видання 1970 року з віршами Івана Драча, написаними до кожної конкретної картини, який був надрукований у 1969 році. З ідеологічних міркувань весь його наклад у 4000 примірників було знищено. Радянська влада не допускала відходу художниці від соціалістичного реалізму та заборонила пропагувати нові тенденції у творчості Тетяни Яблонської, відомої, перш за все, знаменитою картиною «Хліб» (1949).

Новий живописно-поетичний стиль майстрині, як і балади Івана Драча, просякнутий теплотою та лірикою у відображенні щастя й скорботи простої людини. Як згадував сам поет підписи картин були поетичними баладами: «Баладонька-загадонька» до картини «Віконце», «Балада про вузлики баби Корупчихи» до картини «Вісті від онуків»і таке інше — аж до фінальної «Балади роду»до картини «Життя». Цикл Тетяни Нилівни був чимось середнім між наївним малярством та фотографіями, що висять у кожному старому селянському покуті поруч з іконами. Картини вона писала у Звенигородському районі Черкаської області у 1965–1966 роках, коли повернулася «іншою людиною» з довгої поїздки на Закарпаття. Але друкувати нас зібралися тільки 1970 року. І саме яскраво виражені українські мотиви цього видання не сподобалися ідеологічній комісії. І весь тираж знищили! Дивом збереглися декілька його примірників.

 "В мого роду — сто доріг.

Сто доріг у мого роду.

Вичовганий старий поріг

Старій бабі в нагороду.

Сива стежка в сто доріг

Розлітається од хати.

Сто віків мій вік запріг

Сиву хату розхитати.

Сто скажених сивих бід

Та й сушило ж роду вроду,

Та не висхне зроду рід

Ні в погоду, ні в негоду,

Внучок тупцю тупотить,

Тупцю, внуцю, тупцю, хлопче,

Сто стежин у світ летить

Він — сто першеньку протопче…

Роде рідний! Не стлумить

Нашу жилову породу —

Сто вітрів в ногах лежить

Мого роду і народу..!"   (Іван Драч)

Цю поезію поет написав, надихнувшись цією картиною:

    Вплив картин Тетяни Яблонської з циклу «Життя» відчутний у багатьох творах поета. Прості за тематикою поезії Івана Драча філософські та психологічні. Їх образи майже не відрізняються від персонажів картин майстрині.

Перед глядачем і читачем постає саме людське життя… Від безтурботного дитинства до глибокої старості: мудрі сиві бабусі з вузлуватими руками, юні дівчата в очікуванні щастя, збагачені досвідом, матері з дітьми і - широко розплющені дитячі оченята...

«Я хочу бачити світ розплющеними очима

Я ще таке маленьке я вмію тільки бачити

Прагну траву зеленою бачити

Прагну маму веселою мамою бачити

Прагну сонце бачити в золотому капелюшку

Прагну небо бачити в синій хустині…»

Автопортрет. 1995

 Громадянська позиція Івана Драча завжди залишалася незмінною, «хоча смілива відвертість шістдесятих так і залишилась неповторною, бо хіба ж можна повторити себе навіть у найкращому…».

Злиття живопису та поезії в цій книзі особливо яскраве і гармонійне. Прекрасні балади Івана Драча, чудовий живопис Тетяни Яблонської…

Видання розраховане на всіх, хто цікавиться розвитком образотворчого мистецтва, поезії та книговидання України.

Диватись відео на http://www.1tv.com.ua/video/17785

Буктрейлер на книгу  https://www.youtube.com/watch?v=CW7k0RQKyzg  

Підготувала Л, Даниленко