Доманівська центральна районна бібліотека ПРРЕЗЕНТУЄ КНИГУ:
Тетяна Яблонська.Іван Драч. Книга, яку знищили:
книга, яку видали в Києві через 50 років
Тетяна Яблонська. Іван Драч. Книга, яку знищили /вступ.
стаття та вірші І. Драча; ідея видання: Г. Атаян, І. Драч, Н. Прибєгa [та ін.].
– К.: Мистецтво, 2017. – 56 с.
Альбом
«Тетяна Яблонська» з передмовою Івана Драча вийшов до 100-річчя від дня
народження видатної української художниці. Ця книга – художня реконструкція
видання 1970 року з віршами Івана Драча, написаними до кожної конкретної
картини, який був надрукований у 1969 році. З ідеологічних міркувань весь його
наклад у 4000 примірників було знищено. Радянська влада не допускала відходу
художниці від соціалістичного реалізму та заборонила пропагувати нові тенденції
у творчості Тетяни Яблонської, відомої, перш за все, знаменитою картиною «Хліб»
(1949).
Новий
живописно-поетичний стиль майстрині, як і балади Івана Драча, просякнутий
теплотою та лірикою у відображенні щастя й скорботи простої людини. Як згадував
сам поет підписи картин були поетичними баладами: «Баладонька-загадонька» до
картини «Віконце», «Балада про вузлики баби Корупчихи» до картини «Вісті від
онуків»і таке інше — аж до фінальної «Балади роду»до картини «Життя». Цикл
Тетяни Нилівни був чимось середнім між наївним малярством та фотографіями, що
висять у кожному старому селянському покуті поруч з іконами. Картини вона
писала у Звенигородському районі Черкаської області у 1965–1966 роках, коли
повернулася «іншою людиною» з довгої поїздки на Закарпаття. Але друкувати нас
зібралися тільки 1970 року. І саме яскраво виражені українські мотиви цього
видання не сподобалися ідеологічній комісії. І весь тираж знищили! Дивом
збереглися декілька його примірників.
"В мого роду — сто доріг.
Сто доріг у мого роду.
Вичовганий старий поріг
Старій бабі в нагороду.
Сива стежка в сто доріг
Розлітається од хати.
Сто віків мій вік запріг
Сиву хату розхитати.
Сто скажених сивих бід
Та й сушило ж роду вроду,
Та не висхне зроду рід
Ні в погоду, ні в негоду,
Внучок тупцю тупотить,
Тупцю, внуцю, тупцю, хлопче,
Сто стежин у світ летить
Він — сто першеньку протопче…
Роде рідний! Не стлумить
Нашу жилову породу —
Сто вітрів в ногах лежить
Мого роду і народу..!" (Іван
Драч)
Цю
поезію поет написав, надихнувшись цією картиною:
Вплив картин Тетяни Яблонської з циклу
«Життя» відчутний у багатьох творах поета. Прості за тематикою поезії Івана
Драча філософські та психологічні. Їх образи майже не відрізняються від
персонажів картин майстрині.
Перед
глядачем і читачем постає саме людське життя… Від безтурботного дитинства до
глибокої старості: мудрі сиві бабусі з вузлуватими руками, юні дівчата в
очікуванні щастя, збагачені досвідом, матері з дітьми і - широко розплющені
дитячі оченята...
«Я хочу
бачити світ розплющеними очима
Я ще
таке маленьке я вмію тільки бачити
Прагну
траву зеленою бачити
Прагну
маму веселою мамою бачити
Прагну
сонце бачити в золотому капелюшку
Прагну
небо бачити в синій хустині…»
Автопортрет. 1995
Громадянська
позиція Івана Драча завжди залишалася незмінною, «хоча смілива відвертість
шістдесятих так і залишилась неповторною, бо хіба ж можна повторити себе навіть
у найкращому…».
Злиття живопису та поезії в цій книзі
особливо яскраве і гармонійне. Прекрасні балади Івана Драча, чудовий живопис
Тетяни Яблонської…
Видання
розраховане на всіх, хто цікавиться розвитком образотворчого мистецтва, поезії
та книговидання України.
Диватись
відео на http://www.1tv.com.ua/video/17785
Буктрейлер
на книгу https://www.youtube.com/watch?v=CW7k0RQKyzg
Підготувала Л, Даниленко
Немає коментарів:
Дописати коментар