Грицьку Бойко - 95

ГРИЦЬКО БОЙКО - МАЙСТЕР ГУМОРУ, ПОЕТ-ЛІРИК

5 вересня 2018 року виповнюється 95 років від дня народження Бойка Г. П. (1923-1978), українського поета

 

Не одне покоління української дітвори виросло на чудовій поезії неперевершеного майстра гумору Грицька Бойка (1923 – 1978).

Григорій Пилипович Бойко народився на Донеччині в селі Оленівка 5 вересня 1923 року в сім’ї  службовця. 17- річним юнаком, одразу як почалася війна Григорій пішов на фронт захищати Батьківщину Служив рядовим кулеметного взводу, а потім офіцером – зв’язківцем, брав участь у боях під Сталінградом, був поранений і контужений. Удостоєний бойових урядових нагород. Після війни майбутній письменник став студентом літературного факультету Донецького педінституту і у 1949 р. закінчив його з відзнакою.

Початком своєї літературної діяльності Григорій Пилипович вважав 1950 рік: саме тоді вийшла його перша збірка віршів «Моя Донеччина» для дорослих. Але друкуватися він почав ще школярем. Ще студентом його прийняли до Спілки письменників і поет починає писати виключно для дітей.

Напевне у дитячій літературі не знайдеться жанру, в якому б не працював Грицько Бойко: поеми, вірші, скоромовки, лічилки, п’єси-казки, загадки, адресовані тим, хто цінує гостре, влучне слово, любить і розуміє гумор, уміє покепкувати не тільки з когось, а й із себе самого.  Його гумор м’який і добрий покликаний перш за все допомагати перевиховуватися. Письменник видав близько ста книжок для дітей.  Більше 60 книг написані українською мовою, більше 20-ти його книг перекладено мовами народів світу.

Писав Грицько Бойко й лірику, знаний і як поет-пісняр. Він написав понад 400 пісень, переважно для дітей. Відомі українські композитори А. Кос – Анатольський, А. Філіпенко, Ю. Рожавська, А. Мясков поклали чимало його творів на музику.  Збірник пісень на слова Г. Бойка «Соловейко» побачив світ у 1974 році.

Помер 25 вересня 1978 року. Похований на Міському кладовищі «Берківцях».

 

ПІСНЯ на слова Г.Бойка

Хвастунець

Слова: Григорій Бойко  Музика: Юрій Крилатов

Хлопчик Толя — молодець,

Тільки трішки хвастунець.

Якось ми пішли на став.

Він мені таке сказав:

— Слово честі, не хвалюся,

Я ні-чо-го не боюся!.. —

Враз на слові цім з дороги —

Толі ящірка під ноги.

З переляку, у тривозі

Наш хвалько мерщій навтік.

Та спіткнувся на дорозі

Й прикусив собі язик.

Як невдаха виступав

Слова: Григорій Бойко  Музика: Юрій Крилатов

— От я вчора виступав!

Ви б почули, як співав!                                                                                                                                   

Хоч немає слуху,

Я горлав щодуху:

До-ре-мі-фа-соль-ля-сі!

Голос мій почули всі!

А скінчив — що сталось! —

З місць усі зірвались,

Сцену ледь не рознесли,

А мене вхопили —

Аж на вулицю несли

І вже там... набили!

СКОРОМОВКИ

Ожина

Біжать Стежини Поміж Ожини. І вже У Жені Ожина В жмені.

Зуби

У сестрички Люби Випадають зуби. І говорить Люба: – Я тепер бежжуба!

Явдошка і волошки

Над шляхом Явдошка Шукала Волошки. Явдошко, Волошки Шукати

Облиш: Над шляхом Ти знайдеш Один лиш Спориш!

Горішина

В горішнику Горішина Горішками Обвішана. Оришка Й Тимішко Струшують Горішки.

Архип Охрип

Кричав Архип, Архип Охрип. Не треба Архипу Кричати До хрипу