ГРИЦЬКО БОЙКО -
МАЙСТЕР ГУМОРУ, ПОЕТ-ЛІРИК
5 вересня 2018
року виповнюється 95 років від дня народження Бойка Г. П. (1923-1978),
українського поета
Не одне покоління української дітвори виросло на чудовій
поезії неперевершеного майстра гумору Грицька Бойка (1923 – 1978).
Григорій Пилипович Бойко народився на Донеччині в селі
Оленівка 5 вересня 1923 року в сім’ї
службовця. 17- річним юнаком, одразу як почалася війна Григорій пішов на
фронт захищати Батьківщину Служив рядовим кулеметного взводу, а потім офіцером
– зв’язківцем, брав участь у боях під Сталінградом, був поранений і контужений.
Удостоєний бойових урядових нагород. Після війни майбутній письменник став студентом
літературного факультету Донецького педінституту і у 1949 р. закінчив його з
відзнакою.
Початком своєї літературної діяльності Григорій Пилипович
вважав 1950 рік: саме тоді вийшла його перша збірка віршів «Моя Донеччина» для
дорослих. Але друкуватися він почав ще школярем. Ще студентом його прийняли до
Спілки письменників і поет починає писати виключно для дітей.
Напевне у дитячій літературі не знайдеться жанру, в якому
б не працював Грицько Бойко: поеми, вірші, скоромовки, лічилки, п’єси-казки,
загадки, адресовані тим, хто цінує гостре, влучне слово, любить і розуміє
гумор, уміє покепкувати не тільки з когось, а й із себе самого. Його гумор м’який і добрий покликаний перш за
все допомагати перевиховуватися. Письменник видав близько ста книжок для
дітей. Більше 60 книг написані
українською мовою, більше 20-ти його книг перекладено мовами народів світу.
Писав Грицько Бойко й лірику, знаний і як поет-пісняр.
Він написав понад 400 пісень, переважно для дітей. Відомі українські
композитори А. Кос – Анатольський, А. Філіпенко, Ю. Рожавська, А. Мясков
поклали чимало його творів на музику. Збірник
пісень на слова Г. Бойка «Соловейко» побачив світ у 1974 році.
Помер 25 вересня 1978 року. Похований на Міському
кладовищі «Берківцях».
ПІСНЯ на слова Г.Бойка
Хвастунець
Слова: Григорій Бойко Музика: Юрій Крилатов
Хлопчик Толя — молодець,
Тільки трішки хвастунець.
Якось ми пішли на став.
Він мені таке сказав:
— Слово честі, не хвалюся,
Я ні-чо-го не боюся!.. —
Враз на слові цім з дороги —
Толі ящірка під ноги.
З переляку, у тривозі
Наш хвалько мерщій навтік.
Та спіткнувся на дорозі
Й прикусив собі язик.
Як невдаха виступав
Слова: Григорій Бойко Музика: Юрій Крилатов
— От я вчора виступав!
Ви б почули, як співав!
Хоч немає слуху,
Я горлав щодуху:
До-ре-мі-фа-соль-ля-сі!
Голос мій почули всі!
А скінчив — що сталось! —
З місць усі зірвались,
Сцену ледь не рознесли,
А мене вхопили —
Аж на вулицю несли
І вже там... набили!
СКОРОМОВКИ
Ожина
Біжать Стежини Поміж Ожини. І вже У Жені Ожина В жмені.
Зуби
У сестрички Люби Випадають зуби. І говорить Люба: – Я
тепер бежжуба!
Явдошка і волошки
Над шляхом Явдошка Шукала Волошки. Явдошко, Волошки Шукати
Облиш: Над шляхом Ти знайдеш Один лиш Спориш!
Горішина
В горішнику Горішина Горішками Обвішана. Оришка Й Тимішко
Струшують Горішки.
Архип Охрип
Кричав Архип, Архип Охрип. Не треба Архипу Кричати
До хрипу
Немає коментарів:
Дописати коментар