З НОВИХ НАДХОДЖЕНЬ__18_4_1

ЗНАЙОМТЕСЬ З НОВИМИ НАДХОДЖЕННЯМИ ДОМАНІВСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАЙОННОЇ БІБЛІОТЕКИ   IV кв.

 

   Винничук Ю. Лютеція [Текст]: роман/ Ю. Винничук; худож.-оформлювач О. Гугалова. - Харків: Фоліо, 2017. - 314с.

Роман "Лютеція" - черговий постмодерний витвір Юрія Винничука з елементами містики, детективу, еротики, гумору і смутку. Автор зупиняється, як колись Данте, "на півдорозі", щоб озирнутися назад і довідатися, хто він насправді, прагнучи звести порахунки зі своїм молодечим бунтом проти навколишньої совєтської дійсності, розкопати щось більше про свою родину. І все це на тлі нестримних любовних пригод не тільки автора, але й львівського Дон Жуана 1840-их років Івана Вагилевича.

Таємничу Лютецію, дівчину зі снів, розшукують герої роману. На перепоні цих пошуків стоїть не менш таємнича організація, члени якої носять імена карт. А десь поза цим світом триває Велика Битва, звістки про яку приносять ціною свого життя мужні Листарі, до яких належить Лютеція. 

Винничук Ю. Діви ночі [Текст] / Ю. Винничук; худож.-оформлювач В. Карасик. - К.:ДОВЖЕНКО БУКС, 2017. - 314с.

Повість "Діви ночі" - один з найвідоміших бестселерів української літератури. Він був надрукований ще 1992 року, декілька разів перевидавався, але знову швидко зникав із полиць. ... Події книги розгортаються у 1978 році. Герой повертається з армії і з головою поринає у шалений вир життя - такого, якого він ще не знав. " Фарцовка", друзі-сутинер, проститутки, стара пані, що у своїй "школі" готує дівчат для певних послуг, - за всім цим світом герой спочатку лише споглядає. Але швидко стає у ньому "своїм"...

 

Жадан С. Життя Марії [Текст]: Книга віршів і перекладів /Сергій Жадан. - Чернівці: Меридіан Черновіц: Книги, 2017. - 184 с.

 Найлегше заняття в часи війни - ненавидіти чужих. Найважче -досягати порозуміння. Навіть зі своїми. Але треба намагатися, інакше війна ніколи не закінчиться. А щоб порозумітися, необхідно розмовляти. З ким завгодно, як завгодно і про що завгодно. Головне - не втрачаючи людяності, тобто любові й уваги. У поетичній збірці «Життя Марії» Сергій Жадан розмовляє - про найдорожчі листи і спалені мости, втрачені місця і зруйновані міста. Розмовляє римованими віршами й верлібрами, власними і перекладеними словами. Розмовляє зі своїми й чужими, зі святими й не дуже, з убитими військовими і живими біженцями, з Рільке, Мілошем і, звісно, з нами. Щоб врятувати - якщо не нас, то хоча би наших дітей.

 

Жадан С. Інтернат [Текст]: роман /Сергій Жадан. - Чернівці: Меридіан Черновіц, 2017. - 336 с.

...Одного разу, прокинувшись, ти бачиш за вікном вогонь. Ти його не розпалював. Але гасити його доведеться й тобі...

...Січень 2015 року. Донбас. Паша, вчитель однієї зі шкіл, спостерігає, як лінія фронту неухильно наближається до його дому. Стається так, що він змушений цю лінію перетнути. Щоби потім повернутись назад. І для цього його щонайменше потрібно визначитись, на чиєму боці його дім...

Кокотюха Андрій. Різник з Городоцької : роман / Андрій Кокотюха ; худож.-оформ. Л. П. Вировець. – Харків : Бібколектор, 2016. – 250 с. : іл.

Львів, 1913 рік. Напередодні Різдва жорстоко вбито кількох дівчат легкої поведінки. Газети дали невловимому вбивці прізвисько - Різник із Городоцької. Але кримінальна хроніка та інші сенсації більше не цікавлять уже відомого читачеві львівського адвоката Клима Кошового. У нього життя налагоджується: він має адвокатську практику, заможну клієнтуру, повагу в суспільстві й наречену – відому акторку театру і кіно. Та захищати хворого юнака, якого підозрюють у жорстоких вбивствах, Кошовий усе ж таки погоджується. Програти він не може, а перемога – це додаткова й гучна реклама. Але щойно невинний виходить на волю, на Клима починається справжнє полювання. Щоб урятувати своє життя, йому треба якнайшвидше знайти Різника. Так починаються пошуки, котрі приводять Кошового та його друга Йозефа Шацького в стіни психіатричної лікарні, відкривають світ львівських повій і таємниці хворих душ. Клим не знає, як Різник змінить його життя. І тим більше не уявляє, що ця справа підніме завісу над однією з таємниць впливової красуні Магди Богданович…

Кокотюха А. Червоний [Текст]: роман / Андрій Кокотюха ; передм. Вахтанг Капіані ; худож. Наталя Переверзєва. – 3-тє вид. – Харків : Книжковий Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2018. – 315, [1] с., [8] с. вкл. іл.

Роман "Червоний" увійшов до премії "Книга року ВВС-2012" - спеціальна відзнака за найкращий історико-патріотичний твір Міжнародного літературного конкурсу романів, кіносценаріїв, п’єс, пісенної лірики та творів для дітей. Свій роман  Андрій Кокотюха написав за 2,5 місяці, спочатку він написав фінал роману, а потім придумав початок. За словами письменника, історичні романи сьогодні є в тренді не лише в Україні, але й за її межами. Андрій Кокотюха наголошує, що «Червоний» – це історичний роман. Його можна трактувати як завгодно: історико-пригодницький, героїко-пригодницький, історична драма, героїчна драма. Але слово «історичний» тут ключове.

Роман про події в Україні після Другої світової війни – кінець 40-х років. Дія у творі розгортається на Західній Україні у час, коли там діяли українські повстанці, а також у радянських концтаборах у Сибіру.

Їм закидають масові вбивства вчителів. Бандерівцям місце у ГУЛАГу, де вони... можуть бути корисними. Замість скніти у таборах, ватажок повстанців Данило Червоний наводить там лад! І нехай він планує втечу, йому, героєві чи бандиту, єдиному до снаги приборкати ув'язнених злодіїв.

Як це було, розкажуть три свідки: міліціонер, чекіст і ворог народу. Не шукайте Червоного ані серед мертвих, ані серед живих, шукайте – серед овіяних легендою!

Міжнародний день чаю

КНИГИ ТА ЧАЙ - ІДЕАЛЬНА ПАРА

Міжнародний день чаю відзначається 15 грудня. Проводиться він, в основному, в тих країнах,  де вирощують і виробляють цей прекрасний тонізуючий напій. Чай - один з найулюбленіших та найбажаніших напоїв на Землі. Його історія відноситься в далеку старовину коли вперше згадуеться в китайських хроніках що датуються 2700 до н.е. У Китаї чай розцінювався як напій священний та лікувальный, про що свідчать старокитайські легенди. В Китаї була написана перша книга про чай. Традиція чайної церемонії також тісно асоціюеться з Японією. У виробництві цього продукту займають такі країни як Індія, Шрі Ланка, Бангладеш, Непал, Китай, В`єтнам, Індонезія, Кенія, Малайзія, Уганда, Танзанія.

Чай по-англійский five-o-clock tea, знають майже всі. Не всі знають що вперше  чай був завезений у Велику Британію у 17 ст. як подарунок для короля Чарльза II. Америка стала місцем де народився звичай пити чай з льодом, заварювали його по англійському рецепту.

Пропонуємо вам книги з «чайними» назвами, це: книга К. Вілсон «Чай з Джейн Остін», з якою  можна перенестися до атмосфери Англії XIX століття влаштувати вишукане чаювання.   Книга М. Фрай «Чайна книга» є збіркою оповідань, персонажі яких п'ють чай за авторськими рецептами приготування цього священного напою. Також інтригуючі сюжети іронічного детективу  О. Ларкіної «Чай, кава, потанцюємо?».

Користувачів бібліотеки  продовжують цікавити книги В.В. Хохлачова «Все про чай» та Н.П. Івашкевич «Мистецтво чайного столу», журнали «Кулинария», «1000 секретов», «Бабушка», «Добрі поради», «Лиза» та ін..

В бібліотеці підготовлено перегляд літератури «Мистецтво чаювання та поради до чаю».

ПОЧАЮЙТЕ РАЗОМ ІЗ КНИГОЮ. А вибрати  можна кожному до вподоби свою. На абонементі вас запрошує поринути у світ книги виставка «Літературним гурманам»

ПРИЄМНОГО ЧАЮВАННЯ!

Хвильовому Миколі - 125

Микола Хвильовий – майстер лірико-романтичної, імпресіоністичної новели

13 ГРУДНЯ 2018 РОКУ виповнюється 125 років від дня народження ХВИЛЬОВОГО М. Г. (1893-1933), українського поета, прозаїка, публіциста, критика

Микола Хвильовий — український прозаїк, поет, публіцист, один з основоположників пореволюційної української прози. Народився Микола Григорович Фітільов (справжнє прізвище письменника) 13 грудня 1893р. в селищі Тростянець, нині райцентр Сумської області. Брав участь у першій світовій та громадянській війнах, з 1921p. — живе й працює в Харкові, де активно заявив про себе як один з організаторів літературно-художнього життя, член-засновник багатьох тогочасних літературних організацій — “Гарту”, “ВАПЛІТЕ”, “Пролітфронту”.

Цикли памфлетів М. Хвильового — “Камо грядеши?”, “Думки проти течії”, “Апологети писаризму”, полемічний трактат “Україна чи Малоросія?” сконденсували в собі все багатоманіття думок та ідейно-естетичних шукань періоду літературної дискусії в Україні (1925 — 1928 pp.). Ці публіцистичні твори (а також його роман “Вальдшнепи”) викликали гостру реакцію критики та партійних ортодоксів.

Центральною для Хвильового — полеміста та публіциста — була проблема історичного буття України, української культури. Заперечуючи москвофільські тенденції частини тогочасних літераторів, Хвильовий проголошував орієнтацію на Європу, на стилі та напрями європейського мистецтва.

Однак письменник змушений був існувати в умовах творчої несвободи. Хвильового звинувачували в антипартійності, “українському буржуазному націоналізмі”.  В атмосфері шаленого цькування, передчуваючи наближення тотального терору, М. Хвильовий покінчив життя самогубством 13 травня 1933p.

Впродовж усього творчого шляху однією з найважливіших для нього була проблема розбіжності мрії і дійсності. А звідси у його новелах майже завжди два часові плани: непривабливе сьогодення, усі вади якого проступають дуже гостро, і протиставлене йому омріяне майбутнє або манливе минуле. Основним композиційним принципом таких новел, як “Синій листопад”, “Арабески”, “Сентиментальна історія”, “Дорога й ластівка” (частково й “Повісті про санаторійну зону”) є бінарне протиставлення сцен реальних і вимріяних, уяви й дійсності, романтичних злетів і прикрих приземлень.

Своєрідним ключем для розкриття стильової магії М. Хвильового можна вважати новелу “Арабески” (1927).

Пропонуємо видання нашої бібліотеки М. Хвильового:

 

 

 

 

 

Хвильовий М. Я (Романтика). – Х. :"Школа", 2008. – (Сер. «Шкільна хрестоматія»)

До книги увійшли вибрані твори українського прозаїка, поета, публіциста, одного з основоположників пореволюційної української прози. Книга розрахована  на школярів, учителів, студентів-філологів, всіх тих, хто цікавиться творчістю Миколи Хвильового.

Хвильовий М. Вибрані твори. – Л. : «Смолоскип», 2011. – 1038 с. - (Сер. «Розстріляне відродження»)

Пропоновані вибрані твори Миколи Хвильового (1893-1933) мають на меті комплексно представити неординарну постать автора — батька новітньої української прози та ідеоло га культурного відродження 1920-х рр. До тому увійшли най кращі зразки поезії, прози, публіцистики, а також епістоля рію письменника. Крім того, видання містить ключові рецеп ції його доробку й відповідну бібліографію. Книга розрахована на студентів, викладачів та широке коло зацікавлених осіб і може бути використана як посібник для середньої та вищої школи.

Хвильовий М. Санаторійна зона. – Х.:  Фоліо, 2017 . -  384 с. - (Сер. «Шкільна бібліотека української та світової літератури»)

Миколу Хвильового (1893—1933) ще за життя називали революційним романтиком, «міцно зв’язаним з кращими традиціями української літератури» (М. Рильський). Передчуття страшних сталінських репресій (недарма герой Хвильового бачить бюст «чорного папи комуни» на фоні заграви) та страждання поневоленого народу України в часи Голодомору 1932—1933 рр. підштовхнули письменника до відчайдушного протесту — він пішов з життя, як один з його улюблених героїв, який своєю смертю спробував закликати революцію до милосердя.

Хвильовий М. Твори в 2-х томах. Т. 1 – 2. Новели. Оповідання. Памфлети. . – К.: «Дніпро», 1990 .

Хвильовий М. Новели. Оповідання. Памфлети. . – К.: «Наукова думка», 1995 . – (Сер. «Бібліотека української літератури»)

Хвильовий М. Сині етюди: Новели. . - Львів Каменяр,  1991 . -  150 с. (Бібліотечка «На добрий вечір»)

Тест на перевірку знань творчості Миколи Хвильового:

Микола Хвильовий. Життя та творчість. Тест № 35: https://ukrtesti.com/mikola-hvilovij-zhittya-tvorchist-test-35.html

Нові видання Дяченків

ТАЄМНИЧІ СВІТИ

МАРИНИ ТА СЕРГІЯ

ДЯЧЕНКІВ

Марина та Сергій Дяченки – це не просто сімейний і письменницький дует, це особливе явище в сучасному світі фантастики й фентезі. Автори понад 80 повістей та 25 романів, свій жанр вони визначають як магічний реалізм»

У 2018 році марина Дяченко відмітила своє 50-річчя.

Пропонуємо нові видання творів авторів, що надійшли до бібліотеки.

На абонементі ЦБ підготовлено полицю нових видань авторів  "Таємничі світи Марини та Сергія Дяченків"

Дяченки Марина та Сергій Варан. – К.: Довженко Букс», 2017. - 326 с.

Дивовижний світ зі своїми законами. Маги, які творять дива і знають наперед думки простих людей. Захоплюючі пригоди, неймовірні тварини, живі поля і ліси — у романі М. та С. Дяченків «Варан» є все, що потрібне «справжньому» фентезі. Але є і те, що відрізняє прозу Дяченків від інших, — філософський зміст, одвічні питання, на які, можливо, немає відповіді, але які повинна поставити собі кожна людина...

Дяченки Марина та Сергій Віта Ностра. – Х.: Фоліо, 2017. – 394 с.

«Віта Ностра» — роман-ідея, роман-перетворення, роман про те, як стати дорослим, пізнати себе, про біль і страх. Істинний страх, коли боїшся, що щось може статися з твоїми близькими, коханими, рідними, беззахисними, та ще й через твою провину, змушує Сашу Самохіну вступити до дивного інституту Спеціальних Технологій, де студенти схожі на чудовиськ, а викладачі — на занепалих янгелов. І життя її перетворюється на жахіття...

Дяченки Марина та Сергій Самум: роман, повість, оповідання. – К.: Довженко Букс», 2017. – 316 с.

Вона — сучасна відьма-авантюристка, ворожить і знімає причину та вроки, проте вірить тільки в гроші. Він — демон, що вселився в неї. Вона — одержима. Він — жорстокий хазяїн. Двоє ненавидять одне одного і пов’язані спільною місією. Варто хоч раз помилитися, спізнитися, схибити — і відьма, і демон опиняться в пеклі. Однак у такій важкій справі помилка - це тільки справа часу...

До нової книжки Марини та Сергія Дяченків, крім роману «Одержима», увійшли нові повісті та оповідання: «Електрик», «Самум», «Хрущ».

Дяченки Марина та Сергій  Королівська обіцянка – Х.: Фоліо, 2017. – 284 с.

«Королівська обіцянка» — другий роман трилогії про пригоди школярки-семикласіїиці Ліни Лапіної (до трилогії також входять романи «Ключ від Королівства» і «Зло не має влади»). Ця трилогія вийшла в новій серії видавництва «Фоліо» «Світи Марини та Сергія Дяченків», уякій будуть опубліковані майже всі твори (понад 20 томів) письменників, перекладені українською та чудово ілюстровані. Також у цій серії 2017 року вийшов друком роман «Страта».

Ліна несподівано для себе знову потрапляє у чарівне Королівство, доля якого напряму залежить і від неї. Чи не злякається дівчинка, хоч вона і маг дороги, карколомних небезпечних пригод, що на неї чекають у світі, звідки немає вороття?.. Її супутники — людожер Уйма, некромант Максиміліан, на кожному кроці — пастка, йдеться про життя на краю від загибелі... Але Ліна не відступає від даної нею обіцянки...

Дяченки Марина та Сергій  Ключ від Королівства – Х.: Фоліо, 2017. – 284 с.

«Ключ від Королівства» — перший роман трилогії про пригоди школярки-семикласниці Ліни Лапіної (до трилогії також входять романи «Королівська обіцянка» і «Зло не має влади»). Ця трилогія вийшла в новій серії видавництва «Фоліо» «Світи Марини та Сергія Дяченків», у якій будуть опубліковані майже всі твори (понад 20 томів) письменників, перекладені українською та чудово ілюстровані. Також у цій серії 2017 року вийшов друком роман «Страта».

Ліна поверталася зі школи додому — втомлена, з важезним рюкзаком за плечима. Незвичайний випадок у тролейбусі привернув до неї увагу дивного чоловіка. Його звали Оберон і, як потім з’ясувалося, він був королем мандрівного Королівства. Ліну, що не одразу погодилася стати бойовим магом, чекають розчарування і перемоги, страх і радість, дружба і зрада...

Дяченки Марина та Сергій  Зло не має влади – Х.: Фоліо, 2017. – 316 с.

«Зло не має влади» — останній роман трилогії про пригоди школярки-семикласниці Ліни Латної (до трилогії також входять романи «Ключ від Королівства» і «Королівська обіцянка»). Ця трилогія вийшла в новій серії видавництва «Фоліо» «Світи Марини та Сергія Дяченків», у якій будуть опубліковані майже всі твори (понад 20 томів) письменників, перекладені українською та чудово ілюстровані. Також у цій серії 2017 року вийшов дру: ком роман «Страта».

Що чекає Королівство, мешканці якого забули свого короля? Звісно, воно приречене на загибель та запустіння. Тим більше коли його осаджує Сарана — жахлива стонога і сторука навала змітає й витоптує все на своєму шляху, і немає від неї порятунку. У Ліни, мага дороги, є лише три дні, щоб урятувати Королівство...

Дяченки Марина та Сергій   Магам можно все – К.: Довженко Букс», 2017. – 368 с.

Таємничий Препаратор почав свою справу — він руйнує душі людей. Проти нього діє Хорт зі Табор — вроджений маг. А магам, як відомо, можна все, особливо коли в мага є Кореневе Заклинання Кари, проти якого безсилий будь-хто. Але в боротьбу втручається любов...

Дяченки Марина та Сергій Темний світ. Рівновага. -  Х.: Фоліо, 2017. – 288 с.

Мене звуть Даша Лебедєва. Філфак МДУ, другий курс. Я безтолкова і загалом середнячок. Коли роздавали таланти, мене явно відтіснили кудись у кінець черги... До того, як усе це закрутилось, я гадки не мала, що срібний кулон, який дістався мені від батька, — потужний артефакт і з його допомогою можна бачити Тіней. Я й уявити собі не могла, що ці жахливі безсмертні ство­ріння, які висмоктують із людей радість, любов і життєві сили, будуть загрожувати моїм близьким. І, звичайно, навіть не підозрювала, що на мене можуть звернути увагу відразу двоє хлопців — самовпевнений мажор Сем і чесний добряга Міша.

Але про все по порядку. А почалася ця історія з того, що я померла...

Марина та Сергій Дяченки - подружжя та співавтори Сергій Сергійович Дяченко (нар. 1945 у Києві) та Марина Юріївна Дяченко (нар. 1968 у Києві) - російськомовні українські письменники та сценаристи. Пишуть твори російською мовою (в минулому також українською). Подружжя Дяченків – автори романів "Привратник", "Шрам", "Наступник", "Скрут", Ритуал", "Відьомська доба", "Печера", "Авантюрист", “Пандем”. Їх книги активно друкують не тільки в Україні, а й у Польщі, Болгарії, Росії, Німеччині, Франції, Іспанії.

Лауреати багатьох літературних премій у галузі фантастики. На Всесвітніх і Всеєвропейських зборах фантастів «Єврокон—2005» у Глазго Марину і Сергія Дяченків визнано найкращими письменниками-фантастами Європи. В 2009 році залишили Україну та переїхали в Росію (в Москву). З 2013 року мешкають у США. Марина і Сергій говорять про себе, що пишуть в жанрі т. зв. «м-реалізму» («м», можливо, від слова магія. Вони не пояснюють значення цієї літери). Всього за сценаріями Сергія Дяченка, в тому числі у співавторстві з Мариною Дяченко, поставлено більше 20-и художніх, документальних кінофільмів, телесеріалів, а також анімаційних фільмів. На даний час за їх сценаріями йде робота ще над рядом кінофільмів і телесеріалів.

Особливо цікавим є стилістика написання творів подружжя Дяченків. Характеристики персонажів романів письменників описані достатньо детально. Унікальністю їхніх описів є те, що вони створюються поступово та продумано. Кожна риса висвітлюється за допомогою додаткових сюжетних ліній, що потім зливаються в цілісний образ.

Підготувала Л. Даниленко

Борису Грінченку - 155

БОРИС ГРІНЧЕНКО -  ПИСЬМЕННИК, ВЧИТЕЛЬ, МОВОЗНАВЕЦЬ

9 ГРУДНЯ 2018 року минуло 155 років від дня народження Бориса ГРІНЧЕНКА – письменника, укладача словника української мови, борця за українську незалежність та самобутність. Автор першого фундаментального «Словника української мови» (1907-1909) .

Народився на хуторі Вільховий Яр (Харківська область) у родині відставного офіцера із збіднілих дворян. Вдома батько спілкувався російською мовою, хоча він знав українську, але вживав її лише з селянами. Борис Грінченко грамоті навчився в 5 років, перечитав всю батьківську бібліотеку, почав писати вірші спочатку російською, а під впливом «Кобзаря» Тараса Шевченка українською мовою. Навчався в Харківській реальній школі, у шістнадцять років  його заарештували за «чтение и распространение» забороненої книжки Він вчителював на Харківщині, Сумщині, на Луганщині за запрошенням Христини Алчевської, і за цей час створив кілька підручників для школярів східного регіону, щоб вони вивчали рідну мову. У 1888 році він склав власний буквар, за яким і навчав дітей, а вже за рік підготував книжку для читання «Рідне слово»,  робив переклади відомих творів.

Борис Грінченко став одним з організаторів і першим головою Київського товариства «Просвіта». Це громадська організація, утворена 1868 у Львові з метою культурного розвитку. Його багатогранна діяльність була спрямована на формування української нації і становлення Української держави. Великим Просвітителем ввійшов він в історію України.

Був активним діячем «Братства Тарасівців» - української таємної організації, яка була створена влітку 1891 року на могилі Тараса Шевченка у Каневі. Своїм основним завданням  ставило боротьбу за національне визволення українського народу.

Творчий доробок Грінченка – близько 50 оповідань та повістей. Також він писав драми на історичні теми: «Степовий гість», «Ясні зорі». Перекладав твори Гете, Шиллера, Гюго та інших. Крім того, укладав збірки народної творчості, писав педагогічні праці, а також критичні огляди тогочасного суспільного стану у своїх «Листах з України Наддніпрянської». Ще Грінченко був активним дописувачем критико-бібліографічного відділу журналу «Зоря», в якому публікував свої зведені праці з поточної бібліографії під назвами «Новості української літератури» та «Нові українські книжки».

Псевдоніми: В. Чайченко, Іван Перекотиполе, Вільхівський Б., Вартовий П., М. Гримич, Л. Яворенко.

В останні роки життя Грінченка посилились його переслідування владою. Письменник зазнав недовгочасного арешту. Жандарми довели до смерті його дочку — революціонерку Настю. Змучений туберкульозом, на який захворів ще в шістнадцять років у харківській в'язниці, Грінченко виїздить на лікування до Італії. Письменник помер 6 травня 1910 року. у місті Оспедалетті в Італії. Його тіло було перевезене в Україну й поховане на Байковому кладовищі в Києві.

Уселі Олексіївка Перевальського району розташований «Меморіальний музей Грінченка», який працює з 1998 року. Саме у цьому селі свого часу вчителював Борис Грінченко. Основним надбанням музею вважається прижиттєві видання «Словника української мови». Київський університет імені Бориса Грінченка є вищим навчальним закладом.

 

Борис Грінченко відомий як талановитий письменник, який працював у жанрах прози, поезії та драматургії.  

Перу автора належать такі  твори, як «Батько та дочка», «На розпутті», дилогія «Серед темної ночі», «Під тихими вербами», «Пан Коцький», «Без хліба», «Каторжна», «Сам собі пан»,  «Панько» - новела про героїчний вчинок шахтаря, який врятував товаришів від смерті ціною власного життя та інші.

Одним з найяскравіших творів Б. Грінченка є вірш «Землякам, що раз на рік збираються на шевченкові роковини»  (1898 р.).

Борис Грінченко жив і працював у XIX столітті, але його діяльність і творча спадщина як ніколи актуальні сьогодні.  Хто ж він за переконаннями, покликанням, професією, чому його ім'я вимовлялося багатьма поколіннями людей і    вимовляється нині з щирою повагою і глибокою пошаною?

  

 

Твори, які можна почитати у нашій бібліотеці, це:

Грінченко Б.Д. Зернятка: Вірші, поеми, оповідання. - Київ: Веселка. - 1989. - 272 с.

Грінченко Б. Твори в двох томах. Т1-2./ Борис Грінченко. - К.: Наукова думка,1991.

Грінченко Б.Каторжна: твори шкільної програми для обов'язкового читання та вивчення/ Борис Грінченко. - Х.:  Школа,  2009. - 336 с. -  (Бібліотека шкільної класики) та ін.

У Доманівській центральній районній бібліотеці підготовлено інформаційний буклет та перегляд літератури «Борис Грінченко – великий український просвітитель»

Лев Лепкий - поет, журналіст, учасник першої світової війни

МАЛОВІДОМІ ЛІТЕРАТУРНІ СТОРІНКИ

ЛЕВКО ЛЕПКИЙ –  ПОЕТ І КОМПОЗИТОР, ТВОРЕЦЬ СТРІЛЕЦЬКИХ ПІСЕНЬ

7 грудня 2018 року - 130 років від дня народження ЛЕПКОГО Л. С. (1888-1971), українського письменника, композитора

Лев (Левко) Сильвестрович Лепкий – талановитий журналіст і поет, старшина УСС, художник і композитор, автор популярних стрілецьких пісень, брат письменника Богдана Лепкого. Народився Левко Лепкий 7 грудня 1888 року в селі Поручині тепер Бережанського району на Тернопільщині в сім’ї священика Сильвестра Лепкого.

Отець Сильвестр провадив активне громадське життя, під літературним псевдонімом Марко Мурава друкував свої оповідання та вірші. Був у дружніх стосунках з Іваном Франком, Василем Стефаником, Андрієм Чайковським та іншими видатними діячами української культури. Мати Левка, музично обдарована жінка, передала своєму синові потяг до музики, пісні.

Під час навчання у Бережанській гімназії Левко Лепкий був членом гуртка мандоліністів. Саме для цього гуртка майбутній митець написав пісню «Маєва нічка», яка згодом стала улюбленою піснею січових стрільців. Закінчивши гімназію, Л. Лепкий вступив на теологічний факультет Львівського університету, а згодом перевівся на юридичний. З початком Першої світової війни Левко Лепкий – в числі організаторів Українських Січових Стрільців, пройшов всю війну, після якої повернувся до Львова. 

Л. Лепкий брав активну участь у літературно-мистецькому житті Львова. Він очолював видавництво «Червона Калина», редагував і видавав сатиричний журнал «Будяк», пізніше – «Зиз», під час Другої світової війни працював у газеті «Краківські вісті». Літературні псевдоніми: Леле, Оровець, Льоньо, Швунг, Зиз.

Левко Лепкий був життєрадісною людиною, мав веселу вдачу. Його невичерпний оптимізм, дотепність яскраво проявилися у стрілецьких та жартівливих піснях «Гей, видно село», «Бо війна війною», «Кладочка», «Колись, дівчино мила». 

Ліричні пісні митця пройняті надзвичайною ніжністю. В суворих умовах війни кожному молодому стрільцеві хотілося зігріти душу спогадами про кохану дівчину. У такі хвилини звучали «Маєва нічка», «І снилося» у виконанні автора. Деякі з цих пісень загубили авторство, але не втратили своєї популярності. Серед пісень Левка Лепкого є одна, яка стала піснею-реквіємом, символом української ідеї – це пісня на слова Богдана Лепкого «Журавлі» «Чуєш, брате мій»). Її виконували як прощальну пісню над могилами полеглих воїнів, а також визначних українських діячів.

Вірші, оповідання, фейлетони, літературно-критичні статті, розвідки з історії січового стрілецтва, мемуари Левка Лепкого з’являються на сторінках тогочасних альманахів, журналів та газет – «Шляхи», «Нові шляхи», «Літопис «Червоної Калини», «Митуса» та ін.

З 1944 року митець жив в еміграції у Сполучених Штатах Америки. Довгі роки працював редактором «Свободи». Помер 28 жовтня 1971 року в місті Трентоні поблизу Нью-Йорка.