10 лютого 2017
року - 65 років від дня народження
Івана Михайловича
Царинного, миколаївського поета
(1952- 2000)
Народився. 10 лютого 1952 року в м. Яготин, Київської
області, тут минуло його дитинство. Закінчив
середню школу, навчався в ПТУ в Житомирі, працював робітником на заводі
«Блискавка» в Баришівці, на підприємствах Києва. Пізніше жив і працював у
Яготині. У 1987 р. закінчив Вищі літературні курси Літературного інституту ім.
М. Горького, а згодом після закінчення переїхав жити і працювати до Миколаєва. В
кінці 80-х був керівником обласної молодіжної літературної студії «Джерело».
Був членом Спілки письменників України з 1979 року. Друкувався
в обласних та республіканських періодичних виданнях. Брав активну участь у становленні неформальної преси
Миколаєва. Багато поетичних творів залишилося в рукописах.
Почав писати дуже рано, лише у 25 років з'явилося кілька
доробок у періодиці, якими привернув увагу.
Улюблений образ молодого поета – світло. Воно йому
тремтить, переливається, бринить і щемить, дише, сміється, біжить...
Від природи наділений даром проникнення в поетичну суть
речей, даром олюднення й метафори. Поезія Івана Царинного наближається до
фольклорної не лише у посліду ванні певних засобів, вироблених народнопісенною
традицією – молодий поет близький до народної творчості.
Кращі
вірші І. Царинного: "Троїсті музики”, "Сон”, "Синє полум'я”,
"Батькове поле”, "Рибалка”, "Сім днів літа”, "Смерть
пасічника”, "Вулиця” ота поєднана із залюбленістю в людей благословенна
дитинність.
Помер 23 березня 2000 року.
Основні твори
«Гілка блискавки»
(1978)
«Світанок у квітці» (1983)
«Дощовий килим» (1985)
«Довіра лісові» (1990)
Збірка дитячих віршів «Гай-співай» (1991)
Вірші поета друкувались у збірках:
Вітрила, 1972 -
1973 [Текст] : альманах :
вірші, оповідання, малюнки, переклади / ред. А. С. Камінчук, І. І. Кирій. – К.
: Молодь, 1973. – 216 с. – (Молоді автори України).
Поезія-78
[Текст] : зб. Вип.3 (43) / [ред.-упоряд. Б.Степанюк]. – К. : Рад. письменник, 1978. – 127 с. –
0,50.
Поезія-87
[Текст] : зб. Вип.1 / [упоряд.
В.І.Затуливітер, О.В.Лупій]. – К. : Рад. письменник, 1987. – 239 с. – 1,10.
Мельник, Я. Й.
Сила вогню і слова [Текст] : літературні портрети Б. Олійника, І. Драча, М. Карпенка, Л. Талатая, В.
Затуливітра та ін. / Я. Й. Мельник. – К. : Рад. письменник, 1991. – 229 с.
***
Крильми
переміряли літо
птахи
високосні
і
понесли далеко на крилах
глибоку
блакить.
В
такі перельоти
із
літа до осені
очима
їх стомленими
степ
тремтить,
І
падає пір'я,
згоря
над покосами,
і
сонце проносить по небу гарячу
В
такі перельоти
у
зиму із осені
і
поле і ліс
їм
напишуть "прощай".
Торкнешся
щокою
польоту
високого,
нап'єшся
їх
пісні —
із
співом у грудях
у
зиму підеш.
Вони
не
летять до нас в гості.
Це
ти під їх небом живеш
Сьогодні у пошуках потрібної книжки випадково натрапила на збірку "Світанок у квітці" з Твоєю, Іване посвятою, та пожовтілими аркушами Твоїх чернеток: "Перемагаючи себе, тебе кохаю, Дощем дзвінким тебе торкаю..." Світла пам"ять Тобі, Іване
ВідповістиВидалити