Іван Царинний миколаївський поет

10 лютого 2017 року - 65 років від дня народження

Івана Михайловича Царинного, миколаївського поета

(1952- 2000)

Народився. 10 лютого 1952 року в м. Яготин, Київської області,  тут минуло його дитинство. Закінчив середню школу, навчався в ПТУ в Житомирі, працював робітником на заводі «Блискавка» в Баришівці, на підприємствах Києва. Пізніше жив і працював у Яготині. У 1987 р. закінчив Вищі літературні курси Літературного інституту ім. М. Горького, а згодом після закінчення переїхав жити і працювати до Миколаєва. В кінці 80-х був керівником обласної молодіжної літературної студії «Джерело».

Був членом Спілки письменників України з 1979 року. Друкувався в обласних та республіканських періодичних виданнях. Брав активну участь у становленні неформальної преси Миколаєва. Багато поетичних творів залишилося в рукописах.

Почав писати дуже рано, лише у 25 років з'явилося кілька доробок у періодиці, якими привернув увагу.

Улюблений образ молодого поета – світло. Воно йому тремтить, переливається, бринить і щемить, дише, сміється, біжить...

Від природи наділений даром проникнення в поетичну суть речей, даром олюднення й метафори. Поезія Івана Царинного наближається до фольклорної не лише у посліду ванні певних засобів, вироблених народнопісенною традицією – молодий поет близький до народної творчості.

Кращі вірші І. Царинного: "Троїсті музики”, "Сон”, "Синє полум'я”, "Батькове поле”, "Рибалка”, "Сім днів літа”, "Смерть пасічника”, "Вулиця” ота поєднана із залюбленістю в людей благословенна дитинність.

Помер 23 березня 2000 року.

Основні твори

 «Гілка блискавки» (1978)

«Світанок у квітці» (1983)

«Дощовий килим» (1985)

«Довіра лісові» (1990)

Збірка дитячих віршів «Гай-співай» (1991)

Вірші поета друкувались у збірках:

Вітрила, 1972 - 1973 [Текст] : альманах : вірші, оповідання, малюнки, переклади / ред. А. С. Камінчук, І. І. Кирій. – К. : Молодь, 1973. – 216 с. – (Молоді автори України).

Поезія-78 [Текст] : зб. Вип.3 (43) / [ред.-упоряд. Б.Степанюк]. – К. : Рад. письменник, 1978. – 127 с. – 0,50.

Поезія-87 [Текст] : зб. Вип.1 / [упоряд. В.І.Затуливітер, О.В.Лупій]. – К. : Рад. письменник, 1987. – 239 с. – 1,10.

Мельник, Я. Й. Сила вогню і слова [Текст] : літературні портрети Б. Олійника, І. Драча, М. Карпенка, Л. Талатая, В. Затуливітра та ін. / Я. Й. Мельник. – К. : Рад. письменник, 1991. – 229 с.

***

Крильми переміряли літо

птахи високосні

і понесли далеко на крилах

глибоку блакить.

В такі перельоти

із літа до осені

очима їх стомленими

степ тремтить,

І падає пір'я,

згоря над покосами,

і сонце проносить по небу гарячу

В такі перельоти

у зиму із осені

і поле і ліс

їм напишуть "прощай".

Торкнешся щокою

польоту високого,

нап'єшся

їх пісні —

із співом у грудях

у зиму підеш.

Вони

не летять до нас в гості.

Це ти під їх небом живеш