Друга світова війна у художній прозі

22 ЧЕРВНЯ - ПОЧАТОК ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Важким випробуванням для українського народу стала Друга світова війна. Особливості культурних процесів воєнних років повністю диктувалися екстремальними умовами часу. На службу фронту була поставлена наука. Вірші, статті українських літераторів на захист Вітчизни з’явилися в газетах вже в перші дні війни. Це такі твори, як «Ми йдемо на бій» П. Тичини, «Клятва» М. Бажана, вірші Л. Первомайського.

Частина письменників перебувала в евакуації, деякі залишилися на окупованій території, більшість же була на фронті, активно співробітничали в армійській, фронтовій, республіканській періодиці.

Про важкі часи війни та повоєнний час українські письменники створили такі твори, як

  

БАГРЯНИЙ І.П. Людина біжить над прірвою: Роман / Післямова Л.Череватенка. – К.: Укр. письм., 1992. – 320 с.       

Іван Багряний (1906-1963) – один із найвидатніших українських письменників ХХ століття, чесний, невтомний і безкомпромісний шукач правди, яку він тяжко видобував художнім словом.  Його шлях до Правди проліг через українські радянські видання 20-х років і українську газету часів німецької окупації. через сталінські катівні та гітлерівські табори. Митець шукав силу, яка б виборола волю українському народові, в лавах УПА і, розчарований, кинув їх і вже з еміграції узявся за згуртування і з’єднання не з’єднуваної опозиції.       

Пропонований роман – багато в чому автобіографічний. У центрі його – образ архітектора Максима, який зазнав знущань у часи сталінщини, але і в роки фашистської окупації не змирився з ідеологією нових господарів. Поневіряння по прифронтових тюрмах, допити… Врешті Максимові вдається втекти, кілька разів він ледь не гине у дорозі. У дорозі над прірвою…   

«Людина біжить над прірвою» (1948-1949) — роман-тріумф людської гідності на іспиті людини в межовій ситуації боротьби і страждань серед нелюдської дійсності. Знову герой роману молодий українець архітектор Максим Колот, який у воєнний 1943 рік опиняється між життям і смертю, між двома воюючими арміями. Ці фронти — фашистський і радянський — захоплюють у своє нещадне коло людину, наче «піщинку», намагаючись стерти її з лиця життя, але Людина підхоплюється, зривається силою своєї віри і перемагає. І. Багряний показує що може Людина, коли вона не «хробак», не «равлик», чи безвільна «піщинка», а таки справжня Людина, неповторна людська одиниця. Зображуючи приниження і страждання, І. Багряний викриває війну, як анти природну, яка несе загибель культурі, цивілізації, всьому людству. Вперше роман вийшов за кордоном окремою книжкою у 1953 р. в Новому Ульмі, в Україні він побачив світ у 1992 р

БАГРЯНИЙ І.П. Огненне коло: Повість про трагедію під Бродами. – К.: Варта, 1992. – 124 с.     

Повість «Огненне коло» Івана Багряного (1906—1963) — книга про трагедію під Бродами під час Другої світової війни. Вона захоплює читача насамперед мужністю воїнів, що безмежно любили і захищали свою землю, їхньою сміливістю, відданістю і вірністю дружбі. Цю книгу не можна читати без болю і співпере­живання. «Нас переможено, але це не є правда. Нас вибито... Минуть десятиліття, і ми воскреснемо в народній пам’яті...” — говорить один із головних героїв повісті. Незважаючи на трагічність подій, про які йде мова, книга, її персонажі випромінюють благородство, людяність і віру у щасливе майбутнє.    

Це спроба осмислити і відобразити майже невідому досі сторінку нашої історії періоду Другої світової війни – діяльність дивізії січових стрільців СС «Галичина», що і в еміграції правдиво висвітлена не була. Іван Багряний трактує її велику трагедію, коли українці у радянській формі вбивали українців у німецькій формі.

 

БЕДЗИК Ю.Д. Вас чекають; Тридцятий: Повісті. – К.: Рад. письм., 1986. – 366 с.       

Бедзик Юрій увійшов в українську та радянську літературу в цілому як майстер прози. На початку Другої світової війни був вимушений із родиною евакуюватися до Казахстану. Там, вступивши до військового училища, здобув необхідні знання та до самого завершення бойових дій, знаходячись в лавах радянської армії, мужньо захищав Вітчизну. Ще на фронті його бойові заслуги не залишились непоміченими: він не раз отримував від командування медалі та ордени.

Повісті відомого українського радянського прозаїка про війну і повоєнний час, про тих героїв, які гинули на фронтах, і тих, які й сьогодні готові віддати життя за свій народ. Автор – учасник Великої Вітчизняної війни – зумів донести дух суворого часу, воскресити в людській пам’яті неповторні сторінки героїчного літопису народу.

БЕДЗИК Ю.Д. Чорний лабіринт, або довгий шлях в Альпи: Роман. – К.: Воєн. вид-во, Київ. філ., 1992. – 320 с.

Свій роман український письменник присвятив подіям Другої світової війні. Перечитуючи його сторінку за сторінкою, все більше проймаєшся тривогою за долю героїв, хвилюєшся за життя «остарбайтерів», депортованих з окупованих територій України, Білорусії, Прибалтики.     

 

БЛИЗНЕЦЬ В.С. Землянка: Повість. – К.: Дніпро, 1995. – 165 с.  

Відомий український письменник Віктор Близнець в повісті «Землянка» розповідає про життя села на Кіровоградщині в перший рік після фашистської окупації. Війна по клала на дитячі плечі героїв твору — Мишка, Вовки, Яшка, батьки яких воюють на фронті,— непосильний тягар: замінити дорослих, бути серйозною підмогою в сім’ї.

БУРЧЕНКО Д.Т. Рейд к Южному Бугу. – К.: Политиздат Украины, 1978. – 207 с.     

В роки Другої світової війни Дмитро Тимофійович Бурченко був секретарем Вінницького підпільного обкому партії і комісаром партизанського з’єднання, яке двічі пройшло рейдом по тилах окупантів від поліських лісів до берегів Південного Бугу.    

Ця книга – спогади учасника тих подій, розповідь про славні справи партизанів і підпільників Вінниччини.   

У 1988 році у Києві у видавництві політичної літератури України вийшло друге видання цієї книги, перероблене і доповнене.     

ГАНДЗЮРА П.П. Маленька Марі: Роман. – К.: Рад. письм., 1986. – 279 с.

Далеко від рідної Батьківщини в розпалі Другої світової війни зустрілися головні персонажі твору. Сталося так, що під конспіративною кличкою “Маленька Марі” зв’язковими одного з центрів руху Опору в Бельгії діяло дві дівчини з України. Про те, як вони та їхні бойові товариші боролися проти гітлерівських завойовників, у які гострі перипетії потрапляли, і розповідається на сторінках цієї книги.     

 

ГОЛОВЧЕНКО І.Х., МУСІЄНКО О.Г. Золоті ворота; Чорне сонце: Романи: Тетралогія. Кн. 1. – К.: Дніпро, 1981. – 557 с.    

ГОЛОВЧЕНКО І.Х., МУСІЄНКО О.Г. Білий морок; Голубий берег: Романи: Тетралогія: Кн. 2. – К.: Дніпро, 1986. – 739 с.    

Художньо-документальні романи тетралогії присвячені героїчній обороні Києва у липні-вересні 1941 року, самовідданій боротьбі київських підпільників, народних месників на Київщині у початковий період Великої Вітчизняної війни.

ГОНЧАР О.Т. Прапороносці: Трилогія. – К.: Дніпро, 1987. – 471 с., іл. (Шкільна бібліотека)   

ГОНЧАР О.Т. Прапороносці: Трилогія. – К.: Веселка, 1995. – 463 с.  

ГОНЧАР О. Прапороносці. – К.: Сакцент Плюс, 2005. – 416 с.

Ровесниця Великої Перемоги, трилогія «Прапороносці», яка перекладалася багатьма мовами, тріумфально обійшла весь світ, нині, при світлі нової доби, приходить до читача незалежної Української держави. «Прапороносці» були і лишаються молоді духом, славою української літератури, бо це роман істинно народного письменника України. В художньому творі – наш національний менталітет, народні характери, гуманізм душі українця, героїка боротьби за свободу. «Прапороносці» живі святою правдою і сильні праведним голосом совісті воїна і великого майстра літератури, видатного українського письменника ХХ століття Олеся Гончара.

ГОНЧАР О. Людина і зброя. Роман. – Молодь, 1980. – 336 с. – (Шк. б-ка)   

ГОНЧАР О.Т. Твори: В 7 т. Т. 4. Людина і зброя: Роман; Циклон: Роман – К.: Дніпро, 1987. – 589 с.

ГОНЧАР О.Т. Людина і зброя: Роман. – К.: Укр. письменник, 1994. – 287 с. – (Шк. б-ка)

ГОНЧАР О. Людина і зброя. – К.: Сакцент Плюс, 2005. – 317 с.

 У романі «Людина і зброя» Олесь Гончар звертається до подій початку Другої світової війни, з якою тісно пов’язана його доля. Напружений драматизм подій, трагічні обставини перших воєнних місяців дозволяють письменнику розкрити духовну незламність і моральну перевагу радянських людей над фашистами. Доля героя твору Богдана Колосовського, добровольця батальйону, близька до долі письменника.   

Післявоєнне життя Богдана розкрито в романі “Циклон”. Головний герой став режисером, і вже в наші дні з болючих спогадів про війну народжується задум антифашистського фільму.   

  

ГУМЕННА Д. Хрещатий яр (Київ, 1941-1943): Роман-хроніка. – К.: Вид-во ім. О.Теліги, 2002. – 408 с.   

Роман-хроніка "Хрещатий Яр" – твір про життя окупованого фашистськими військами Києва 1941 – 1943 років. Цей роман Докія Гуменна назвала й хронікою, оскільки правдиво й реалістично відтворила в ньому калейдоскоп подій того часу, деталі окупаційного побуту. Про героїчну оборону й визволення Києва від гітлерівських окупантів написано чимало, однак життя звичайних людей в окупації, як тоді казали "при німцях", багато десятиріч залишалося закритою зоною для "материкової" літератури. Наскрізна проблема роману-хроніки Докії Гуменної – доля України, спроба відновлення втраченої державності, визначення місця й ролі українського народу між двома тоталітарними системами.

 

ГУЦАЛО Є.П. Вибрані твори: В 2 т. Т. 1. Родинне вогнище; Мертва зона; Шкільний хліб: [Повісті]. – К.: Рад. письм., 1987. – 571 с.        

Дія творів, що входять до першого тому, відбувається і в роки війни, і в роки відбудови, і в наші дні.  

Повість «Родинне вогнище» – це справедлива, до болю в серці, розповідь про долю Ганни Волох, солдатки.  

«Мертва зона» – це талановитий, чесний твір про жахливі злочини фашизму, про те, як винищувалися народи Східної Європи. У повісті зображується лише один день – напередодні спалення села Соболівки. У центрі уваги письменника – доля Меланки та її дочки Галі, яка переховується від фашистської неволі; брата Меланки – дивакуватого Юхима; Івана Вільготи – страшної в своїй невгамовній жадобі збагачення людини, яка намислила перехитрити власну долю. Письменник засуджує пристосовництво, яке в кінцевому рахунку призводить до зради свого народу.       

ДОВЖЕНКО О.П. Зачарована Десна; Оповідання; Щоденник (1941-1956). – К.: Дніпро, 2001. – 512 с.        

До збірки творів великого українського кінорежисера і письменника О.П.Довженка увійшли його оповідання-новели періоду Великої Вітчизняної війни. Перлиною його письменницького обдарування стала кіноповість “Зачарована Десна” – автобіографічна лірико-філософська розповідь про становлення людини, осмислення подій і часу.

  

ДОВЖЕНКО О.П. Україна в огні: Кіноповість. – К.: Україна, 2004. – 144 с.

Твір пронизаний любов’ю до українського народу. За своєю масштабністю, глибиною, правдивістю він не має рівних у вітчизняній літературі.

 

 

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ П.А. Дума про невмирущого. – Х.: Фоліо, 2003. – 398 с.

Повість розповідає про трагічну долю українського юнака, яка стала символом гідності й непереможності людського духу.        

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ П.А. Європа-45: Роман. – К.: Дніпро, 1985. – 543 с.        

Час дії твору відомого українського письменника – завершальний період Великої Вітчизняної  війни. Герої роману – люди різних країн світу, які об’єдналися в маленький партизанський загін, згуртовані непримиримою ненавистю до фашизму, свідомі глибокої ідеї спільної боротьби проти сил війни.

 

ЗБАНАЦЬКИЙ Ю.О. Ми – не з легенди. – К.: Укр. письм., 1995. – 687 с.        

Книга “Ми – не з легенди “ про те, як взялися за зброю і стали до боротьби з німецько-фашистськими загарбниками колишні вчителі, хлібороби, лісівники, коли прийшов над їхню землю ворог. Про те, як організовувалася  ця боротьба, ставала все масивнішою, як не знали спокою й пощади чужинці у межиріччі Десни і Дніпра.         

 

МЕДВІДЬ М. Кров по соломі: Роман. – Л.: Кальварія, 2001. – 398 с.  

В’ячеслав Медвідь – український письменник, родом із житомирського Полісся.   

Історичною та метафоричною основою  роману “Кров по соломі” став гріх села перед хутором, який під час Великої Вітчизняної війни був спалений німцями… Роман багатоплановий, багатосюжетний.   

За цей роман  письменник  удостоєний звання лауреата Національної премії України ім. Т.Г.Шевченка (2002).     

 

СИЗОНЕНКО О.О. Була осінь: Роман. – К.: Варта, 1995.– 414 с.    

Процес становлення особистості Андрія Сіраша – головного героя цього роману – подано через зображення тяжких боїв з озвірілими гітлерівцями. Він, як і його брати з великої хліборобської родини Дмитра Івановича Сіраша, робить усе, що тільки в людських силах, аби якнайшвидше вигнати ворога з рідної землі.      

Роман входить до трилогії письменника “Степ”.       

 

СТАДНЮК І.Ф. Війна: Роман.  Кн. 1-3 / Авториз. пер. з рос. Б.Комара.– К.: Дніпро, 1985. – 671 с.         

Останні передвоєнні дні – липень 1941 року – такі хроноло-гічні рамки роману Івана Стаднюка. Письменник намагається показати складність обстановки того часу, заходи  по зміцненню оборонної могутності країни, передати грозову атмосферу червня 1941 року. Створюючи образи енергійного, талановитого, відваж-ного генерал-майора Чумакова і його товаришів по зброї, автор підкреслює їх героїзм і стійкість. Події проходять на Західному фронті, в Ставці Верховного Головнокомандування, Генеральному штабі. Долі людей – від солдата до маршала – тісно переплетені в романі з долею країни.         

  

 ТЮТЮННИК Г.М. Вир: Роман. – К.: Дніпро, 1984. – 534 с.           

З великою майстерністю описує автор епічну картину життя колгоспного села Троянівка у довоєнний час і в роки війни, села, що не скорилося ворогу, ставши на смертельний двобій з фашизмом. Події рідко виходять за межі Троянівки, батальні сцени майже відсутні, та крізь призму повсякденного буття проступає справжнє народне життя. Тютюнник прагне розкрити складність внутрішнього світу людини, піддати дослідженню національний народний характер. З особливою силою дух одвічного народного правдошукання, мужності, нескореності втілено в трагічній постаті Інокентія Гамалії.

  ЦІКАВОГО ЧИТАННЯ!!!

Підготувала Л. Даниленко