Життєві історії Анатолія Дімарова
У травні виповнюється 95 років від дня народження Анатолія
Андрійовича Дімарова (1922 – 2014), українського прозаїка, лауреата
Національної премії України імені Тараса Шевченка (1982)
За своє майже
90-річне життя письменник написав безліч романів, повістей, оповідань, етюдів.
Творчий доробок письменника складає кілька десятків томів. Твори Анатолія
Дімарова хвилюють, зацікавлюють, спонукають до роздумів.
Відомий український
письменник Анатолій Дімаров (при народженні Анатолій Андроникович Гарасюта) народився
у 1922 році у Миргороді на Полтавщині. Пережив страшні роки голодомору, у
Велику Вітчизняну воював на фронті, був командиром партизанського загону, мав
кілька поранень. Увесь цей життєвий досвід пізніше відбився в творах
письменника. У 1982 році за досягнення в галузі літератури він був удостоєний
Шевченківської премії. Помер 29 червня 2014 року. Похований в Києві на
Байковому кладовищі.
Творчий доробок
письменника становить кілька десятків томів.
У 1949 р. він видав
першу збірку оповідань «Гості з Волині». У 1960-ті роки виходили частини роману
«І будуть люди» (1964, 1966, 1968). За останню — «Біль і гнів» (1974, 1980)
автор був удостоєний премії. Утім, читацький загал визнав А. Дімарова ще
раніше; перші романи «Його сім'я» (1956) та «Ідол» (1961) завоювали популярність
у читача.
Найулюбленішим
жанром письменника в роки творчої зрілості стали «історії»: сільські,
містечкові, міські — започатковані збіркою «Зінське щеня» (1969), що
народжувалась у поліському хуторі Малий Тікач, мешканці якого «породичалися» з
більшістю людських цнот і вад. Соціально та психологічно болючі питання
зринають і після знайомства з книжкою «Постріли Уляни Кашук» (1978) — вона
разом із попередньою увійшла до 44 підсумкового видання А. Дімарова «Сільські
історії» (1987). Про це ж розмірковує автор й у книжках «Містечкові історії»
(1987) та «Боги на продаж. Міські історії» (1988).
У своїх творах
письменник не боявся змальовувати часи примусової колективізації, голодомору
1932—1933, масові репресії — відрізки історії, на які було накладено суворе
табу. Та редактори й цензура працювали вправно: викреслювали цілі абзаци,
обривали сюжетні лінії. Насамперед ідеться про його романи «І будуть люди»
(1964) та «Біль і гнів» (1974—1980 рр.) — історичну епопею про український
народ, його долю у XX столітті. Як результат — з обох творів вилучено близько
300 сторінок (майже ціла книжка!). Та навіть урізаний варіант «Болю і гніву» в
1982 році був удостоєний Шевченківської премії.
Анатолій Дімаров
написав кілька захопливих книжок для дітей: «Блакитна дитина», «На коні і під
конем», «Про хлопчика, який не хотів їсти», «Для чого людині серце», «Друга
планета», «Тирлик».
Дімаров, Анатолій Андрійович. На коні й під
конем [Текст] : повість / Анатолій
Дімаров. - Х. : Фоліо, 2009. - 318 с.
Автобіографічна
повість «На коні й під конем» — весела історія про збитошного хлопця, з яким
увесь час трапляються кумедні пригоди.
Дімаров, Анатолій Андрійович. Українська
вендета [Текст] / Анатолій Дімаров. – Київ:
Дніпро, 2016. – 304 с.
У творах, що
увійшли до книжки, сучасний український письменник розповідає про події Другої
світової війни на теренах України. За повістями «Українська вендета» і
«Симон-різник» поставлені художні кінофільми «Українська вендета» та «Ізгой».
Останній фільм відзначений премією гран-прі на міжнародному кінофестивалі в
Каннах.
Дімаров, Анатолій Андрійович. Прожити й
розповісти. Повість
про сімдесят літ (1997-1998) [Текст]
/ А. А. Дімаров. – Київ: Дніпро, 2012. – 832 с
У мемуарній книзі
відомий український письменник Анатолій Дімаров (справжнє прізвище - Гарасюта.
Коли родину розкуркулили, батьки задля безпеки дітей розлучилися: мати вказала,
що чоловік помер, змінила документи і дала дітям прізвище сільського вчителя Дімарова,
який жив одинаком і помер незадовго до розкуркулення Гарасюти). У книзі автор
згадує своє дитинство, страшні роки Другої світової війни, коли автора кілька
разів мобілізували, працю у повоєнні роки в газеті «Радянська Волинь» (автор
правдиво пише, що тоді для місцевого населення "...ми були
окупантами"), а також роботу редактором та знайомства з непересічними
письменниками того часу.
Підготувала Л.Даниленко
Немає коментарів:
Дописати коментар