Олесь Ульяненко - 55

ЛІТЕРАТУРНИЙ КАЛЕНДАР

Олесь Ульяненко  - сучасний класик, прозаїк, есеїст, кіносценарист

 14 серпня 2017 року виповнилося б 55 років від дня народження Олеся Станіславовича Ульяненка (Олександр Станіславович Ульянов) (1962 – 2010), українського письменника

 О. Ульяненко (Ульянов Олександр Станіславович)  посідає особливу нішу в українському літературному процесі кінця 20  – початку 21 століття. Вага його в національній культурі як письменника і мислителя досі залишається невизначеною. Він – перший і єдиний лауреат Малої Державної премії України імені Т. Г. Шевченка (1997 р., роман "Сталінка"), лауреат премії "Благовіст" (1995 р.), журналів «Сучасність», "Кур'єр Кривбасу". Деякі його твори увійшли в програму вищих навчальних закладів України. До нього був дуже прихильним патріарх української літератури П. А. Загребельний. А ще він був першим в історії сучасної України забороненим письменником.        

         Народився Олександр Станіславович  14  серпня 1962 року у м. Хорол Полтавської області. За своє коротке життя йому довелось перепробувати більше 20 професій. Прихід у велику літературу був вдалим для  О. Ульяненка, він одразу вписався в когорту якісно зрілих письменників.  Деякі його твори важко ішли до читача, але  автор боровся, відстоював своє бачення дійсності, зокрема, ціною двох мікроінсультів.

18 липня 2010 року друзі знайшли Олеся у своїй квартирі мертвим. Причиною смерті, за висновком лікарів, стала хронічна ішемічна хвороба серця.

Творчий доробок письменника налічує більше 20 неоднозначних романів, повістей, оповідань, кіносценаріїв. Відносини між людьми, місце людини в суспільстві, пошук власного "я" – основні теми творчості Олеся Ульяненка. Найбільш відомі його романи і повісті: "Сталінка", "Зимова повість", "Вогненне око" , "Богемна рапсодія", "Знак Саваофа", "Дофін Сатани", Хрест на Сатурні", "Квіти Содому", "Ангели помсти", "Серафима", "Син тіні", "Жінка його мрії", Там, де Південь" та ін.

Олесь Ульяненко (справжнє ім’я Олександр Ульянов; 1962–2010) – найрадикальніший і найжорсткіший, скандальний і непередбачуваний український письменник, автор понад 20 романів. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його книжки: «Сталінка. Дофін Сатани», «Жінка його мрії», «Квіти Содому» і трилогія «Ангели помсти».

Буремне життя Олеся Ульяненка сповнене пригод і таємниць. Відомо, що він закінчив Миколаївську морехідку, був якутським шаманом; воював спочатку у ВДВ у Німеччині, а потім в Афгані; тусив з легендами пітерського року; заробляв на життя підпільним боксом; був послушником у Лаврі; він єдиний в Україні отримав Малу Шевченківську премію; був першим офіційно визнаним порнографом незалежної України; відстояв своє добре ім’я у суді і був знайдений мертвим у своїй квартирі за півроку по тому.

Сталінка» (1997) — найбільш резонансний твір письменника, один із перших культових українських романів нового часу. Автор малює життя в божевільні, де люди перетворюються на рослини. Але ж не всі. Головний герой Йона намагається втекти на волю, але що таке воля в «країні вічних дурнів і катів»? Хаос, обман, розпуста... І тільки віра в Бога допомагає людині вистояти в цьому божевільному світі.

У романі «Дофін Сатани» (2003) письменник із вражаючою достовірністю створив жахливий образ нелюда-вбивці, який ховається за привабливою постаттю рафінованого інтелігента.

Трилогія «Ангели помсти» складається із трьох частин – «Марго», «Альма» і «Танька». Це, без перебільшення, кримінальне чтиво розкриває перед нами світ розкішних та підступних жінок та їхніх романтичних коханців – красивих і сильних чоловіків. Три історії, три жіночі долі – зовсім різні, проте… Усе, що ви хотіли дізнатися про смерть, але страхалися спитати…

В основі сюжету роману «Серафима» (2007) – відверта історія життя дівчини-вбивці, красуні, яка кращого застосування для своєї вроди, ніж піти по руках бандитів та міліціонерів, не знайшла, а потім, відчувши себе ображеною, почала розправлятися з усіма, хто зустрівся на її шляху. Як і в інших своїх романах, письменник у «Серафимі» стверджував: «Намагаюсь показати темні сторони суспільства, щоб довести людям, що так жити не слід».

У романі «Вогненне око» (1999) із вражаючою достовірністю зображено цинічний і жорстокий абсурд української дійсності 90-х років минулого століття. Це і всепереможні у своєму безглузді і жорстокості злочинці брати Роздайбіди, і не менш злочинний міліціонер Гільмедов, і представник корумпованої верхівки полковник Кравченко… Це твір про злочин і безкарність, в якому із жахливими подробицями змальована «нечистота та розклад людського буття».

 

 Ульяненко О. Вогненне око [Текст]. - К.: «Український письменник», 1999 . – (Сучасна українська література )
Ульяненко О. Вогненне око [Текст]. - Х.: «Фоліо», 2007
Ульяненко О. Сталінка. Дофін Сатани [Текст]. - Х.: «Фоліо», 2009 . –  
Ульяненко О. Ангели помсти [Текст]. - Х.: «Фоліо», 2007
Ульяненко О. Серафима [Текст]. - Х.: «Фоліо», 2009  

Ульяненко Олесь (Ульянов Олександр Станіславович, 08.05.1962, м. Хорол Полтавської обл.) // Шевченківські лауреати 1962-2007 : енциклопед. довідник. – 2-ге вид., змін. і доп. – К., 2007. – С. 607.

Додаткові джерела:

Ульяненко Олесь. Біографія [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://1576.ua/people/4468. - Назва з екрану

Ульяненко Олесь [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://orenda.pl.ua/read/oles-uljanenko . - назва з екрану

Ульяненко Олесь – заборонений український письменник [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://terytoriya.com.ua/index.php/rekomendatsiji/103-oles-ulyanenko-zaboronenij-ukrajinskij-pismennik/  . – назва з екрану

підготувала: Л.Даниленко