Павлу Глазовому - 95

ЛІТЕРАТУРНИЙ КАЛЕНДАР

30 серпня 2014 року виповнюється  95 років від дня народження Павла Прокоповича Глазового (1922 – 2004), українського поета-гумориста

Іскорки сміху українського гумориста Павла Глазового

Павло Глазовий - найулюбленіший український «сміхотерапевт» останнього півстоліття. Його твори запалюють радістю і юні, й дорослі серця, підбадьорюють у найскладніші хвилини безнадії. Творчість Павла Глазового — гірка й прекрасна водночас правда про нас самих. Його гуморески роблять людей веселішими, відкритішими, добрішими та оптимістичнішими. Притаманні поету любов до рідної землі, до свого народу, вболівання за українську мову, українське мистецтво, донесені до людей в гумористичній формі, допомогають їм переосмислити своє буття.

Павло Прокопович Глазовий народився 30 серпня 1922 року в селі Новоскелюватка (нині Казанківського району, Миколаївської області) в сім'ї хлібороба. Вчився у Новомосковській педагогічній школі на Дніпропетровщині. Після закінчення педагогічної школи у 1940 р. був призваний служити в армії. Учасник Великої Вітчизняної війни. Після війни Глазовий навчався в Криворізькому педагогічному інституті, де його запримітив Остап Вишня. Письменник почав опікуватися подальшою долею талановитого юнака, подбав про те, щоб його перевели навчатися у Київ. 1950 року закінчив філологічний факультет Київського педагогічного інституту ім. О. М. Горького. У 1950—1961 рр. — заступник головного редактора журналу "Перець", згодом заступник головного редактора журналу "Мистецтво". Помер 31 жовтня 2004 року у Києві

На тексти гуморесок Павла Прокоповича Глазового композитори (зокрема П.Андрійчук) написали пісні. Пісні на тексти П.Глазового виконують: веселий дует "Бузина" та Заслужений ансамбль пісні "Дарничанка".

Друкувався з 1940 року.  Серед останніх книжок — "Вибрані усмішки" (1992), "Веселий світ і Чорна книга" (1996), збірка "Сміхослов" (1997). В них зібрані твори різних жанрів, зокрема байки, гумористичні, ліричні поезії, проза, жартівливі поеми, дитячі казки.

Невичерпними джерелами творчості гумориста є скарби живої мови, іскристі перлини народної мудрості. Гумор Павла Прокоповича — доброзичливий, веселодайний. Байкам притаманні дотепність й влучність. Чимало байок та мініатюр мають риси народного анекдоту. Його твори з задоволенням виконують майстри слова, народні артисти А. Литвинов, А. Паламаренко, а ще раніше лунали вони з вуст Андрія Сови. Творчість П. П. Глазового — життєдайна, вона є завжди відкритою сторінкою веселої вдачі українського народу, його доброго настрою.

 

Поетичні збірки сатири та гумору

Сміхологія (вибране)"Великі цяці" (1956)

"Карикатури з натури" (1963)

"Коротко і ясно" (1965)

"Щоб вам весело було" (1967)

"Усмішки" (1971)

"Смійтесь, друзі, на здоров'я" (1973)

"Байки та усмішки" (1975)

"Весела розмова"(1979)

"Хай вам буде весело" (1981)

"Сміхологія" (1982)

"Вибрані усмішки" (1992)

"Веселий світ і Чорна книга" (1996)

збірка "Сміхослов" (1997)

Лауреат премії ім. Остапа Вишні 1988 року за книжку "Сміхологія". Перший лауреат премії ім. Петра Сагайдачного 1996 р. орден "За заслуги" (1997) за вагомий внесок в українську літературу.

Плідною була багаторічна творча співдружність Павла Прокоповича Глазового з народними артистами України Андрієм Совою, Анатолієм Паламаренком, Анатолієм Литвиновим, Неонілою Крюковою. Він писав інтермедії для Штепселя і Тарапуньки, з якими його пов’язувала щира дружба. Товаришував із Юрієм Нікуліним: вони любили і розуміли гумор і часто обмінювалися ідеями.

Павла Глазового цькували за те, що він відверто показував через промовисті художні деталі мовний суржик пристосуванців, обмеженість героїв, ситуаційну анекдотичність, грубість тощо. Твори гумориста були адресовані широким верствам українського громадянства – селянам, робітникам, інтелігенції. Від першого до останнього рядка в його гуморесках відчувається: він був, є і залишиться справжнім патріотом Батьківщини, яку любив і оспівував не лише в гумористичних, а й ліричних творах. Над усе глибоко любив наш народ, нашу мелодійну пісню, солов’їну мову, багату літературу, тонко відчував звучання слова.

Його гумор залишився життєдайною силою для читачів і після смерті письменника 29 жовтня 2004 року:

                         Щасливі будьте та здорові,

                         Живіть у радості й любові.

                         Нехай від лих і бід усіх

                         Вас береже здоровий сміх.

Твори:

Глазовий, П. П. Весела розмова [Текст]: гумор і сатира / П. П. Глазовий. – К.: Молодь, 1979. - 111 с.

Глазовий, Павло. Залізний характер [Текст]: гуморески / Павло Глазовий // Дніпро. – 2014. - № 2. – С. 65.

Глазовий, Павло. Гуморески. Старі й нові [Текст]: книжка для дорослих (і кілька жменьок дітям) / Павло Глазовий; худ. Кость Лавро. - Вид. 5-те. – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2010. – 335 с.: іл.

Глазовий, Павло. Сміхологія [Текст]: посібник для всіх, кому любий сміх: Сатира і гумор / Павло Глазовий. – 2-е вид., доп. – К.: Дніпро, 1989. – 573 с.: іл.

Глазовий, Павло. Хай вам буде весело! [Текст]: байки, усмішки, жарти / Павло Глазовий. - К.: Рад. письменник, 1981. – 69 с.

Україна сміється / Остап Вишня [та ін.]; укл. тексту Н. Д. Кусайкіна. - К.: Шанс, 2008. - 463 с. - Бібліогр.: C. 443.

Український гумор та сатира [Текст] /:Андрусяк Іван, Руданський Степан, Котляревський Іван, Нечуй-Левицький Іван, Франко Іван, Вишня Остап, Хвильовий Микола, Павло Глазовий, Ірванець Олександр. - К.:Національний Книжковий Проект, Школа ТОВ, 2013 . – 352 с. . – (Бібліотека шкільної класики)

 

Про нього:

Кіт Данило. Патріарх українського гумору: Шкіц до портрета Павла Глазового [Текст]/ Д. Кіт // Дивослово. – 2005. - № 1. – С. 55-56.

Павлів І. Життєствердний сміх Павла Глазового [Текст]: урок позакласного читання у 6 класі / І. Павлів // Дивослово. - 2012. - N 4. - С. 25-27.

Павло Глазовий. Слово як зброя [Текст]: 95 років від дня народження (1922 - 2004) // Шкільний світ. – 2016. – N 24. – С. 21-24.

Решетняк Н. В. Про гумор: всерйоз і жартома / Н. В. Решетняк // Позакласний час. - 2010. - №3. - С. 32-36.

Рига В. Чарівники сміху: Усний журнал (Г.Бойко, П.Глазовий, С.Олійник, Є.Бандуренко, А.Гарматюк) / В. Рига // Шкільний Світ. - 2007. - № 10. - С. 4-8.

Сом М. Хто не любить Глазового? [Текст]: до 90-річчя від дня народження письменника / М. Сом // Літературна Україна. – 2012. – 6 вересня. – С. 1, 11.

Ресурси Інтернет

Глазовий Павло Прокопович [Електронний ресурс] // Вікіпедія: вільна енцикл. – Електрон. дані. – Режим доступу:   http://uk.wikipedia.org/wiki/%C3%EB%E0%E7%EE%E2%E8%E9_%CF%E0%E2%EB%EE_%CF%F0%EE%EA%EE%EF%EE%E2%E8%F7 . – Назва з екрана.  

Глазовий Павло Прокопович: біографія [Електронний ресурс] // People: [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://www.people.su/ua/28462.  – Назва з екрана

Глазовий Павло [Електронний ресурс] // Українська література: [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://www.ukrlit.vn.ua/biography/glazoviy1.html.  – Назва з екрана.  

Глазовий Павло Хронологічна таблиця [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://dovidka.biz.ua/pavlo-glazoviy-hronologichna-tablitsya/ . – назва з екрану

Глазовий Павло Гуморески [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://gumoreski.in.ua/autors/glazoviy-pavlo/

Вірші Павла Глазового [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  https://onlyart.org.ua/ukrainian-poets/virshi-pavla-glazovogo/

Глазовий Павло Гуморески [Електронний ресурс] /Смішного!. – Режим доступу: http://humour.ukrlife.org/glazoviy.htm  . – Назва з екрану

Глазовий Павло Не в своїй тарілці: Гуморески [Електронний ресурс] . – Режим доступу http://ukrclassic.com.ua/katalog/gg/glazovij-pavlo/2959-pavlo-glazovij-ne-v-svojij-tariltsi . - Назва з екрану

Глазовий П. Мова і Язик [Електронний ресурс] / П. Глазовий; читає А. Паламаренко // YouTubeua: сайт. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=cv1JhQJcCGg. 7.

Гуморист Павло Глазовий [Електронний рескрс] // Великі Українці: веб-сайт. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://velykiukrainci.livejournal.com/41479.htm l. – Назва з екрана

Сміхотворець Павло Глазовий // YouTubeua: сайт. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=HEvUOZoJy-U

 

***

ЗАМОРСЬКІ ГОСТІ

Прилетіли на Вкраїну

Гості із Канади.

Мандруючи по столиці,

Зайшли до райради.

Біля входу запитали

Міліціонера:

— Чи потрапити ми можем

На прийом до мера? —

Козирнув сержант бадьоро.

— Голови немає.

Він якраз нові будинки

В Дарниці приймає. —

Здивуванням засвітились

Очі у туриста.

— Ваша мова бездоганна

І вимова чиста.

А у нас там, у Канаді,

Галасують знову,

Що у Києві забули

Українську мову. —

Козирнув сержант і вдруге. —

Не дивуйтесь,— каже. —

Розбиратися у людях

Перше діло наше.

Я вгадав, що ви культурні,

Благородні люди,

Бо шпана по-українськи

Розмовлять не буде.

***

ДОПИТЛИВИЙ СИН

— Чуєш, тату,— син питає,—

Що таке хамелеон?

— Знав колись, тепер не знаю,—

Каже батько Филимон.

— Слухай, тату, ще спитаю.

Що таке аукціон?

— Я забув, не пам’ятаю,—

Каже батько Филимон.

Мати сердиться на хлопця:

— Все питання задаєш!

Батьку навіть у неділю

Відпочити не даєш.

— Не кричи,— говорить батько,—

Я люблю балакать з ним.

Хай пита, чого не знає,

А то виросте дурним.

***

ТАЄМНИЦЯ МОЗКУ

Кличе хлопець:

— Чуєш, татку!

— Чого тобі синку?

— Я знайшов у себе в книжці цікаву картинку.

На картинці людський мозок. Череп ніби знятий...

Так чого в людини мозок геть увесь пом'ятий? —

Батько глянув, посміхнувся:

— Тут ясна картина.

Як народиться, синочку, на цей світ людина,

То вправляють і вправляють їй «мозга» потрошку,

Доки стане в неї мозок схожим на гармошку.

ДІДОВІ ПРАВА

Виграв дід автомобіль,

Вивчивсь на шофера

І боїться над усе

Міліціонера,

Бо порушив десь права,

Як летів під гірку,

І пробив йому сержант

У талоні дірку.

Раз до міста мчався дід,

Щоб купити солі.

Той самісінький сержант

Стрів його у полі.

— Покажіть свої права, —

У віконце стука.

— Причепився, — дід бурчить. —

Не їзда, а мука.

Документи взяв сержант,

Витирає пальці.

— Чом залапані? — пита, —

Прямо наче в смальці.

— Ге, залапані, — старий

Став відразу цапа. —

Будуть чистими, як їх

Кожне стерво лапа.

***

ЛОТЕРЕЙКА

Вийшов п’яний без копійки

З торгової точки.

А тут тітка лотерейні

Продає квиточки.

— Купи квиток, бухарику! —

Штовха його в спину. —

За п’ятдесят копієчок

Виграєш машину.

— Ну, виграю, — каже п’яний, —

Додому доставлю.

Ну, а де я ту машину

Уночі поставлю?

— У гаражі, — учить тітка.

— Я його не маю.

— То поставиш у сараї.

— Немає й сараю.

— То поставиш на подвір’ї.

— А як хтось украде?

— Як украде — упіймають,

У тюрягу сяде.

— Люди добрі! — крикнув п’яний,

Що вона базіка?

Вона хоче, щоб загнав я

В тюрму чоловіка!

Підготувала Л. Даниленко