Іван Франко - поет і мислитель

ЛІТЕРАТУРНА СТУДІЯ ІВАНА ФРАНКА

Іван Франко – поет і мислитель, співець боротьби

(1856 – 1916)

В історію української культури Іван Франко ввійшов як один з найвидатніших поетів і мислителів кінця XIX і початку ХХ ст. В його творчості гармонійно поєднались глибокий реалізм, гостро-викривальний пафос і проникливий ліризм. Щодо ширини творчого діапазону, то він не має собі рівних в українській літературі минулого століття.

І.Франко – співець боротьби, поет глибоких почуттів, першорядний белетрист, майстер широких соціальних полотен та психологічних мініатюр, невтомний вчений, філософ, історик, економіст, соціолог, літературознавець, етнограф, фольклорист, гарячий популяризатор досягнень слов’янської і світової літератури, палкий публіцист, редактор кращих українських журналів, які зуміли об’єднати навколо себе найвидатніші сили України, і , нарешті, громадський діяч, що вогнем слова будив живу думку у народних масах.

Народився 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі в Східній Галичині в родині селянина-коваля. Навчався спочатку в школі села Ясениця-Сільна (1862–1864), потім у так званій нормальній школі при василіанському монастирі у Дрогобичі (1864–1867). У 1875 році закінчив Дрогобицьку гімназію. Восени 1875 р. став студентом філософського факультету Львівського університету. 
Перші літературні твори — вірш «Народна пісня» (1874) і повість «Петрії і Довбущуки» (1875) були надруковані в студентському часописі «Друг». Активна громадсько-політична й видавнича діяльність та листування з Михайлом Драгомановим спричинили арешт письменника за звинуваченням у належності до таємного соціалістичного товариства. У 1880 р. вдруге заарештовують, обвинувачуючи в підбурюванні селян проти влади. У 1881 р. став співвидавцем часопису «Світ», після закриття (1882) якого працював у редакції часопису «Зоря» й газеті «Діло». 
В травні 1886 р. взяв з Ольгою Хоружинською шлюб у Павлівській церкві Колегії Павла Галагана. У 1888 р. деякий час працював у часописі «Правда». Зв’язки з наддніпрянцями спричинили третій арешт (1889) письменника. У 1890 р. за підтримки М. Драгоманова стає співзасновником Русько-Української Радикальної Партії. З 1908 р. стан здоров’я значно погіршився, однак він продовжував працювати до кінця свого життя. 
Помер 28 травня 1916  р. у Львові.

 Малий Франко в батьківській кузні

Іван Франко у студентському гуртку

Лекція Івана Франка у Львівському туніверситеті в 1895 році.

Труш Іван. Портрет І. Франка. 1898. Львівський літературно-меморіальний музей Івана Франка

Збірки:

-    «В поті чола» (1890)

 -  «Зів’яле листя» (1896)

-  «Мій Ізмарагд» (1897)

-   «Галицькі образки» (1897)

-   «Смерть Каїна» (1889)

 -  «Іван Вишенський» (1900)

 -  «Із днів журби» (1900)

-    «Semper tiro» (1906)

 -  «Давнє і нове» (1911)

 Твори:

-  поема «Мойсей» (1905)

- повість «Boa constrictor» (1878)

- соціальний роман «Борислав сміється» (1882)

 -  історичну повість «Захар Беркут» (1882)

 - дитячий твір «Лис Микита» (1890)

 - роман «Для домашнього вогнища» (1892)

 -  соціально-психологічна драма «Украдене щастя» (1893)

-  дитячий твір «Абу-Касимові капці» (1895)

- роман «Основи суспільности» (1895)

 - роман «Перехресні стежки» (1899–1900 рр.) -         та інші.

Нові видання в бібліотеці:

Франко І. Земле, моя всеплодющая мати...: Вірші, оповідання, казки: для мол. та серед. шк. віку/ Упоряд., текстолог, підгот. та передм. Н.О.Вишневської; [Обкл. В.І.Касіяна; Мал. В.І.Лопати; Худож. оформл. А.О.Лівня]. - К.: Веселка, 2000. - 399 с.: іл. - (Шк. б-ка).

Франко І. Мозаїка [Текст] . – Львів: Каменяр, 2002. – 430 с.

Франко І. Украдене щастя [Текст] . – в кн.: Антологія української драматургії. – К.: Мистецтво, 2004. – с. 222-268.

Будівничий української державності [Текст] : Хрестоматія політологічних статей Івана Франка / Упоряд. Д.Павличко. - К.: Вид. дім "Києво-Могилянська академія", 2006. - 640 с.: портр.

Гундорова Т. Невідомий Іван Франко: Грані Ізмарагду [Текст]. - К.: "Либідь", 2006. - 360 с.; іл.

Франко І. Шевченкознавчі студії [Текст] / Упоряд. М.Гнатюк. – Львів: Світ. 2005. – 472 с.

Горак, Роман. Твого ім’я не вимовлю ніколи [Текст]: повість-есе про Івана Франка / Р. Горак. – К. : Академія, 2008. – 224 с. – (Автографи часу)

 Електронні ресурси:

Іван Франко 1856–1916 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://poetry.uazone.net/default/a.phtml?place=franko . – назва з екрану

На сайті подається повний АБЕТКОВИЙ ПОКАЖЧИК ТВОРІВ Франка. Та посилання на них.

Іван Франко [Електронний ресурс] / БІБЛІОТЕКА УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ . – Режим доступу:  http://www.ukrlib.com.ua/books/f/fran.html . - назва з екрану

Подаються варіанти біографії та життєвого шляху І.Я. Франка.

Іван Франко [Електронний ресурс] / БІБЛІОТЕКА УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ . – Режим доступу:  http://www.ukrlib.com.ua/kratko/book.php?id=8  . – Назва з екрану

Франко Іван: Стислий переказ творів (виклад змісту, теми, сюжету).

Підготувала Л. Даниленко