Юрій Хорунжий — письменник, журналіст,
історик, літературознавець
5 серпня 2017 року виповнюється 80 років від дня народження Юрія Михайловича
Хорунжого (1937-2007), українського письменника.
Народився 5 серпня1937 року у
м.Києві в родині педагогів. Здобув вищу технічну освіту. Працював у геофізичних
і геологічних експедиціях, редактором у журналі "Україна", від 1992
року на громадських засадах редагує часопис "Зона" —видання
Товариства колишніх політичних в'язнів. Член Національної спілки письменників
України.
Автор 45 особистих і гуртових
книжок, близько 300 публікацій у періодичній пресі, чимало з них перекладено
англійською і російською. Упорядник книжки спогадів свідків "Опера СВУ —
музика ГПУ" (1992), антології українського історичного оповідання
"Дерево пам'яті" (1990 — 1995), "Вибраних творів" Людмили
Старицької-Черняхівськоі (2000).
Серед оригінальних творів
Ю.Хорунжого найпомітніші: з життя геологів і науковців – повісті "Вісім
місяців — лише мить" (1967), "Дзвонити тричі" (1971),
"Дивний камінь" (1976), "Шість балів за впертість" (1982),
"Ярмарок у Дрогобичі" (1984), з історичної тематики і
художньо-біографічного жанру —"Давні мелодії" (1971), "Гонитва
до мосту" (1983), "Коли промовляють фальконети" (1988),
"Чуєш, брате мій" (1989), "Таємна грамота" (1990),
"Серця міддю не окути" (1990), "Людям мила" (1993), романів
"Борвій" про Михайла Старицького (1987), "Злет і заземлення
Григорія Полетики" (1994), "Любов маєш — маєш згоду" про
гетьмана Івана Мазепу і кошового Запорозької Січі Костя Гордієнка (1997),
"Вірую" про Михайла Грушевського (1998-99).
Знайомтесь з творами Юрія Хорунжого:
Хорунжий Ю. М. Гонитва до мосту [Текст] –
К.: «Веселка», 1983. – 135 с.
Ця повість присвячена одній з
найяскравіших сторінок скіфської історії. Основу розповіді складають події, пов’язані
зі спробою царя древньої Персії Дарія Гістаспи завоювати Скіфію в 514 році до
н.е. Умінням та відвагою, перемігши велике військо ворога, скіфи здобули собі
славу непереможних.
Повість знайомить з різноманітними
традиціями та звичками, які характерні для скіфських племен, персів, греків та
інших народів, які брали участь у цій війні.
Дерево пам’яті: [Текст] Книга українського
історичного оповідання: Для ст. шк. віку: У 4 вип. — К.: Веселка, 1990—1993.
Вип. 3: Світова історія / [Упоряд. текстів та іл., автор передм. і прим. Ю. М.
Хорунжий; Худож. оформл. І. М. Гаврилюка]. — 1991. — 511 с.: іл. — (Б-ка
«Золоті ворота»).
Ця книга поведе читача в найдавніші
світи, в найвіддаленіші куточки землі, познайомить з життям, побутом і звичаями
багатьох народів. Світова історія — від стародавніх шумерів і єгиптян, греків і
римлян до країн і народів кінця XIX — початку XX століття — оживає з-під пера
українських письменників, класиків і сучасників, чиї твори й склали третій
випуск українського історичного оповідання.
Хорунжий Ю. Борвій [Текст]: Роман про
Михайла Старицького. – К.: «Радянський письменник», 1987. – 475 с
Цей роман присвячений життю та
творчості Михайла Петровича Старицького, видатного українського письменника,
другої половини ХХ століття, поета, драматурга, прозаїка, перекладача, видавця,
театрального та громадського діяча. Його п”єси «За двома зайцями», «Циганка
Аза», «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», «Маруся Богуславка», трилогія про
Богдана Хмельницького, роман про Устима Кармелюка, інші твори увійшли до
скарбниці української класичної літератури.
В «Борвії» діяльність М.П.
Старицького розкривається на фоні важкого періоду в громадському та культурному
житті українського народу.
Хорунжий Ю. Злет і заземлення Григорія
Полетики [Текст]. - К., «Український письменник», 1994. – 288 с.
Роман побудований в кількох часових
площинах: від наших днів – углиб історії, до другої половини 18 століття.
Головний герой – історик за фахом – обирає тему для своїх досліджень, а саме
пошуків автора славнозвісної пам’ятки української літератури «Історія Русів». У
застійний період історик зустрів чималий опір, йому намагалися нав’язати іншу,
«сучаснішу» тему, цькували, хотіли звільнити з роботи і т. ін. Та він вистояв і
дочекався свого часу, коли зміг працювати над тим, до чого лежала душа.
Хорунжий
Ю. М. Любов маєш - маєш згоду [Текст]: Історичний роман / Ю. М. Хорунжий ;
худож. В. Лопата. - К. : Видавничий дім "КМ Академія", 2003. - 332с.+
10 арк. іл
Хто над ким? Обставини, проти яких
ми безпорадні, чи ми, які створюємо їх і спрямовуємо? Та вічна проблема «вождь
нації, держава і народ», котру намагався вирішити Іван Мазепа залежно саме від обставин,
урешті-решт багато втративши, але чимало й осягнувши, зрозумівши...
Викрутаси світової історії вперепліт
з інтимним життям українського гетьмана, зусиллями кошового отамана Костя
Гордієнка, замірами російського та європейських монархів.
У книзі використано гравюри
народного художника України, лауреата Національної премії ім. Т. Г. Шевченка
Василя Лопати.
Хорунжий, Ю. М. Шляхетні українки [Текст] :
есеї-парсуни. — К. : Видавництво імені Олени Теліги, 2003. — 207 с. :
фотоілюстр.
Документально-есеїстична книжка
письменника Юрія Хорунжого присвячена драматичним, в більшості випадків
трагічним долям жінок — щирих патріоток України, творців її культури, шляхетних
не лише за походженням, а й за своїм чином: Олени Пчілки, Людмили
Старицької-Черняхівської, Марії Старицької, Оксани Стешенко, Вероніки
Черняхівської, Ірини Стешенко, Катерини Грушевської, Валерії
О’Коннор-Вілінської, Надії Суровцової. Видання ілюстроване унікальними
світлинами, зокрема з фотоархіву автора і музейних фондів.
Хорунжий Ю. Мужі чину [Текст]. – К.: «Вид-во ім. О. Теліги», 2005. - 421
с.
Вони не плакали, не стогнали, не
скиглили, не сиділи на печі й не били себе в груди з демагогічними викриками.
Вони працювали упродовж трьох століть і дещо встигли зробити й роблять для
України. Ця книжка — про таких чоловіків дії: від творця першої Конституції
Пилипа Орлика до студентів, які змінили політичний клімат у жовтні 1990-го і
стали предтечею Народного вибуху 2004-го.
Ілюстрована унікальними
документальними знімками.
Хорунжий
Ю. ВІРУЮ [Текст]: Роман про Михайла Грушевського. - К. Школа, 2009. - 428 с.
Роман присвячений життю, творчості
та діяльності українського історика, організатору української науки,
політичному діячу і публіцисту, голові Центральної Ради, академіку, автору
понад 2000 наукових праць Михайлу Грушевському (1866 – 1934).
Народившись в польському Холмі,
зроставши на Кавказі (Ставрополь, Владикавказ), Грушевський завдяки впливу
батьків, з дитинства душею був з рідною Україною, який і присвятив все своє
свідоме життя. Починаючи з навчання у київському університеті Святого
Володимира, продовжуючи свою наукову діяльність на посадах професора
Львівського університету та дійсного члена Академії наук СРСР.
В романі детально зображені події
перебування й діяльності Грушевського не тільки в Україні й в еміграції, а саме
в Празі, Відні, Женеві (1919-1924), а й в період вигнання в Москві (1931 –
1934). Також автор недвозначно натякає про неоднозначність факту смерті Михайла
Сергійовича під час лікування у Кисловадську...
Цікавих знайомств!!!
Юрій Хорунжий — письменник,
журналіст, історик, літературознавець. Біографія [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrcenter.com/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0/57892/%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9-%D0%A5%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%BD%D0%B6%D0%B8%D0%B9/%D0%91%D1%96%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F
Підготувала: Л.Даниленко
Немає коментарів:
Дописати коментар