РОЗПОВІДАЄМО ПРО МИТЦІВ
23 лютого виповнилося 140 років від дня народження Малевича К. С.
(1878-1935), українського живописця
Автопортрети
Малевич Казимир Северинович (1878—1935) — український художник-авангардист польського
походження, один із засновників нових напрямків в абстрактному мистецтві —
супрематизму та кубофутуризму, педагог, теоретик мистецтва. Останню свою
прижиттєву персональну виставку Малевич провів у Київській картинній галереї
1930 року.
Народився у Києві у сім'ї Северина та Людвіки Малевичів.
Батько був інженером цукрового виробництва, тому сім'я часто переїжджала з
одного містечка до іншого, від однієї цукроварні до іншої.
До 17 років жив на Поділлі (Ямпіль), Харківщині
(Пархомівка, 1890-1894, Білопілля), Чернігівщині (Вовчок, Конотоп). Малювати
вчився у Миколи Пимоненка, в Київській мистецькій школі (1895–1897).
У 1904 переїхав у Москву. Вдосконалював майстерність в
училищі живопису, скульптури і архітектури (1904–1905) та в студії Ф. Рерберга
(1905–1910). У картинах першого періоду творчості намагався поєднати принципи
кубізму, футуризму і експресіонізму. Брав участь у виставках об'єднань
художників «Бубновий валет» (1910) і «Віслючий хвіст» (1912) та ін., на яких
виставляв свої роботи, написані в неопримітивіському: («Селяни в церкві»,
1911-12; «Врожай», 1911) та кубофутуристському стилі («Англієць в Москві»,
1914).
Став одним із засновників абстрактого мистецтва. В 1915
започаткував новий модерністський напрям у мистецтві — супрематизм («Чорний
квадрат на білому тлі», 8 червня 1915 [4]; «Біле і чорне»), видавав журнал
«Supremus» (1916).
У 1919–1922 викладав в художній школі Вітебська, а в
1923–1927 — директор Інституту художньої культури в Ленінграді.
В 1927 переїхав до Києва, де зусиллями Миколи Скрипника
Малевичу було створено нормальні умови для творчості. Публікував статті на
мистецьку тематику в журналі «Нова ґенерація» (1928–1929) у Харкові.
В 1927–1930 викладав в Київському художньому інституті,
де в цей час працювали Михайло Бойчук, Віктор Пальмов, Федір Кричевський, Вадим
Меллер, Олександр Богомазов, Василь Касіян, мав намір працювати з О.Архипенком.
Але початок репресій в Україні проти інтелігенції змусив Малевича знову
повернутись у Ленінград.
Помер художник в Ленінграді 1935 року, похований під
Москвою.
Автор картин: «Купальниці» (1908), «Дачник»
(1909–1910), «На жнива» (1910), «Жнива» (1912), «Лісоруб» (1912), «Квітникарка»
(1913), «Динамічна композиція» (1915), «Дівчата в полі» (1928–1932) та багатьох
інших.
К.Малевич вважав, що нові вимоги живописно-пластичних
безсюжетних і безпредметних виявів стали метою сучасного мистецтва, тому він
стверджував: «Хто відчуває живопис, той менше відчуває предмет, хто ж бачить
предмет, той менше відчуває живописне».
Краса безпредметного, за К.Малевичем досягається через
створення нових форм, в яких зосереджена конструктивна єдність різних елементів,
різних ліній, кольорів, об'ємів, фактур, що створюють нове «тіло», як
цілісність художнього смислу. Художник повинен створити свою живописну систему
як «живе тіло», і використовуючи художні засоби, через форму і колір виразити
таємну силу відчуттів. Тому сутність живописного мистецтва, сутність
прекрасного у сучасному мистецтві виявляється через зв'язок художника зі світом
через його відчуття і через інтуїцію.
Портрет дружини
Зимовий пейзаж
Славнозвісний "Чорний квадрат"
"Купальниці"
"Людина, що біжить"
"Супрематична композиція"
Дізнатися більше:
Малевич та Україна [Електронний
ресурс] : Спецпроект Бібліотеки
українського мистецтва/ Бібліотека українського мистецтва: [сайт]. – Режим
доступу: http://uartlib.org/exclusive/malevich-ta-ukrayina/ . – http://uartlib.org/kazimir-malevich-ukrayina/
. - Назва з екрану. - Електрон. та графіч. дані. – Дата звернення: 23. 02.18
Українська культура у ХХ ст.
Культурні явища початку XX ст. // Т.І.
Сідлецька Історія української культури : [онл. посібник] . – Режим доступу: http://posibnyky.vntu.edu.ua/ebook-kult/book/p7.html
- Назва з екрану. - Електрон. та графіч. дані. – Дата звернення: 23. 02.18
Пр.. бібліотекар ЦБ Л. Даниленко
Немає коментарів:
Дописати коментар