Розгадані
й нерозгадані таємниці з «Історії Русів»
Інформаційне
повідомлення
«Християнську
ввів він віру, мов цвіт обнови для народу»
Напередодні Дня Хрещення Київської
Русі в Доманівській центральній районній бібліотеці для користувачів бібліотеки
підготовлене інформаційне повідомлення.
28 липня православна церква
вшановує рівноапостольного князя Володимира. Це день пам'яті видатного
державного і політичного діяча України Володимира Святославовича, який зумів
об'єднати землі Київської Русі в єдину могутню державу. У 988 році на землях Київської
Русі князь Володимир запровадив християнство як державну релігію.
Хрещення
Київської Русі стало видатною подією не тільки в історії Церкви, але й в
історії нашого народу. Воно мало важливі наслідки для нашої країни. Хрещення
Київської Русі завершило початий у першому столітті та зміцнений працями
слов'янських просвітителів Кирила і Мефодія багатовіковий процес становлення
християнства в нашій давній державі. Для Руської Православної Церкви Хрещення
Русі було початком її офіційного існування.
Християнство
створило духовну основу для єдності Давньоруської держави. Київська Русь увійшла в родину європейських
держав. Якщо говорити про вплив Хрещення Русі на культурне життя нашої країни,
то він позначився у всьому. Насамперед Хрещення сприяло розвитку освіти в нашій
Вітчизні. Засновувані всюди монастирі ставали центрами не тільки духовного
виховання православних людей, але й книжної освіти.
Після
прийняття християнства на Київську Русь почали впливати література, політична
думка, природничо-наукові погляди і насамперед православне богослов'я Візантії.
Прийняття християнства в 988 р. поставило вимогу придбання для Руської
Православної Церкви багатьох службових та церковно-освітніх книг. Християнство дало
стимул для розвитку власної писемності на Русі. Усе це дозволило великому
князеві Ярославу Мудрому заснувати при Софійському соборі першу на Русі
публічну бібліотеку. В ХІ ст. в монастирях Києва й Новгорода писалися літописи
про події загальнодержавного значення.
Отже,
прийняття християнства на Русі – акт надзвичайно великої ваги, найголовніше
досягнення Володимира Великого.
Серед усіх реформ, здійснених
Володимиром, звісно найважливішою була релігійна. Спочатку князь намагався
реформувати язичництво, але з того нічого не вийшло, адже стара релігія,
ознаками якої були багатобожжя, багатоженство й криваві жертви, цілковито себе
вичерпала. Тому Володимир у 988 році прийняв християнство з Візантії та
запровадив його як державну релігію на Русі. В очах Візантії прийняття Руссю
християнства остаточно закріпило легітимність влади київських князів, тобто
узаконило державність. Християнство стало потужним поштовхом для розвитку
освіти й культури: почали відкриватися школи, в Києві було збудовано головний
храм Русі – Десятинну церкву Богородиці.
Інформаційна довідка:
Володимир І Святославич (Святий, Великий, Червоне
Сонечко) (р. н. невід. — 1015) — визначний державний діяч доби Київської Русі. Син
Святослава Ігоровича, у 969–978 рр. — князював у Новгороді. З 980 р. — став
великим князем київським. Дбав про розширення і зміцнення кордонів Русі,приєднав
Закарпатську Русь і Тмутороканське князівство. Провів адміністративну та
військову реформи, які обмежили владу місцевих князіві посилили владу
київського князя. З метою подальшого зміцнення держави у 988 р. запровадив
християнство як державну релігію Київської Русі. Зачасів Володимира Великого
Київська Русь досягла значної могутності. Посмерті князя Володимира було
канонізовано церквою.
«…Сей Володимир… з`єднав всі
інші слов`янські князівства, які розділилися були під різними назвами поміж
його братами і родичами, був один над ними самодержець і звався великим князем
руським і цариком над усіма Князями; і будучи могутнім і лихим у війнах, що
безнастанно точилися з сусідами, набув од них і народів віддалених великої
поваги, чому ж всі держави запобігали його дружби, а для утримування її
пропонували йому свої віри, або релігії. Але він, звідавши спершу їх. Слушно
віддав перевагу перед усіма християнській грезького, або єрусалимського,
обряду…», – написано в «Історії русів».
Іван
Крип’якевич. Історія Русів.
- Львів, 2001. — с.167-171
Електронний ресурс . – режим доступу:
http://litopys.org.ua/rizne/kryp3.htm
В бібліотеці оформлено тематичний православний куточок "З іменем Христовим: православна Укоаїна"
До вашого перегляду література з православного куточку:
Святий Київ [Текст]: Фотоальбом /Упоряд. Н.Д.Прибєг за участю
С.К.Горкавого.-К.:Мистецтво,2011.-240с.:іл.-Укр.,англ..нім.,фр.,ісп.
Мов на небі висить святий Київ
наш великий - так казав Тарас Шевченко. Київ... Древній, сивочолий і водночас
дивовижно юний і сучасний. Кожного, хто знайомиться з Києвом, вражають його
числені святині й історичні пам'ятки. Серед них -собор св.Софії,
Київо-Печерська лавра, Успенський собор, Михайлівський Золотоверхий собор,
Кирилівська та Андріївська церкви та інші. Неповторний образ "стольного
града" Києва постає зі сторінок фотоальбому.
Книга-альбом про унікальну
пам'ятку Русі-України XI століття Софійський собор у Києві відомого
українського вченого доктора мистецтвознавства Григорія Логвина є значним
внеском у скарбницю світової мистецтвознавчої науки. протягом майже 50-річного
дослідження автор дійшов принципово нових висновків щодо часу спорудження.
історії будівництва та виначення майстрів мозаїк і фресок софійського собору,
внесеного до списку Всесвітньої культурної і природної спадщин ЮНЕСКО.
Храми України [Текст]: Альбом/ Вступ. ст.., комент. та
упоряд. Л.Прибєги. - К.: Мистецтво, 2000. - 296с.: іл.
Альбом розповідає про
тисячолітню історію храмового будівництва на теренах України, розкриває
архітектурно-мистецькі особливості храмових споруд різних історичних періодів.
Книги серії, яка вийшла до 2000 - ліття Різдва Христового, «Національні
святині України» знайомлять з історіями
храмів України.
Кілессо Т.С. Братський Богоявленський монастир і
Києво-Могилянська академія [Текст].-К.: Техніка, 2002.-144с.:іл. - (Нац.святині
України)
Розповідається про цікаву
історію Братського Свято-Богоявленського учительного монастиря, про засновану
при ньому ершу нанаших теренах вищу школу - Києво-Могилянську колегію й
академію. На території монастиря майже 300 років формувався й удосконалювався
унікальний архітектурний ансамбль, де в мистецькій гармонії співіснували різні стилі- хвилююче українське бароко й
вишуканий класицизм, працювали видатні зодчі, художники-монументалісти, майстри
прикладного і декаративного мистецтва.
Кілессо
С.К. Києво-Печерська лавра Текст].-К.:Техніка, 2003.-200с.:іл.- (Нац.святині
України).
У книжці розповідається про
монастир, назва якого відома всім. Це Києво-Печерська лавра. Від часу її
заснування преподобними Антонієм і Федосієм, які оселилися в печерах, минуло
950 років. За цей період монастир пережив цікаву й непросту, багату подіями і
видатними людьми історію, а його архітектурний ансамбль стоїть у ряду
найвидатніших надбань світової культури.
Поділ - один із найдавніших
торговельно-ремісничих районів м.Києва, де здавна будувались християнські
храми. Автори архітектурних комплесних споруд - зодчі, іконописці, народні
майстри -вклали свій талант, богате уявлення про красу, любов до рідного краю.
Багато сакральних споруд Подолу стали шедеврами будівничого мистецтва.
В книзі розповідається про
відновлення храму Богородиці Пирогощої, наводиться історія найдавнішої церкви
Подолу-Ілліанської. Особливу увагу приділено храмам часів бароко і класицизму.
Електронні джерела:
Чому був канонізований князь Володимир Великий? [Електронний ресурс] . – Режим доступу: https://ukr.media/ukrain/315199/
Свята княгиня Ольга – що ми знаємо про неї?
Це, певно,
найвідоміша особа жіночої статі за всю нашу писану та неписану історію. 24
липня - день пам'яті святої рівноапостольної княгині Ольги
Свята княгиня Ольга – що ми знаємо про неї? [Електронний ресурс] . – Режим доступу: https://ukr.media/culture/314499/
24 липня - день пам'яті святої рівноапостольної княгині
Ольги [Електронний
ресурс] . – Режим доступу: https://ukr.media/culture/314496/
Підготувала Л. Даниленко
Немає коментарів:
Дописати коментар