понеділок, 31 липня 2017 р.

Християнську ввів він віру...

Розгадані  й нерозгадані таємниці  з «Історії Русів»
Інформаційне повідомлення
«Християнську ввів він віру, мов цвіт обнови для народу»

Напередодні Дня Хрещення Київської Русі в Доманівській центральній районній бібліотеці для користувачів бібліотеки підготовлене інформаційне повідомлення.
28 липня православна церква вшановує рівноапостольного князя Володимира. Це день пам'яті видатного державного і політичного діяча України Володимира Святославовича, який зумів об'єднати землі Київської Русі в єдину могутню державу. У 988 році на землях Київської Русі князь Володимир запровадив християнство як державну релігію.
Хрещення Київської Русі стало видатною подією не тільки в історії Церкви, але й в історії нашого народу. Воно мало важливі наслідки для нашої країни. Хрещення Київської Русі завершило початий у першому столітті та зміцнений працями слов'янських просвітителів Кирила і Мефодія багатовіковий процес становлення християнства в нашій давній державі. Для Руської Православної Церкви Хрещення Русі було початком її офіційного існування.
Християнство створило духовну основу для єдності Давньоруської держави.  Київська Русь увійшла в родину європейських держав. Якщо говорити про вплив Хрещення Русі на культурне життя нашої країни, то він позначився у всьому. Насамперед Хрещення сприяло розвитку освіти в нашій Вітчизні. Засновувані всюди монастирі ставали центрами не тільки духовного виховання православних людей, але й книжної освіти.
Після прийняття християнства на Київську Русь почали впливати література, політична думка, природничо-наукові погляди і насамперед православне богослов'я Візантії. Прийняття християнства в 988 р. поставило вимогу придбання для Руської Православної Церкви багатьох службових та церковно-освітніх книг. Християнство дало стимул для розвитку власної писемності на Русі. Усе це дозволило великому князеві Ярославу Мудрому заснувати при Софійському соборі першу на Русі публічну бібліотеку. В ХІ ст. в монастирях Києва й Новгорода писалися літописи про події загальнодержавного значення.
Отже, прийняття християнства на Русі – акт надзвичайно великої ваги, найголовніше досягнення Володимира Великого.
Серед усіх реформ, здійснених Володимиром, звісно найважливішою була релігійна. Спочатку князь намагався реформувати язичництво, але з того нічого не вийшло, адже стара релігія, ознаками якої були багатобожжя, багатоженство й криваві жертви, цілковито себе вичерпала. Тому Володимир у 988 році прийняв християнство з Візантії та запровадив його як державну релігію на Русі. В очах Візантії прийняття Руссю християнства остаточно закріпило легітимність влади київських князів, тобто узаконило державність. Християнство стало потужним поштовхом для розвитку освіти й культури: почали відкриватися школи, в Києві було збудовано головний храм Русі – Десятинну церкву Богородиці.
Інформаційна довідка:
Володимир І Святославич (Святий, Великий, Червоне Сонечко) (р. н. невід. — 1015) — визначний державний діяч доби Київської Русі. Син Святослава Ігоровича, у 969–978 рр. — князював у Новгороді. З 980 р. — став великим князем київським. Дбав про розширення і зміцнення кордонів Русі,приєднав Закарпатську Русь і Тмутороканське князівство. Провів адміністративну та військову реформи, які обмежили владу місцевих князіві посилили владу київського князя. З метою подальшого зміцнення держави у 988 р. запровадив християнство як державну релігію Київської Русі. Зачасів Володимира Великого Київська Русь досягла значної могутності. Посмерті князя Володимира було канонізовано церквою.
«…Сей Володимир… з`єднав всі інші слов`янські князівства, які розділилися були під різними назвами поміж його братами і родичами, був один над ними самодержець і звався великим князем руським і цариком над усіма Князями; і будучи могутнім і лихим у війнах, що безнастанно точилися з сусідами, набув од них і народів віддалених великої поваги, чому ж всі держави запобігали його дружби, а для утримування її пропонували йому свої віри, або релігії. Але він, звідавши спершу їх. Слушно віддав перевагу перед усіма християнській грезького, або єрусалимського, обряду…», – написано в «Історії русів».
 Іван Крип’якевич. Історія Русів. - Львів, 2001. — с.167-171
Електронний ресурс . – режим доступу: http://litopys.org.ua/rizne/kryp3.htm
В бібліотеці оформлено тематичний православний куточок "З іменем Христовим: православна Укоаїна"
До вашого перегляду література з православного куточку:
Святий Київ [Текст]: Фотоальбом /Упоряд. Н.Д.Прибєг за участю С.К.Горкавого.-К.:Мистецтво,2011.-240с.:іл.-Укр.,англ..нім.,фр.,ісп.
Мов на небі висить святий Київ наш великий - так казав Тарас Шевченко. Київ... Древній, сивочолий і водночас дивовижно юний і сучасний. Кожного, хто знайомиться з Києвом, вражають його числені святині й історичні пам'ятки. Серед них -собор св.Софії, Київо-Печерська лавра, Успенський собор, Михайлівський Золотоверхий собор, Кирилівська та Андріївська церкви та інші. Неповторний образ "стольного града" Києва постає зі сторінок фотоальбому.

Собор Святої Софії в Києві [Текст]: Книга-альбом /Автор тексту Г.Логвин; Упоряд.:Г.Н.Логвин, Н.Г.Логвин.-К.:Мстецтво,2001.-352с.:іл.
Книга-альбом про унікальну пам'ятку Русі-України XI століття Софійський собор у Києві відомого українського вченого доктора мистецтвознавства Григорія Логвина є значним внеском у скарбницю світової мистецтвознавчої науки. протягом майже 50-річного дослідження автор дійшов принципово нових висновків щодо часу спорудження. історії будівництва та виначення майстрів мозаїк і фресок софійського собору, внесеного до списку Всесвітньої культурної і природної спадщин ЮНЕСКО.
Храми України [Текст]: Альбом/ Вступ. ст.., комент. та упоряд. Л.Прибєги. - К.: Мистецтво, 2000. - 296с.: іл.
Альбом розповідає про тисячолітню історію храмового будівництва на теренах України, розкриває архітектурно-мистецькі особливості храмових споруд різних історичних періодів.

Книги серії, яка вийшла до 2000 - ліття Різдва Христового, «Національні святині України»  знайомлять з історіями храмів України.
Кілессо Т.С. Братський Богоявленський монастир і Києво-Могилянська академія [Текст].-К.: Техніка, 2002.-144с.:іл. - (Нац.святині України)
Розповідається про цікаву історію Братського Свято-Богоявленського учительного монастиря, про засновану при ньому ершу нанаших теренах вищу школу - Києво-Могилянську колегію й академію. На території монастиря майже 300 років формувався й удосконалювався унікальний архітектурний ансамбль, де в мистецькій гармонії співіснували  різні стилі- хвилююче українське бароко й вишуканий класицизм, працювали видатні зодчі, художники-монументалісти, майстри прикладного і декаративного мистецтва.
 Кілессо С.К. Києво-Печерська лавра Текст].-К.:Техніка, 2003.-200с.:іл.- (Нац.святині України).
У книжці розповідається про монастир, назва якого відома всім. Це Києво-Печерська лавра. Від часу її заснування преподобними Антонієм і Федосієм, які оселилися в печерах, минуло 950 років. За цей період монастир пережив цікаву й непросту, багату подіями і видатними людьми історію, а його архітектурний ансамбль стоїть у ряду найвидатніших надбань світової культури.

Толочко Л.І. Подільські храми Києва[Текст].-К.: Техніка, 2003.- 176с.:іл.- (Нац.святині України).
Поділ - один із найдавніших торговельно-ремісничих районів м.Києва, де здавна будувались християнські храми. Автори архітектурних комплесних споруд - зодчі, іконописці, народні майстри -вклали свій талант, богате уявлення про красу, любов до рідного краю. Багато сакральних споруд Подолу стали шедеврами будівничого мистецтва.
В книзі розповідається про відновлення храму Богородиці Пирогощої, наводиться історія найдавнішої церкви Подолу-Ілліанської. Особливу увагу приділено храмам часів бароко і класицизму.     
Електронні джерела:  
Чому був канонізований князь Володимир Великий?  [Електронний ресурс] . – Режим доступу: https://ukr.media/ukrain/315199/
Свята княгиня Ольга – що ми знаємо про неї?  Це, певно, найвідоміша особа жіночої статі за всю нашу писану та неписану історію. 24 липня - день пам'яті святої рівноапостольної княгині Ольги
Свята княгиня Ольга – що ми знаємо про неї?  [Електронний ресурс] . – Режим доступу: https://ukr.media/culture/314499/
24 липня - день пам'яті святої рівноапостольної княгині Ольги [Електронний ресурс] . – Режим доступу: https://ukr.media/culture/314496/



Підготувала Л. Даниленко



Немає коментарів:

Дописати коментар