ЛЮДМИЛА СТАРИЦЬКА-ЧЕРНЯХІВСЬКА – 150

МИТЕЦЬ І ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ, ГІДНІСТЬ УКРАЇНСЬКОГО ДУХУ

29 серпня 2018 року виповнилося 150 років від дня народження Старицької Л. М. (Старицька-Черняхівська), (1868-1941), української письменниці

Згадаймо ім'я вітчизняної письменниці, літературного критика, громадського діяча — Людмили Михайлівни Старицької-Черняхівської. Народилася у Києві в родині відомого письменника, драматурга, громадського діяча Михайла Петровича Старицького та Софії Віталіївни Лисенко — рідної сестри композитора М. Лисенка.

Ще в дитинстві вона склала перші казочки та вірші для молодшої сестри. В п'ятнадцять років Людмила вже писала для домашнього театру. Родина Старицьких була осередком українського духу Наддніпрянщини, тут не згасала національна ідея, пам'ять про славне минуле українського народу, його побут, звичаї, панувала особлива літературна атмосфера, звучала співоча українська мова. Бували тут діячі Громади — О. Русов, М. Драгоманов, П. Чубинський Людмила постійно спілкувалась з В. Антоновичем, М. Садовським, М.Кропивницьким, П. Житецьким, М. Заньковецькою.

У 1887 р. альманах "Перший вінок" (Львів) опублікував поезію дівчини "Панахида", присвячену Т. Шевченкові. Її ранні твори друкувалися в "Правді" ("Перед бурею"), "Дзвінку" ("Пожежа", "Ледащо", "Три вечора"), "Зорі" ("Мрія"), в альманахові "Складка" ("Три друга").

Людмила стає учасницею театру корифеїв, театру самого М.Старицького, була серед організаторів, учасників театрального аматорства Наддніпрянщини. Вона організовує аматорські гуртки, пише для них водевілі, ліричну драму "Сафо", одну з кращих своїх драм "Аппій Клавдій".

Разом з батьком Людмила Михайлівна створила трилогію "Богдан Хмельницький", історичні твори "Останні шуліки", "Червоний диявол", а також широко відомі — "Останні орли", "Розбійник Кармалюк" і мало знані — "Руїна", "Молодість Мазепи".

Людмила Михайлівна пише спогади, нариси про І. Франка, Лесю Українку, Б. Грінченка, А. Кримського, М. Коцюбинського, рецензії на твори М. Рильського, О. Пчілки, О. Левицького, С. Черкасенка, Л. Яновської. Вона — один з організаторів вшанування М. Лисенка та О. Пчілки, святкування 100-річчя Т. Шевченка.

Після революційних подій 1905 р. входить до Української демократично-радикальної партії, а потім — Товариства українських поступовців.Під час Першої світової війни Людмила Михайлівна працює в товаристві допомоги біженцям "Юг России", сестрою милосердя у шпиталі, організовує дитячі притулки для сиріт. Із моменту створення Центральної Ради Л. Старицька-Черняхівська стала її членом, а в квітні 1917 р. увійшла й до Малої Ради, брала найактивнішу участь у створенні українських установ, проголошенні перших універсалів ЦР. Наприкінці 1920-х — початку 1930-х рр. письменниця та її рідні зазнають гонінь і переслідувань. В останні роки життя Л. Старицька-Черняхівська працює над спогадами про своє життя і людей, з якими жила, співпрацювала, зустрічалась. Остання її праця називається "Відгуки життя". На початку 1938 р. заарештовано єдину доньку Черняхівських Вероніку, поетесу, перекладачку, яка пропала без сліду.

Її творчість відобразила животворну силу волелюбного українського народу, залишила помітний слід в історії вітчизняної культури, літератури, театру, сприяє сучасному національному відродженню.

Драматичні твори «Гетьман Петро Дорошенко» (1908), «Крила» (1913), «Останній сніп» (1917) , «Розбійник Кармелюк» (1926), «Іван Мазепа» (1927)

З дитинства почала віршувати, складати казки. З цього приводу Людмила Старицька-Черняхівська писала :

«В наших обох родинах Старицьких і Косачів панував особливий літературний дух; тому, хто мав хоч іскру таланту, не писати тут було цілком неможливо. Тут завжде писали, розбирали твори, читали їх, видавали збірники і взагалі жили в осередку громадських і літературних інтересів. Як Ольга Петрівна, так і батько мій підтримували кожного, хто виявляв найменше бажання займатися літературою, розжеврювали найдрібнішу іскру таланту».

Про неї читати у книзі:

Хорунжий, Ю. М. Шляхетні українки [Текст] : есеї-парсуни. — К. : Видавництво імені Олени Теліги, 2003. — 207 с. : фотоілюстр.

Підготувала: Л. Даниленко