ЗНАЙОМТЕСЬ: Нова сучасна проза:
Дмитро Білий, Олександр Вільчинський, Олексій
Волков, Андрій Кокотюха
***
Білий, Д. Волонтер [Текст] /Дмитро Білий. – Донецьк: ПП «КД
«Проспект-Прес», 2013. – 288 с.
…Таємничі
ритуали, смертельні небезпеки, карколомні пригоди, кохання на межі життя і
смерті та зустріч із потойбічним … Все це представлено у новій збірці творів
відомого українського письменника Дмитра Білого. Роман «Чорне крило» переносить
читача у таємничий вир східної містики, із якою герої зіткнулися, потрапивши у
буревій громадянської війни, і яка зловісно відбилася на долях уже наших
сучасників.
Твір
розрахований на широке коло читачів.
Письменник-містик
Дмитро Білий
Біо-бібліографічна довідка
Дмитро Білий (* 25 липня 1967, Макіївка) — український письменник, історик, дослідник
Кубані, бандурист, осавул Азовського козацького війська (2001), майор міліції у
відставці. Доктор історичних наук. Член Донецького відділення НТШ.
Закінчив історичний факультет
Донецького державного університету. У 1989–1997 — працював там викладачем.
1989 — очолював молодіжне
об'єднання Донецьке історико-етнографічне товариство «Курінь», створене на
історичному факультеті Донецького університету.
Від 1997 року — викладач історії
в Донецькому юридичному інституті.
1994 — захистив кандидатську
дисертацію з історії України (тема: «Національно-культурний розвиток українців
Кубані у 1921–1933 рр.»). Захист відбувся у Донецькому національному
університеті.
2010 — захистив докторську
дисертацію з історії України (тема: «Українці Кубані у 1792–1921 роках.
Еволюція соціальних ідентичностей»). Захист відбувся у Інституті
українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України (м. Львів).
Автор понад 60 наукових праць з
історії України та Кубані.
Автор художніх творів «Басаврюк
XX» ( 2002, 2014), «Заложна душа» (2004, 2014) ; «Козацький оберіг» (2005,2013);
«Шлях Срібного Яструба» (2007); «Волонтер» (Романи та повісті / 2014); «На
сопках Маньчжурії» (повість). Автор наукових творів «Малиновий Клин. Нариси з історії українців Кубані» (1994);
«Національно-культурний розвиток
українців Кубані у 1921–1933 рр».; «Українці Кубані в 1792–1921 роках. Еволюція
соціальних ідентичностей» (2009)
Роман Д.Білого «Басаврюк XX»,
присвячений подіям XX століття, з його виразною гоголівською алюзією, є, на
думку рецензентів, однією з найвдаліших спроб авантюрно-містичного характеру в
сучасній українській літературі.
***
Вільчинський, О. К. Дерева на дахах: роман [Текст] / О. К.
Вільчинський; худож.-оформлювач О. М. Артеменко. — Київ: ТОВ «ШАНС», 2013. —
352 с.
Роман «Дерева
на дахах» — це не тільки оповідь про життєві пошуки «неспокійної» людини,
«героя свого часу» — Якова Довганя, бунтівника із довгим сивим хвостом і
кільчиком у вусі. Це насамперед роман про Місто, про Тернопіль, що схожий на
кораблик, про тернопільські будинки, схожі на кораблики, і про тернопільські
кораблики, схожі на будинки, на дахах яких, до того ж, ще й ростуть дерева. Про
тернопільську забігайлівку «для інтелектуалів і митців» «Пінгвін», а також про
будинки, дерева та забігайлівки в інших містах, про одвічні стосунки між митцем
і алкоголем, а ще про котів, чоловічу дружбу і справжню любов до Жінки. Чи то
пак, до жінок. Словом, усім українським інтелектуалам, хто так і не дочитав
«Улісс» Джойса, присвячується…
Вільчинський О. К. Останній герой: повість [Текст] / О. К. Вільчинський ; худож.-оформ. О. М.
Артеменко. – Київ : КЕТС, 2013. – 224 с.
Олекса, вояк
УПА, після тривалих поневірянь на сході повертається у рідне село, де він
залишив стареньку маму і кохану дівчину. Але повертається не сам, а з новим
товаришем Віллі Шубертом, колишнім піхотинцем вермахту, скаліченим у
багаторічному полоні, який прибився до нього десь на Донбасі. Майже двотижневе
перебування в Західній Україні стало для Олекси і Віллі своєрідним іспитом на
виживання, перевіркою їхніх людських та суто чоловічих якостей. Та хто знає, що
чекає їх попереду…
Журналіст і
прозаїк Олександр Вільчинський
Біо-бібліографічна довідка
Вільчинський Олександр Казимирович (2 січня 1963, с.
Купчинці Козівського району Тернопільської області) — український прозаїк,
журналіст, науковець, асистент кафедри журналістики ТНПУ.
Лауреат
Всеукраїнського конкурсу романів та кіносценаріїв «Коронація слова 2002»,
володар гран-прі і першої премії «Коронація слова 2003— 2004» .
Закінчив факультет
журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка (1985 р.). Активно
включився в літературне життя на початку 1980-х у Львові Працюівав на Одещині,
у комінтернівській районній газеті «Слава хлібороба», багатотиражній газеті
«Одеський взуттьовик», обласній газеті «Комсомольська іскра», переїжджає до
Тернополя, де працює у новоствореній газеті «Тернопіль вечірній» завідувачем
відділу культури, головним редактором, займається громадсько-політичною
діяльністю.
З 1995 року член
Національної спілки письменників України, з 2002 року — Асоціації українських
письменників. З 2006 року викладач кафедри журналістики Тернопільського
національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка, кандидат наук
із соціальних комунікацій.
Опублікував кілька
книжок та десятки статей в українській пресі та наукових збірниках. Поряд із
літературними темами активно досліджує український медіа-простір, проблеми
становлення національної ідентичності, формування громадянського суспільства.
Автор новел,
оповідань, повістей, романів: «Неврахована жертва», «Суто літературне
вбивство», «Останній герой», «Віагра для мера», «Дерева на дахах», «Криївка»,
п'єси «На всі гроші». У 2012 році журнал «Сучасність» публікує новий роман,
цього разу в жанрі антиутопії — «Льодовик». Ініціатор та упорядник книжкової
серії «Український детектив».
Живе і працює в Тернополі.
***
Волков, О. Емісар [Текст] / Олексій Волков. — К:
Нора-Друк, 2012. — 287 с.
Власнику кафе
«Артист» незнайомці ролять пропозицію, від якої неможливе відмовитися.
Намагаючись втекти, він мимоволі спричиняє смерть двох людей. Опинившись в США,
головний герой роману грає нав’язану йому роль загадкового емісара.
Хитросплетіння сюжету маневрує на межі реального. Інтриги спецслужб, підступні
пастки і карколомні викриття не завадять головному герою попри все йти до
втілення мрії всього життя — зіграти роль у кіно за власним ним сценарієм.
Твір
номінувався на конкурсі «Гранд-Коронація».
Топ-5 кращих
гостросюжетних романів-2012.
Олексій Волков
– лікар і письменник в одній особі
Біо-бібліографічна довідка
Олексій Михайлович Волков (нар. 10 травня 1965, Тернопіль) — український лікар і
письменник. Майстер детективного жанру та поет-пісняр. Член Національної спілки
письменників України (2003).
Випускник Тернопільського
медичного інституту (1988). Працював хірургом у Кіровоградській обласній
лікарні (1989), від 1989 — в Козівській центральній районній лікарні
(Тернопільщина).
Гран-прі Всеукраїнського
конкурсу «Золотий бабай» за рукопис роману «Пес», що вийшов під назвою
«Виконавець» (2000).
Переможець літературних
конкурсів «Золотий Бабай» (2002) та «Коронація слова» (2005), номінант конкурсу
«Ґранд-Коронація» (2010), спеціальна відзнака «Ґранд-Коронація» за роман
«Вовчий місяць» (2015).
За вагомий внесок у розвиток
сучасного українського гостросюжетного роману у 2013 році отримав премію
«Золотий пістоль».
Автор книг-романів:
«Виконавець» (2001), «Чужа
мішень» (2001, «Зелений пес»), «Подорож у безвихідь» (2003), «День відбуття»
(2004), «Амністія для хакера» (2005),
«Переможець отримає все» (2007), «Лікарня на відлюдді» (2008), «Слід на воді»
(2011), «Емісар» (2012), «Мертві квіти» (2013, «Нора-друк»), «Вовчий місяць»
(2015, «Нора-друк»), «Гра у три руки» (2016, «НК-Богдан»). Кіносценарій:
«Лікарня». Збірка оповідань: «Останній крижень».
Книжки для власного задовлення -
такий підхід до написання книжок сповідує практикуючий хірург Олексій Волков.
***
Кокотюха, А. Таємне джерело : роман [Текст] /
Андрій Кокотюха ; передм. Ю. Макарова. — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного
Дозвілля», 2013. – 288 с.
За часів СРСР у
селищі, де панує антирадянський настрій, зникають держслужбовці. Слідчий Ігор
Князевич намагається дізнатися правду і знайти злочинця. Та це не так просто,
як здається. Єдина зачіпка у справі – старовинна легенда. Коли він, прагматичний і скегтяний слідчий починав
розслідування серії загадкових убивств, він навіть не здогадувався, що сліди
приведуть його до прадавнього Чорного лісу, де струмить таємне джерело. Добру
людину, якщо вірити народним оповідкам, вода з нього може оживити. А лиху, із
чорним серцем, — убити. Люди зникають, а джерело зберігає свою таємницю. Та чи
до снаги Князевичу розплутати цей міфічний клубок?
Твори Андрія
Кокотюхи – це завжди напружений сюжет,
гостра інтрига
та щирі емоції
Біо-бібліографічна
довідка
Андрій Кокотюха - сучасний український
письменник, сценарист, журналіст. Народився 17 листопада 1970 року в м. Ніжині,
в родині зварювальника і медичної сестри. Перший художній твір написав у віці 7
років. До 12 років читав і писав лише казки. Мріяв стати бібліотекарем.
Працював збиральником меблів, різноробочим та муляром на будівництві. Але
закінчив факультет журналістики Київського університету ім Т. Шевченка. Перше
оповідання опубліковане в 1987 році. У 1991 році написав кримінальну повість
«Шлюбні ігрища жаб»
Його романи
тиражують мало не всі українські видавництва, а сценарії дають життя
документальним і художнім фільмам. Перелік його письменницьких нагород просто
вражає – головні премії престижного літературного конкурсу «Коронація слова»
він отримував уже п’ять разів, а 2012 року - завоював почесне звання «Золотого
письменника України». Живе і працює в Києві. Пише українською та російською
мовами.
Автор романів:
«Повернення
сентиментального гангстера» (бойовик);
«Нейтральна
територія» (містичний трилер);
«Ментовский
город» (боевик);
«Отработанній
материал»(боевик);
«Мама, донька,
бандюган»(кримінальна мелодрама);
«Повзе
змія»(трилер);
«Шукачі
скарбів» (пригодницький роман);
«Темна вода»
(детектив) та ін..
Підготувала: Провідний бібліотекар ЦБ Л.М.Даниленко
Немає коментарів:
Дописати коментар