Докія Гуменна

Докія Гуменна  та її епічна хроніка «Хрещатий Яр»

(До 75 річниці трагедії Бабиного Яру)

  

“Докія Гуменна – це жива легенда...Якби в інших народів була така письменниця, з неї зробили би національну героїню: писали монографії, знімали кіно та телефільми, вручали державні нагороди...”

М. Мушинка

Народилася Докія Кузьмівна Гуменна 23 березня 1904 р. у с. Жашкові, Таращанського повіту на Київщині (нині Черкащина); закінчила двокласну школу, рік провчилася в Звенигородській гімназії.

У 1920 р. вступила до новоутвореної педагогічної школи в Ставищі. Викладав там автор двох поетичних збірок Дмитро Загул, який і пробудив потяг у Докії Гуменної до літератури

У цієї письменниці досить своєрідна творча біографія. її книжки зовсім невідомі сьогодні в Україні. Але від перших помітних публікацій у періодиці (1928—1929 pp.) і до свого останнього часу - шість десятиліть!- Докія Гуменна постійно чула безцеремонний голос критики чи не до всіх своїх двадцяти трьох книг прози — романів, повістей, новел і нарисів.

Із чималого доробку Докії Гуменної виокремимо лише ті провідні твори, що стали помітним надбанням української прози в діаспорі, і становлять своєрідний внесок до загальноукраїнського процесу. Це тетралогія «Діти Чумацького шляху» (1948-1951), епічна хроніка «Хрещатий Яр» (1956), роман "Скарга майбутньому" (1964) та історіософічний «Золотий плуг» (1968).

Про велике й не минаюче значення творчості Докії Гуменної існує чимало авторитетних наукових статей і публікацій як в українській, так і в англомовній літературі.

Поряд із літературною діяльністю Докія Гуменна вела активне громадське життя. Вона брала безпосередню участь у створенні Об’єднання українських письменників “Слово”, у своїх творах звеличувала жінку як берегиню життя. Єдиний закон, котрим Докія Кузьмівна Гуменна керувалася  житті – це правда життя й любов до свого народу.

Померла Д. Гуменна 4 квітня 1996 року в Нью-Йорку. Похована на українському православному цвинтарі в Баунд-Бруку, штат Нью-Джерсі.

Роман «Хрещатий Яр» - досить докладна хроніка окупації Києва фашистськими загарбниками в 1941—1943 pp.

 Твір можна назвати художньо-документальним, бо на широкому тлі мистецького відтворення подій раз у раз натрапляємо на епізоди, ситуації, вчинки з таким оригінальним забарвленням, яке можливе лише від безпосереднього сприйняття тих реалій.

Неважко побачити в образі центрального персонажа Мар'яни Вересоч саму авторку, яка лишилася в окупованому Києві та вела свій щоденник. Саме такими деталями, особливо ж без ідеологічного камуфляжу, притаманного численним радянським творам близької тематики, роман чи не найбільше й утримує свою неординарність.

Роман «Хрещатий Яр» багато чого сказав читачеві, котрий у повоєнний час замислювався над причинами ще однієї поразки в справі домагань української державності.

Гуменна Д. Хрещатий Яр (Київ 1941 – 1943): роман-хроніка / Докія Гуменна; передмова О.Веремійчик; упорядник О. Кучерук. – К.: Видавництво імені Олени Теліги, 2001. – 408 с.

Л.М. Даниленко