Поетична
акварель Катерини Голубкової
(до
70-річчя поетеси Миколаївщини)
Голубкова Катерина Олександрівна народилася 5 листопада 1946 року у Красноярському краю
Росії. У 1953 році разом із сім'єю переїхала до м. Миколаєва, після закінчення
середньої школи працювала піонервожатою, матросом, малярем на суднобудівному
заводі, соціологом, займалася проблемами профорієнтації і профвідбору у
галузевому Центрі НОП (Центр по роботі з кадрами). Керувала літоб'єднанням
«Стапель», була завідуючою кабінетом молодого автора, заступником головного
редактора Миколаївської обласної студії телебачення. У 1975 році закінчила
Ленінградський університет. Член Спілки письменників СРСР (а потім –
Національної спілки письменників України) з 1979 року.
У 1991 – 1992 роках опублікувала в «Южной
правде» серію публіцистичних і полемічних статей під рубрикою «Независимый
смотритель».
Понад 10 років керувала літературною студією
«Секрет» при Миколаївській обласній бібліотеці для дітей ім. В. Лягіна.
К. О.
Голубкова – автор 5 збірок віршів: "Акварели" (1973), "Звездный
корабль", "По праву любви" (1984), "День летящий"
(1987), "Звезда в колодце" (2006). Твори поетеси опубліковані в
альманахах "День поезии", "Истоки", "Молодой
Ленинград", "Письмена", у збірниках "Вдохновение",
"Горизонт", "Вітер з лиману", "Крила нашої
весни»", "Квітни, земля моя!", у журналах "Аврора", "Радуга", на сторінках
обласної преси. У передмові до першої збірки поетеси
Е. І. Январьов написав:
"Весняна або осіння земля з її туманами, світанками, журавлиними зграями,
шурхотом рудих лісів – все це для Голубкової жива казка, і в постійній любові
до нестаріючої казки слов'янської природи як-то природно й довірливо виражено
патріотичне почуття".
Ліричний герой творів
Катерини Голубкової розкривається у роздумах про сенс життя, про своє
місце у суспільстві, життєве
призначення, про сучасність і майбутнє. Все це надає естетичному ідеалу поетеси
філософську мудрість і певну громадянську позицію. Тривога за майбутнє планети,
за людину звучить у віршах на екологічні теми. У автора проблема екології
переростає у проблеми патріотизму, відповідальності кожного за минуле і
майбутнє.
У 2006 році К. Голубковій присвоєно звання
"Городянин року" у номінації "Мистецтво"
Збірки поетеси:
Голубкова, Е. Акварели : лирика [Текст] / Е. Голубкова. – Одесса : Маяк, 1973. –40 с.
Стихи, вошедшие в первый
поэтический сборник, о природе и о родном крае. Они пронизаны глубоким чувством
патриотизма, тонкой лиричностью, искренностью.
Голубкова,
Е. Звездный корабль : стихи [Текст] / Е.
Голубкова. – Київ : Рад. письменник, 1980. – 86 с.
Это вторая книга николаевской поэтессы. Искренне,
задушевно пишет Екатерина Голубкова о николаевских корабелах, об отношения
между людьми, о внутреннем мире своих современников.
Голубкова, Е. По праву любви : стихи [Текст] / Е. Голубкова. – Одесса : Маяк, 1984. – 56 с.
Сборник стихов
николаевской поэтессы о корабелах, об истоках высоких гражданских чувств, о
любви и верности.
Голубкова,
Е. День летящий: стихи [Текст] / Е. Голубкова. – Киев : Рад.
письменник, 1987. – 87 с.
В поэтический сборник вошли стихи о труде и о любви, о
простых будничных радостях и заботах, о непреходящих ценностях жизни.
Голубкова, Е. Звезда в колодце : стихотворения [Текст] / Е. Голубкова. – Николаев : Возможности Киммерии, 2006. – 296с.
Наиболее полно поэзия
автора представлена в сборнике избранных произведений "Звезда в
колодце".
***
Пройдёт ли тихий дождь,
смущаясь и смеясь,
падет ли желтый лист,
шурша подсохшим краем -
я скрипка и струна.
Я плачу и играю
меж миром и собой
таинствеЕшую связь.
Я снова - все и вся.
И эхом многократным
унесены мои легчайшие
следы.
Прости меня тогда,
и не зови обратно
из неба и травы,
из солнца и воды.
***
Ясны мои осенние леса,
Недвижны их отчетливые
тени,
И небо, опустившись на
колени,
Целует землю в строгие
глаза.
Ясна моя недолгая
судьба,
Как лист янтарный ясен
против света,
Когда его разглядывает
лето,
Откинув пряди с
выпуклого лба.
Ясны во мне слова и
голоса,
Прозрачен час вечернего
отлива.
Как просто оказалось
быть счастливой.
Ясны мои осенние леса.
***
На дорожках прозрачного
сада,
У темнеющей кромки воды
–
Всюду птичьи следы
листопада,
Всюду осени лисьи следы.
Над асфальтом, блестящим
и черным,
Неподвижная даже на вид,
Так доверчиво, так
обреченно
Золотая природа стоит.
И под небом,
пронзительно-ясным,
вдруг понятно становится
нам,
Как она беззащитно
прекрасна,
Как прощально нарядна
она.
В сад просторный,
недвижный, покорный –
Нету сил – невозможно
войти!
Чей-то взгляд бесконечно
спокойный
Бесконечно печален и
тих.
И не вынести этого
взгляда,
И не выдержать этой беды
–
Эти птичьи следы
листопада,
Эти осени лисьи следы…
Эти осени лисьи следы…
Електронні ресурси:
Голубкова Е. А. Звезда в колодце
:стихи [Электронный ресурс] / Е. А.Голубкова. – Николаев:
Возможности Киммерии, 2006. – 296 с. – Электрон. копия текст. дан. – Режим
доступа: http://litnik.org/images/Biblioteki/NasaBiblioteka/GolubkovaZvezda.pdf
Голубкова Е. А. Стихи
[Электронный ресурс] / Е. А.Голубкова. – Режим доступа: http://www.golubkova.com/stihi.php
Екатерина Голубкова [Электронный ресурс] / Е.
А.Голубкова. – Режим доступа: http://libnuos.wixsite.com/golubkova
Екатерина Голубкова [Электронный
ресурс] / Е. А.Голубкова. – Режим доступа:
http://litnik.org/index.php/poeziya/ekaterina-golubkova1
Пр. бібліотекар ЦБ Л.М. Даниленко
Немає коментарів:
Дописати коментар