Шлях до свободи
1991 рік вписано в новітню історію України, як час, з якого почалася нова
сторінка розвитку державності;
2004 рік – прояв громадянської
активності під час Помаранчевої революції;
2013 рік – Революція гідності, що
призвела до політичних та суспільних змін в Україні;
Літо 2014 – подвиг українських
військових та добровольців за єдність і незалежність України
Ми з гідністю маємо нести нашу культуру та традицію. Ми – не раби, і ніколи
ними не будемо. Наш шлях – до європейських цінностей», - такі основні гасла
Революції гідності.
Акції Майдану 2013-2014 років стали епіцентром суттєвих перетворень в
Україні, основою якісно нових суспільних відносин. Не виключено, що наслідки
цього вибуху гніву і гідності, який вивільнив колосальну енергію змін
даватимуться взнаки не одне десятиліття.
Починаючи з 21 листопада 2013 року в Україні відбувся ряд подій, які
об’єднались спільною назвою «Революція гідності».
Приводом до розгортання акцій протесту стало непідписання колишнім
Президентом України Віктором Януковичем угоди про асоціацію з ЄС. Саме це
несподіване рішення вивело тисячі мітингувальників (насамперед студентську
молодь) на вулиці. Після розгону мирних учасників протесту на Майдані
Незалежності акція набрала якісно іншого вигляду – із студентських протестів
проти непідписання угоди з ЄС вона перетворилася на масову акцію спротиву
владі.
Серйозне загострення соціально-економічної ситуації, тотальна корупція,
планомірне згортання демократичних прав і свобод, неможливість розв’язати
наявні проблеми законними методами та демократичними процедурами – чинники, які
підштовхували людей до революційних виступів. Основна ж причина, яка підняла
людей на акції громадського спротиву, – неспроможність колишньої влади взятися
за реформування України.
Ідеологія та мета Майдану поступово змінювалися практично з кожним днем і
були адекватною реакцією на тотальне ігнорування самого існування учасників
Майдану.
Євромайдан
в поезії
На терезах життя і смерті ми,
І хтось один з них переваже…
Коли життя – гриміть, громи!
За волю кожний з нас поляже!
Олександр Олесь (1916)
Майдан став
символом віри й надії, місцем, куди стікається енергія нашого народу і дає
імпульс до боротьби за свободу і справедливість. Кожний рядок
вірша – іще одна цеглинка пам’яті Небесній сотні, Революції гідності, Свободі
українського народу та спроба зробити цю пам'ять вічною.
Качмарек Л. Надія. Майдан : [вірші] /
Леокадія Качмарек // Слово і час. – 2014. – № 11. – С. 109.
Надія
На майдані
Плач і надія
Темні хмари зависли
Земля потребує сліз
Дощу очищення
Важко планувати нове життя
Коли старе як бумеранг
Вертається
Час його прийняти
Це шанс на кращий завтрашній день
Хай щастить.
Майдан
О Вкраїно,
Там де ріки пливуть і річки
Великі міста і маленькі села
Де безжурно проходила днина
Як тебе маю спасти
Коли рук у мене тільки двійко
Качмарек Л. 13 березня 2014 р.
Кремінь Д. «Підклади у багаття хмизу…»
: [вірш] / Дмитро Кремінь // Київ. – 2014. – № 9/10. – С. 12.
Підклади у багаття хмизу,
Грілися у наметах до зорі…
– Тільки ми, – кричали ті, знизу,–
Будемо найкращими вгорі.
А коли вже сіли в кабінети,
То повстанців наче й не було.
Тільки братовбивчої вендети
Мчали дні, поганьблені зело.
Тільки знову чую гасло свіже:
– Браття! Піднесіть нас догори!
От і все. І брата брат заріже.
Ти ж, маленький огнику, гори…
Д. Кремінь
Лемешко Т.
Героям пекельної ночі ; Небесній сотні : [вірші] / Тетяна Лемешко // Дзвін. –
2014. – № 7. – С.10-11.
Героям
пекельної ночі
«Холодний розум, Гаряче серце!» –
Сталева витримка
Нищука.
Майдан у гніві, Майдан клекоче,
В кільці стерв’ятників
Ніч гірка.
Химера страху
На мозок сіла:
Гранатні вибухи,
Кулеград…
Молиться отче,
Дай, Боже, сили,
Вогнем стріляймо
Із барикад.
Майдан в облозі.
Смерть на порозі,
У прірву ночі
Чийсь зойк летить…
Холодний розум,
Гаряче серце.
Незламна сотня
Щитом стоїть.
«Нам би до ранку,
Нам би ще зброї…» –
А серце прапором
Майорить.
В смертельнім герці
На полі бою
Ми з Україною
Кожну мить!
Тетяна Лемешко
Яворська О. Гідність кличе : [вірші
присвячені Майдану] / Ольга Яворська // Дзвін. – № 8. – С. 15-16.
Гідність
кличе
Вгрузає душа у тривогу.
Та вірить у силу істини,
Проханням втомлює
Шукаючи світло істинне.
Правляться мрії в заграві,
Хапається серце за зорі,
Барви поразок криваві,
Простори надій неозорі.
Страхом Майдан не спинити,
Гімн правди не замовкає,
Гідність на полі битви
Стяг непокори тримає.
Ольга Яворська.19
лютого 2014 р.
Немає коментарів:
Дописати коментар