НАРОДОЗНАВЧИЙ
КАЛЕНДАР
12 липня
відзначається день Святих апостолів Петра і Павла
Свято має дуже давню історію. У цей день прийнято
згадувати житіє, мучеництва і страждання апостолів. Дата ж вказує на день, коли
їхні святі мощі були перенесені в Римі. Відбулася ця подія ще в 258 році.
У День Петра і Павла закінчується Петрів піст. У народі
було прийнято в це свято вмиватися з трьох ключів, зустрічати схід і щедро
пригощати бідних.
Які ж традиції
та прикмети пов'язані з цим днем.
Петропавлів день вважався серединою, або як говорили
"верхівкою" літа. Він був своєрідним кордоном, що розділяє літні
роботи на дві половини. Після Петрова дня починалася підготовка до сінокосу і
жнив, а до цього дня всі сили селян спрямовувалися на зростання і збільшення
врожаю.
В одній з народніх колядок святі Апостоли Петро і Павло
виступають плугатарями, вони орють поле під осінній засів:
Святий Петро за плугом ходить,
Святий Павло волоньки водить,
А сам Господь-Бог пшеничку сіє,
А святий Ілля заволочує.
Свято Петра дуже
шановане серед українців. До цього дня білили і ошатно вбирали хати, образи
прикрашали свіжими рушниками, підмазували долівку, білили та розмальовували
піч. До церкви йшли у святковому одязі, дівчата плели вінки з волошок і маків,
Петро й Павло вважалися покровителями скотарів, тому до свята для пастушків обов’язково
пекли мандрики (мандриґи) із сиру. А святий Ілля заволочує.
З цього приводу в народі побутує прислів'я: «На Петра зозуля мандрикою вдавилася». Відносно цього існує легенда.
Апостол Петро, мандруючи по світу, вирішив перепочити під
кроною дерева. Поклав поруч себе торбинку та й заснув. Тим часом непомітно
підкралася зозуля, зазирнула в неї, побачила мандрику і вкрала. Проте як тільки
почала її їсти, одразу ж вдавилася. У такий спосіб Бог покарав нечестиву птаху.
Ось чому, стверджує легенда, після Петрового дня зозулі перестають кувати.
І це дійсно так. Однак якщо ж кування чути і по Петрові,
то це, за народним віруванням, віщує лихо.
Як вже зазначалось, свято Петра та Павла символізувало
початок жнив. До цього дня годилося зжати бодай один сніп, адже «як зажнеться,
так і обіжнеться».
М. Грушевський відзначав: «...діло св. Петра жито
зажинати. Він з'являється сторожем поля, майбутнього врожаю, бджільного
взятку,— він же заорює, очевидно, на озиме. Ця тема розробляється на різні
способи в піснях величальних (колядках), легендах, оповідках».
Особливо шанували Петра як покровителя жнив на півдні
України, де початок косовиці зернових наставав значно раніше.
В народі вважають, що Апостолам потрібно молитися для
зцілення від безумства та лихоманки. У це свято рибалки моляться про успіх в
рибній ловлі святому Петру, який вважається покровителем рибалок. Апостолу
Павлу моляться про процвітання бізнесу, а апостолу Петру - про благополуччя,
заступництво в справах і про здоров'я.
Гуцули вважали добрим знаком, коги свято Петра припадало
на середу, — тоді слід було чекати гарного року. Від цієї прикмети виникла
приказка: «Не усе в середу Петра, а є в інчу днину».
Молодь в цей день, ще до світанку виходила в поле -
вартувати сонце. У давні часи цей звичай зародився на Петрів день з метою
відганяти від поселення русалок. З першими променями сонця народ радів і
співав. Але на цьому звичай не закінчувався. Далі молоді люди плели вінки, і
тільки після цього з піснями йшли додому.
Дівчата в цей день гадають на свого обранця. Потрібно
зібрати 12 різних рослин, покласти їх під подушку, закривши очі сказати:
«Дванадцять трав з різних полів, дванадцять юнаків! Хто суджений-ряджений, мені
покажися і на мене подивися »
Також молоді дівчата в день Петра і Павла "завивали
берізку". Для цього на молодій березі вибирали три гілки, сплітали їх в
косу, і загадували бажання, повторюючи при цьому: "В ім'я Отця і Сина і
Святого Духа!". Завивали гілочки зазвичай червоною стрічкою і міцною
травою. Через три дні дівчата знову приходили до берези і дивилися - якщо коса не
зів'яла і не розпустилася, то бажання збудеться. Березову косу після ворожіння
обов'язково розпускали.
Вважають, хто в ніч на Петра-Павла не спатиме, той
щасливим і здоровим весь рік буде.
Також існують прикмети про погоду пов'язані із святом Петра і Павла.
Якщо на Петра один дощ - врожай непоганий, два - добрий,
а три - багатий.
Як йде на Петра дощ, буде гнити картопля.
Як на Петрів день спека, то на Різдво мороз.
Петрів день - це верхівка літа, з моменту якої настає 40
жарких днів.
Петрівки холодні - рік голодний.
Петрівка минає – половини літа немає.
Що ж не можна робити в цей день?
У свято не можна їсти ягоди і фрукти, зібрані в
нинішньому році. Вважається, хто не послухався цього правила, накликає на себе
біди і недуги. Дівчата і хлопці позбавляють себе можливості вступити в шлюб.
Скуштувавши фруктів і ягід врожаю цього року, потрібно йти в храм, і пригостити
фруктами і ягодами жебраків, або віднести ці дари природи на могили померлих.
В цей день забороняється вінчатися закоханим парам,
інакше нічого доброго це не принесе.
Мандрики з сиром. Рецепт
Приготовляють бездріжджове тісто. Сир добре віджимають
або кладуть під гніт, протирають крізь сито, додають сметану, яйця, сіль,
цукор, розтоплене масло і розмішують, щоб не було грудочок.
Тісто, добре вимісивши, розкачують тонким шаром,
вирізують кружки, зверху кладуть підготовлений сир, защипують краї, укладають
на змащений жиром і посипаний борошном лист, змащують яйцем і випікають в
духовці.
На 4 склянки
борошна — 200 г сметани, 200 г масла, 3 яйця, 800 г сиру, по 1 ст. ложці цукру
і вершкового масла, 1 чайну ложку солі.
Література:
Воропай О. Звичаї нашого народу. — К. 1998. — 310 с.
Скуратівський В. Т. Дідух. — К. : Освіта, 1995. — 272 с.
Електронні джерела:
День апостолів Петра і Павла (нар. Петрів день). [Електронний
ресурс] . – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B0_%D1%96_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B0
12 липня - Петра і Павла [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://traditions.in.ua/kalendarni-sviata/litnii-tsykl/1608-12-lypnia-petra-i-pavla
Немає коментарів:
Дописати коментар