На Івана Купала нічка мала

7 липня – Івана Купала

                                                                          НАРОДОЗНАВЧИЙ КАЛЕНДАР

На Івана Купала нічка мала

Найколоритніше та найцікавіше свято, яким закінчується літній сонячний цикл календарних дохристиянських свят – це свято молоді, Купало, або Купайло, що з часом, після прийняття християнства, деякою мірою трансформувалося в церковне свято.

Йдеться про народження Івана Хрестителя, яке святкується церквою 6–7 липня, або 24 червня за старим календарем. У 2017 році це свято припадає на ніч з четверга на п'ятницю.

Після поширення християнства давнє народне свято Купала в результаті "християнського нашарування" почало називатися святом Івана Купала, а в окремих місцевостях побутували навіть такі назви, як Іванець.

Але народна пам'ять зберегла Купальську обрядовість та пісні, які, як гаївки та колядки, належать до найдавніших часів, до первісних поезій та ритуалів на честь життєподателя – Сонця. Іванів день заповнений обрядами, пов’язаними з водою, вогнем і травами: багаття, вінки, купання.  Звичайно, багато чого було втрачено за останнє століття, коли йшла відверта боротьба з національними традиціями і народними обрядами.

Нехай вам цей день несе

Вражень хоровод!

Нехай купальська вода

Дасть здоров'я на роки!

Наші предки святкували Івана Купала 20–22 червня в час Літнього сонцестояння: увечері, вночі і в самий день Купала. Свято Купайла відбувалося саме в період, коли сонце приходило до зеніту – найвище піднімалося над землею, давало найбільше тепла і світла, виявляло свою найвищу чудодійну силу для рослинного і тваринного світу та для людини. Вся рослинність досягала свого апогею, все нестримно росло, розцвітало, множилося, раділо життю.

Це свято припадає на день літнього сонцевороту, тому символізує народження літнього сонця – Купала і тим завершує панування весняного сонця – Ярила. В цей час небесне світило перебуває у куполі – найвищій небесній точці, тому дні тоді найдовші, а ночі – найкоротші. Рослинний і тваринний світ отримує найбільше тепла і світла, визрівають зерна і плоди.

Свято починається ввечері, напередодні Купала. Основним стрижнем, довкола якого відбуваються дійства, є купальський вогонь, який має горіти цілу ніч – від заходу Сонця-Ярила до сходу (народження)Купала. Перед запаленням вогнища чотири чоловіки зі смолоскипами стають квадратом навколо хмизу, що позначає чотири сонця (чотири пори року). Потім всі сходяться до хмизу і запалюють вогнище, що символізує "сонячне сплетіння".

 Цвіт папороті у ніч на Івана Купала

Бажаючі йдуть у ліс шукати цвіт папороті, як правило, парами. Хтось намагається знайти за її допомогою скарби, а хтось знаходить своє щастя – кохання.

В цей час рослини набирали чарівних, лікувальних та цілющих властивостей. Лише в Купальську ніч на папороті серед ночі розцвітала чарівна вогняна квітка щастя – кочедижник. Хто її зірве, той усе на світі знатиме, дістане без труднощів усі скарби, матиме чудодійну силу робити все тією рукою, яка зірвала Квітку щастя. Той щасливець причарує найкращу дівчину, матиме найвищий урожай, не боятиметься лихих сил.

Але ж за Квіткою щастя полюють не тільки люди, а ще й лихі сили, з якими важко боротися тій людині, яка її знайде. Вони намагаються перешкодити, відвернути увагу молодого парубка, який цю квітку знаходить – старому, як правило, не щастило її знайти. І якщо молодому чоловікові все ж пощастило знайти квітку щастя, він мусив прорізати шкіру мізинця-пальця на лівій руці і всунути ту квітку під шкіру. Можна було сховати квітку під капелюхом на голові або на серці під сорочкою. Далі людина мусить взяти в ліву руку полин або татарзілля й обвести навколо себе крейдою – лише тоді лихі сили не зможуть нічого вдіяти щасливцеві.

Квітка щастя розцвітає раз на рік – саме на Купайла – або раз на 3–5 років. А коли розцвітає, чується наче постріл, наче грім. Ліс зашумить, загуде... І висока стрілка вмить виросте. А на ній з'явиться червона, невиданої краси, вогняна квітка, яка розквітне, а пахощі підуть по всьому лісу. І навколо неї з'являться добрі духи-душі предків, які також радіють. Жінкам ця квітка не трапляється, бо то великий страх її взяти.

На Купальську ніч господар не спить

Купальська ніч – чарівна ніч. В цю ніч ходить щастя по землі, а разом із ним і темні лихі сили. У ніч під Купала господарі і господині в селі не спали, бо лихі сили могли заподіяти лиха в господарстві, зіпсувати корову чи коня або ж оселитися в цю ніч в хаті. Охороняючи господарство саме на Купала – добре буде весь рік. Ще за два дні до Купала дівчата обтикають навколо хату попід стріхи лопухом, якого й боїться лиха сила.

Господар у стайні та на пасіці накидав полину, осикових гілок, поклав гострим лезом догори сокиру у воротах та проводив риску крейдою. Господиня клала ніж на порозі, а на вікнах ставила осикові гілки. А як лише смеркне, вона йшла до обори й підкурювала там чарівним минулорічним зіллям, щоб відьма не приступила. Дівчата в цей день носили часник за поясом.

В святі Купайла збереглося давнє поклоніння наших пращурів Воді й Вогню. Вони їх вважали всеочищаючими, всеоберігаючими і цілющими силами. Ось чому свято Купайла відбувалося здебільшого за участю води і вогнів – на честь цих двох стихій.

Купальська ніч духовно єднає людину з природою, возвеличує побут, освячує почуття молодих сердець.

Ще вдосвіта люди йдуть вмитися джерелицею і набрати цілющої води у криницях, яка освячується Волхвом.

До світання дівчата поспішали до криниці набрати чарівну купальську воду. З цієї води та з чарівного зілля мати робить своїй доньці купіль. Мати миє доньці голову, промовляючи чарівні слова. Після цього вся родина ходила по росі, а мати з донькою качалися в ній. Мати обов’язково набирала купальської чарівної роси в пляшечку, найкраще – росу з капусти.

Після дійств біля криниці всі підіймаються на пагорб, щоб зустріти сонце, вогнище вже більше не підтримують, воно само поступово гасне. На пагорбі проголошуються славні сонцю, подяки Дажбогу за життя і молитви за добрий урожай.

Збір зілля і квітів на вінки

У Купальську ніч польові та лісові трави набирають виняткових чарівних властивостей, великої лікувальної сили.

Іще не скоро сонце покажеться на небі, ще триває Купальська ніч, а бабусі вже крадькома, щоб їх не побачили, йдуть до лісу збирати зілля, яке в цю ніч набуло виняткових чарівних і цілющих властивостей. Молоді дівчата збирали зілля для кохання – тирлич-зілля, сон-траву, ромен-зілля, волошки.

Вранці, як тільки починає світати, дівчата йшли гуртом до лісу та в поле збирати квіти для вінків. Найголовніше для вінків – барвінок. З лісових квітів ще збирали ромен-зілля, боркун-зілля, материнку, чебрець, нечуй-вітер, братки, з польових – волошки, мак, сокирки, колоски хлібних зел, з городніх – любисток, м'яту, чорнобривці, кудрявці.

Зібравши досить різних квітів, вони йшли до річки або прямо в лісі сідали колом і плели вінки. В деяких місцевостях дівчата плели вінки напередодні Купайла. Кожна дівчина мала сплести два вінки. Далі проводився своєрідний хоровод із вінками – дівчата повільно йдуть одна за одною, піднімаючи до сонця вінки, які тримали в обох руках. При цьому вони підтанцьовували і співали купальських пісень.

Дівчата ховали свої вінки, щоб хлопці не «викрали», бо то поганий знак, ці вінки дівчата потім пускали по воді й ворожили, хто, коли і з ким побереться:

Гей, на Івана, гей, на Купала,

Красна дівчина долі шукала.

Квітки збирала, віночок вила,

Долі водою його пустила.

Полинь, віночку, по бистрій хвилі,

Поплинь під хату, де живе милий,

Поплив віночок долі водою,

Серце дівчини забрав з собою.

Трави-обереги

Кожній людині, яка прагне щасливого життя, здоров'я і, звичайно ж, взаємної любові, настійно рекомендуємо запастися чарівним букетом, зібраним з купальських трав по закінченні заходу палючого сонця. Скомпонувати його потрібно з листочків папороті, Іван-да-Марья, будяка та подорожника. В давнину були впевнені, що папороть — володар свята — здійснює абсолютно будь-які мрії. Іван-да-Марья — винагороджує любов'ю. Подорожник (Трипутник-попутник) з будяками — захистять від самотності. Напередодні сну купальський букетик підкладіть під подушечку і промовте: "Трипутник-попутник,  ти живєш біля стежки,  ти бачиш старого и малого, покажи мені мого нареченого". Зробіть невеликий букетик з листя папороті і чортополоху. Рослини промийте під проточною водою, підсушіть і перев'яжіть зеленою стрічкою. Повісьте в узголів'я ліжка. Букет буде охороняти ваш сон від злих духів. 

  Великою повагою на Купалу користуються полин-чорнобиль і кропива.

  Кропива – захист від негативної енергії. Оберіг з пучка кропиви (або кропиви в холщевом мішечку) краще тримати на підвіконні і під порогом. Щоб будинок був повною чашею, щоб заздрість і злі люди обходили стороною.

 Трава чорнобиль (полин звичайний) – з нього на Купала здавна плели вінки і вішали над дверима, від псування і злих духів. Це потужний оберіг, що додає сили і сміливості. Дуже поганою прикметою вважалося, якщо такий вінок падав зі свого місця – значить, хтось бажає вам зла. Потрібно бути насторожі – і недоброзичливець обов'язково себе проявить. Є у полину й інша властивість (особливо у цей магічний день): якщо легенько «хльоснути» гілочкою по плечу хлопця, який подобається, це допоможе залучити його любов.

 Звіробій — одна із найдавніших і широко застосовуваних засобів народної медицини. В'яжучу, кровоспинну та протизапальну дію дозволяє використовувати цю траву при лікуванні найрізноманітніших захворювань.

  У той же час звіробій звіра б'є, а звіром раніше називали будь-яке лихо.
Звіробій використовувався як сильний оберіг проти чаклунів. Його носили на шиї і прикріплювали до капелюхів. Для запобігання імпотенції звіробій клали в ліжко або обкурювали ним кімнату.

 М’ята завжди вважалась рослиною, яка приносить вдачу. Її завжди добавляли в букети, які ставили в домі. Присутність м’яти оберігає від злих духів. 

Кріп також відносили до кращих профілактичних засобів проти чародійства, його носили з собою, часто разом із сіллю як оберіг.

 Чортополох (Будяк) — символ блискавки. Його вішають на дахах будинків, він захищав свій дім від злих духів та відьом, а в Галичині дівчата підперізувались чортополохом від пристріту і псування. Слов'яни цю колючу рослину називали «перунів цвіт». Будяк застосовували для обкурювання хлібів, щоб захистити худобу від нечистої сили і наслані хвороб. Його також встромляли над воротами та хвіртками від чаклунів. 

  Ще одна трава, яка змушувала шкідливі сили плакати, називається плакун-трава — «всім травам мати». У різних місцевостях плакун-траву ототожнювали з різними рослинами, але частіше так називали дербенник іволистий. Добували траву в день Купала на ранковій зорі. Корінням і особливо цвітом плакун-трави відкривали скарби, змиряли нечисту силу, знищували чари чаклунів, відьом, захищали від недуг. Якщо корінням трави доторкнутися до іншим травам, то вони знайдуть чудодійну силу.

  На Купала магічну силу знаходять всі трави, навіть найбільш часто зустрічаються. Наприклад, подорожник. Зберіть його і покладіть біля ліжка. Це відмінний оберіг любові і гармонії в сім'ї. А ще з допомогою подорожника дівчата гадають на судженого – кладуть під подушку зі словами «Живеш при дорозі, бачиш малого і старого, вкажи мого нареченого!» — і він присниться.

   Найважливішим символом купальських обрядів є квітка іван-да-марья, жовтий колір якого втілює стихію вогню, блакитний — води.

Трави, зібрані на Купалу, мають особливої цілющої силою. Коли рвуть трави, кажуть:  «Батько-небо, Земля-мати, бла-гослови свою плоду рвати! Твоя плода до всього придатна: від скорбот, від хвороб і від усіх недуг — дених та полуденних, нічних та опівнічних».

Траву засушують, читають над нею молитву, поміщають у спеціально приготований красивий невеликий мішечок, зашивають його і носять постійно або на шнурку на грудях, або в сумочці. Як оберіг він ефективний протягом року.

Для захисту від всякого негативу одними з кращих завжди вважалися жолуді, лісовий горіх. В якості оберегу можна таємно носити самотній жолудь, але допускається і носіння намиста із жолудів як прикраси. Жолуді можна замінити невеликим шматочком кори дуба, написати своє ім'я, обернути м'якою тканиною або папером обов'язково червоного кольору і постійно носити з собою.

Сильний оберіг — потрійний горіх. Він оберігає від невдач, бідності: За слов'янськими повір'ями, хто носить в гаманці горіх-тройчатку, завжди при грошах. На територію, огороджену горіховими прутами, ніяка нечисть не зможе проникнути. Як охоронного оберега можуть служити навіть невеликі палички лісового ліщини.

 Але навіть звичайний папороть в цю ніч стає чарівним. Оберіг з папороті віджене кошмари, приверне удачу в будь-якій справі, сприяють любові і навіть дарують здатність знаходити золото» – будь то високооплачувана робота або казна-звідки узялося спадщину.

Вагітні жінки збирають такі трави: кропиву, ромашку, чебрець, череда, любисток і полин. Коли дитина народиться, у мами вже будуть купальські заговорені трави, наповнені родової силою та енергетикою. З них заварювали чай, наполягали його і додавали в купіль. Так з перших днів мама допомагала знайти здоров'я малюка. Якщо продовжити купати дівчинку, використовуючи купальські трави до трьох років, вона виросте красунею, яку будуть любити всі навколишні.

 

Страхітливі народні перекази про її витівки використав у своєму оповіданні «Вечір напередодні Івана Купала»  видатний український  письменник Микола Гоголь.

«Вечір проти Івана Купала» Миколи Гоголя – одне з оповідань, що входить до збірки «Вечори на хуторі біля Диканьки». Петрусь і Пидорка закохані одне в одного. Однак він – наймит, а вона – дочка заможного селянина, хазяїна Петра. Заради коханої Петро здатен на все, і навіть продати душу чорту. Містичні пригоди купальської ночі обертаються трагедією, коли доводиться пролити невинну кров, а золото, здобуте брудною справою, приносить лише нещастя. Глибинна ідея, динамізм і сюжетна напруженість характерні для твору «Вечір проти Івана Купала». Оповідання М. Гоголь написав російською мовою.

Електронні ресурси:

Купало [Електронний ресурс] / Українська міфологія. – Режим доступу: http://proridne.net/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%BC%D1%96%D1%84%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%9A%D1%83%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%BE.html

Свято Івана Купала [Електронний ресурс] // З книги: Олекса Воропай. Звичаї нашого народу. Літо.  – Режим доступу:  http://www.ukrlegenda.org/zvychai_nashoho_narodu/svjato_ivana_kupala.php

Чому в ніч на Івана Купала не можна спати: секрети святкування [Електронний ресурс].  – Режим доступу:   http://m-ukraine.com/sekrety-svyatkuvannya-magichnoyi-nochi-na-ivana-kupala.htm

В ніч на Купала [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.volynpost.com/walls/2585-v-nich-na-kupala

«В ніч на Івана, та й на Купала, красна дівчинонька долю шукала...» [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://cultua.media/v-nch-na-vana-ta-j-na-kupala-krasna-dvchinonka-dolju-shukala

Звичай перестрибувати парами через купальське вогнище є відгомоном давнього обряду [Електронний ресурс]. – Режим доступу:   https://gazeta.ua/articles/history/_zvichaj-perestribuvati-parami-cherez-kupalske-vognische-ye-vidgomonom-davnogo-obryadu/505480

Вирощування різних папоротей в саду види, посадка і догляд [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://ussflorist.xyz/rizne/5239-vidi-paporoti-foto-kochedizhnik-shhitovnika-i.html

         Знаймо закони природи і не забуваймо народні традиції.

Повертаймося до витоків своїх, до унікальних традицій і звичаїв наших пращурів-гречкосіїв і козаків-воїнів.

Підготувала: Л. Даниленко